 |
РУБРИКИ |
Загальна характеристика оборотних коштів підприємства |
РЕКОМЕНДУЕМ |
||
|
Загальна характеристика оборотних коштів підприємстваp> У підприємств може виникнути кредиторська заборгованість постачальникам за товари, що надійшли, підрядчикам за виконані роботи, податкової інспекції по податках і платежам, по відрахуваннях у позабюджетні фонди.До залучених належать кошти інших кредиторів, які надаються підприємствам у позику під певний (обумовлений) відсоток на термін до одного року з оформленням векселя чи іншого боргового зобов’язання. Вексель є найпростішою й найпоширенішою формою кредитних грошей. Він виписується боржником і передається кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактично перетворення (перехід) товар в гроші. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей недостатньо, їх замінює вексель. Досить поширеною формою залучення коштів інших суб'єктів господарювання
є комерційний кредит. Він використовується підприємствами за браком
фінансових ресурсів у покупця (споживача) і неможливості розрахуватися з
постачальником. У цьому разі виникає необхідність відстрочки платежів. Використання комерційного кредиту набуло певного розвитку в період становлення ринкової економіки, створення підприємств з різноманітними формами власності та надання значної самостійності підприємствам. У цілому його використання позитивно впливає на економіку підприємства і народного господарства, оскільки спрощує реалізацію товарів, прискорює обертання оборотних коштів і зменшує потребу в кредитних і грошових ресурсах. Кредиторська заборгованість належить до позапланових залучених джерел
формування оборотних коштів, її породжує брак власних оборотних коштів. Іншими словами, кредиторська заборгованість — це короткострокові зобов'язання підприємств, які виникають за: розрахунками з бюджетом; за розрахунковими документами, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за невідфактурованими поставками-розрахунками взаємних вимог, векселями, строк оплати яких не настав і які не сплачено в строк; за короткостроковими кредитами. Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її
зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість
постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав,
за невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і
прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється в результаті
порушення покупцями порядку і термінів оплати розрахункових документів. За кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають у грошовій формі. Розмір і тривалість простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов організації та використання оборотних коштів, особливо — від розміру та тривалості простроченої дебіторської заборгованості, головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість.[8,179-181] Варто також виділити інші джерела формування оборотних коштів, до яких відносяться засоби підприємства, тимчасово не використовувані по цільовому призначенню (фонди, резерви й ін.). Правильне співвідношення між власними, позиковими і залученими джерелами утворення оборотних коштів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану підприємства. [13, 30-36] 4.Розділ. Показники стану і використання оборотних коштів 4.1. Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання Оборотні кошти становлять значну частину матеріально-грошових активів. Ефективність використання оборотних коштів. Таб.1 Для характеристики використання оборотних коштів застосовують такі показники: 1. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів – характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період: [pic] (7) 2. Тривалість одного обороту: [pic] (8) Економічне значення оборотності оборотних коштів полягає в тім, що підприємство може зробити і реалізувати з меншими оборотними коштами той же самий обсяг продукції з тими ж засобами випустити більше продукції. Коефіцієнт завантаження – скільки оборотних коштів припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції – тобто обернений показник до коефіцієнту оборотності. [pic] (9) Р — обсяг реалізованої продукції, грн.; С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів може використовуватися коефіцієнт ефективності. Він обчислюється за формулою: [pic] (9) де Ке — коефіцієнт ефективності оборотних коштів.; П — прибуток від реалізації товарної продукції, грн. Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів. Що більший він, то ефективніше використовуються оборотні кошти. Рентабельність – відношення прибутку підприємства до його оборотних коштів. Унаслідок прискорення оборотності фінансових коштів зменшується потреба
в них, тобто відбувається процес вивільнення оборотних коштів з обороту. Оптимізація запасів дає змогу скоротити запаси на підприємстві, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на 1 день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва на суму понад 2 млн. грошей. Якщо прискорити реалізацію продукції на 1 день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах. Вивільнення оборотних коштів дає цілий ряд позитивних ефектів: . Виробництво продукції відбувається при менших витратах оборотних коштів; . Вивільняються матеріальні ресурси; . Прискорюється надходження в бюджет відрахувань від прибутку; . Поліпшується фінансове становище підприємства, тому що, вивільняються фінансові ресурси в результаті надпланового прискорення оборотності коштів вони залишаються до кінця року в розпорядженні підприємства і можуть бути удало використані (прибутково вкладені).[9,181-190] 4.2. Показники стану власних оборотних коштів Стан оборотних коштів характеризується насамперед наявністю їх на певну дату. Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як різниця між сумою підсумку І розділу пасиву балансу Ф.1 та рядка 530 і підсумком І розділу активу балансу Ф.1 та рядка 300. Тобто із суми І розділу пасиву «Джерела власних та прирівняних до них коштів» (ряд. 495, графа 4) та суми рядка 530 (довгострокові кредити) вираховується сума показників розділу активу «Основні засоби та інші поза оборотні активи» (ряд. 070, графа 4) та позикові кошти (ряд. 300). Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів. Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин. Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо. Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів. Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін. Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва. За сучасних умов господарювання (зміна цін, інфляція, спад виробництва) перевищення фактичної наявності власних оборотних коштів над нормативом — явище в господарській діяльності підприємств досить рідкісне. Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їх величин.[8,183-187] 4.3. Резерви і шляхи поліпшення використання оборотних коштів Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути: . Впровадження економічно обґрунтованих норм запасу; . Наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів; . Широке використання прямих тривалих зв'язків; . Розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; . Комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва : На стадії обігу: . Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; . Удосконалювання системи розрахунків; . Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів; . Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами. Якщо говорити про поліпшення використання оборотних коштів, не можна не сказати і про економічне значення економії оборотних фондів, що виражається в наступному: Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів. Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці. Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства. Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони виробничої і господарської діяльності підприємства. На кожному підприємстві є резерви економії матеріальних ресурсів. Під
резервами варто розуміти виникаючі або виниклі, але ще не використані У залежності від характеру заходів основні напрямки реалізації резервів економії ресурсів у промисловості і на виробництві підрозділяються на виробничо-технічні й організаційно-економічні. До виробничо-технічних напрямків відносяться заходи, зв'язані з якісною підготовкою сировини до його виробничого споживання, удосконалюванням конструкції машин, устаткування і виробів, застосуванням більш економічних видів сировини, палива, упровадженням нової техніки і прогресивної технології, що забезпечують максимально можливе зменшення технологічних відходів і втрат матеріальних ресурсів у процесі виробництва виробів з максимально можливим використанням вторинних матеріальних ресурсів. До основних організаційно-економічних напрямків економії матеріальних ресурсів відносяться: комплекси заходів, зв'язаних з підвищенням наукового рівня нормування і планування матеріалоємності промислової продукції, розробкою і впровадженням технічно обґрунтованих норм і нормативів витрати матеріальних ресурсів; комплекси заходів, зв'язаних із установленням прогресивних пропорцій, що полягають у прискореному розвитку виробництва нових, більш ефективних видів сировини і матеріалів. Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів. Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.[6, 200-215] Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання. Висновки На закінчення я хотів би узагальнити усі факти і зробити деякі висновки. 1.Для нормального функціонування кожного підприємства необхідні оборотні кошти, що представляють собою грошові кошти, використовувані підприємством для придбання оборотних фондів і фондів обігу. 2.Оборотні фонди, тобто матеріальні ресурси на відміну від основних фондів використовуються в одному виробничому циклі, і їх вартість переноситься на продукт відразу і повністю. 3.Раціональне й ощадливе використання оборотних фондів - першочергова задача підприємств, тому що матеріальні витрати складають 3/4 собівартості промислової продукції. Зниження матеріалоємності виробу досягається різними шляхами, серед яких головними є впровадження нової техніки, технології, удосконалювання організації виробництва і праці. 4. Основна риса сучасного перехідного періоду - недостача у підприємств оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів, що виміряється коефіцієнтом оборотності і тривалістю одного оберту в днях, досягається різними заходами на стадіях створення виробничих запасів, незавершеного виробництва і на стадії обігу. Головною метою управління активами підприємства, у тому числі й оборотними коштами, є максимізація прибутку на вкладений капітал при забезпеченні стійкої і достатньої платоспроможності підприємства. Причому, ці задачі у певній мірі протистоять один одному. Так, для підвищення рентабельності грошові кошти повинні бути вкладені в різні оборотні і необоротні активи, із свідомо більш низкою, ніж гроші, ліквідністю. А для забезпечення стійкої платоспроможності в підприємства постійно повинна знаходитися на рахунку деяка сума коштів фактично вилучених з обігу для поточних платежів. Важливою задачею в керуванні оборотними коштами є забезпечення оптимального співвідношення між платоспроможністю і рентабельністю шляхом підтримки відповідних розмірів і структури оборотних активів. Слід також зазначити, що підприємство повинне підтримувати оптимальне співвідношення власних і позикових оборотних коштів, тому що від цього прямо залежить його фінансова стабільність і незалежність, можливість одержання нових кредитів. У сучасних умовах украй важливо правильно визначати потреба в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній формі й у мінімальному, але достатньому обсязі. Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їхньому неефективному використанню. Як відомо, критерієм ефективності керування оборотними коштами служить
фактор часу. Чим довше оборотні кошти перебувають в одній і тій же формі ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
"Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій"- internet www.rada.gov.ua 2. МІНФІН УКРАЇНИ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2"Баланс"- internet www.rada.gov.ua В.П. Грузинов, В.Д.Грибов.М. «Экономика предприятия»- «ЮНИТИ», 1997г.- 310 с.
С.В.Мочерного. – К.: Феміна, 1995. - 368 с. В.М. Семёнов. «Экономика предприятия» В.М. М. .: Филинъ, 1997. – 272 с. Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997.-323с. Золоторев А.И. Эфективное использование оборотных средств. - Экономика Украины, 1998.280 c. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. - Фінанси України, № 11, 1996.-245 с. Экономика и статистика фирм. Адамов В.Е., Ильенкова С.Д., Сиротина Т.П., Смирнов С.А.– М.: Финансы и статистика, 1996.415 c. Проф. В.М.Попов. Финансовый бизнес-план: Учеб.пособие /– М.: Финансы и статистика, 2000. 250 с. Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М.Куприянова. Экономика предприятия /– М.: «Банки и биржи», «ЮНИТИ», 1998.278 c. Под ред. Проф. О.И.Волкова. Экономика предприятия / – М.: ИНФРА-М, 2000. 312 с. Кубай Н.Є. Теорія життєвого циклу фірми: стиль і стратегія управління. // Анатомія малого бізнесу / Під ред. С.К. Реверчука. - анал.-інформ. посібник. - Львів: "Діалог", 1996. - С. 300. ДОДАТКИ Додаток А Розрахунок загальної потреби в оборотних коштах Приклад АТ "Фармація" Розрахунок виробляється на основі прогнозу обсягу виробництва і продажів з використанням даних про плановану оборотність поточних активів Для приклада приведемо розрахунок потреби в оборотних коштах на
квартал, необхідних підприємству для виробництва пеніциліну. Таб. 1 Розрахункова величина необхідних оборотних коштів дорівнює 33 997 Облік оборотних коштів, що маються на підприємстві Приклад АТ "Фармація" Таб. 2 [pic] Рис. 1 Дані фінансових служб показують, що підприємство має недолік у власних оборотних коштах для реалізації планової програми виробництва пеніциліну; причому збільшити кредиторську заборгованість підприємство не може. За наближеними оцінками, АТ "Фармація" зможе направляти на виробництво пеніциліну в III кварталі приблизно 3 млрд. руб. щомісяця за рахунок погашення виниклої раніше дебіторської заборгованості й існуючих запасів товарно-матеріальних цінностей. Щоб оцінити обсяг засобів, що будуть надходити від продажу пеніциліну в ході реалізації планової програми, необхідно зробити прогноз усіх надходжень, у тому числі, потоку коштів. Грошовий потік і дефіцит оборотних коштів. Потік коштів визначається як різниця між надходженням засобів у
грошовій формі і виплат, які необхідно здійснити в грошовій формі Потік грошових коштів по месяцам и нарастающим итогом за квартал У перший місяць реалізації виробничої програми дефіцит засобів складає понад 3 млрд. руб. В інші місяці кварталу підприємство вже здатне покривати свої потреби в засобах Помітимо, що при низької рентабельності (1,6%) і перевищенні витрат над
надходженнями АТ "Фармація" усе-таки нарахує прибуток за квартал у розмірі Розрахунок потреби в оборотних коштах, прибутку і грошового потоку для нового плану |Прогноз обсягу реалізації на квартал |42 230 000 тис. руб. | Таб.3 Розрахункова величина необхідних оборотних коштів 42 230 000/ 1,5 = 28 У перший місяць підприємству потрібний кредит у 1,5 млрд. руб., оскільки додатково воно може залучити 3 млрд. руб. власних засобів. Додаток Б
З А К О Н У К Р А Ї Н И Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України "Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій" ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 11, ст. 54 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 69/96-ВР від 23.02.96, ВВР, 1996, N 11, ст. 55 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: Внести до Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1. Статтю 1 після слів "і нового будівництва" доповнити словами "та на поповнення власних оборотних коштів". 2. Доповнити Декрет новими статтями 3 і 4 такого змісту: "3. Нормативи відрахувань від прибутку державних підприємств,
установ і організацій, які спрямовуються на поповнення власних
оборотних коштів, до 1 січня 1997 року повинні становити не менше 4. Установити, що державні підприємства до 1 січня 1997 року в першочерговому порядку спрямовують 10 відсотків балансового прибутку на поповнення власних оборотних коштів. Прибуток, спрямований на цю мету у визначених межах, звільняється від оподаткування". У зв'язку з цим статті 3 і 4 вважати відповідно статтями 5 і
м. Київ, 23 лютого 1996 року N 68/96-ВР Додаток В МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ П О Л О Ж Е Н Н Я N 87 від 31.03.99 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 21 червня 1999 р. vd990331 vn87 за N 396/3689 Затверджено Наказ Міністерства фінансів України 31.03.99 N 87 ( z0391-99 ) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" ( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 131 ( z0359-00 ) від 14.06.2000 N 304 ( z0905-00 ) від 30.11.2000 N 989 ( z0962-02 ) від 25.11.2002 N 363 ( z0462-03 ) від 23.05.2003 ) Загальні положення 1. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. 2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). 3. Особливості складання консолідованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом). 4. Терміни, що використовуються в цьому Положенні Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Довгострокові зобов'язання - всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями. Пов'язані сторони - особи, стосунки між якими обумовлюють
можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати
суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою
стороною. ( Абзац п'ятий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості. Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними. Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. 5. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. 6. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. 7. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим,
крім випадків, передбачених відповідними положеннями 8. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу. 9. Форма балансу є додатком до цього Положення (стандарту). Визнання статей балансу 10. Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням. 11. Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до пункту 10 цього Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати. 12. Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. 13. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни. Зміст статей балансу 14. У статті "Нематеріальні активи" відображається вартість
об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з
відповідними положеннями (стандартами). У цій статті наводяться
окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а
також нарахована у встановленому порядку сума накопиченої
амортизації. Залишкова вартість визначається як різниця між
первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації, яка наводиться
у дужках. ( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказами 15. У статті "Незавершене будівництво" відображається
вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво,
створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання
необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи,
призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що
здійснюються підприємством, а також авансові платежі для
фінансування капітального будівництва. ( Пункт 15 в редакції 16. У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті наводяться окремо первісна (переоцінена)
вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова
вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка
визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю
основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу. ( Абзац другий
пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 304 17. У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі. 18. У статті "Довгострокова дебіторська заборгованість" показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. 19. У статті "Відстрочені податкові активи" відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. 20. У статті "Інші необоротні активи" наводяться суми
необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище
статей розділу "Необоротні активи", крім гудвілу і гудвілу
негативного, що виникають при придбанні. 21. У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. ( Пункт 21 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 304 ( z0905-00 ) від 30.11.2000 ) 22. У статті "Тварини на вирощуванні та відгодівлі" відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняку тварин. 23. У статті "Незавершене виробництво" показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), а також вартість напівфабрикатів власного виробництва і валова заборгованість замовників за будівельними контрактами. ( Пункт 23 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 304 ( z0905-00 ) від 30.11.2000, N 989 ( z0962-02 ) від 25.11.2002 ) 24. У статті "Готова продукція" показуються запаси виробів на
складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування,
приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із
замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. 25. У статті "Товари" показується без суми торгових націнок
вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного
продажу. ( Пункт 25 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну 26. У статті "Векселі одержані" показується заборгованість
покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію 27. У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи,
послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за
надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім
заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу
включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом
вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних
боргів. Сума резерву сумнівних боргів наводиться у дужках. 28. У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету. 29. У статті "Дебіторська заборгованість за виданими авансами" показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів. 30. У статті "Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів" показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню. 31. У статті "Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків" показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків. 32. У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів. 32.1. Показники дебіторської заборгованості (крім дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги) у разі створення щодо неї резерву сумнівних боргів наводяться у балансі за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається у порядку, наведеному в пункті 27 цього Положення (стандарту). ( Положення доповнено пунктом 32.1 згідно з Наказом Мінфіну N 363 ( z0462-03 ) від 23.05.2003 ) 33. У статті "Поточні фінансові інвестиції" відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). 34. У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи. 35. У статті "Інші оборотні активи" відображаються суми
оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище
статей розділу "Оборотні активи". У цій статті наводиться,
зокрема, сальдо субрахунків 331 "Грошові документи в національній
валюті", 332 "Грошові документи в іноземній валюті" і 643 36. У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів. 37. У статті "Статутний капітал" наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства. ( Пункт 37 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 304 ( z0905-00 ) від 30.11.2000 ) 38. У статті "Пайовий капітал" наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами. 39. У статті "Додатковий вкладений капітал" акціонерні
товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених
акцій перевищує їхню номінальну вартість. Інші підприємства
відображають у цій статті суму капіталу, який вкладено
засновниками понад статутний капітал. ( Пункт 39 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 304 ( z0905-00 ) від 40. У статті "Інший додатковий капітал" відображаються сума
дооцінки необоротних активів, вартість необоротних активів,
безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або
фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу. ( Пункт 40 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 131 ( z0359-00 ) від 41. У статті "Резервний капітал" наводиться сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. 42. У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)"
відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума
непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та
вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. ( Пункт 43. У статті "Неоплачений капітал" відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. 44. У статті "Вилучений капітал" господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу. 45. У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел. 45.1. Підприємства, які відповідно до законодавства є
страховиками, у вписуваному рядку 415 наводять суму страхових
резервів, у вписуваному рядку 416 наводять у дужках суму часток
перестраховиків у страхових резервах, різниця між якими
включається до підсумку розділу балансу. ( Пункт 45 доповнено
підпунктом 45.1 згідно з Наказом Мінфіну N 304 ( z0905-00 ) від 46. У статті "Довгострокові кредити банків" показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням. 47. У статті "Інші довгострокові фінансові зобов'язання" наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки. 48. У статті "Відстрочені податкові зобов'язання" показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки. 49. У статті "Інші довгострокові зобов'язання" показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу "Довгострокові зобов'язання". 50. У статті "Короткострокові кредити банків" відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками. 51. У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу. 52. У статті "Векселі видані" показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів. 53. У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями). 54. У статті "Поточні зобов'язання за одержаними авансами" відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг). 55. У статті "Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом" показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства. 56. У статті "Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів" показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством. 57. У статті "Поточні зобов'язання зі страхування" відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників. 57.1. У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати
праці" відображається заборгованість підприємства з оплати праці,
включаючи депоновану заробітну плату. ( Пункт 57 доповнено
підпунктом 57.1 згідно з Наказом Мінфіну N 304 ( z0905-00 ) від 58. У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з
учасниками" відображається заборгованість підприємства його
учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку 59. У статті "Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків" відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків. 60. У статті "Інші поточні зобов'язання" відображаються суми
зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей,
наведених у розділі "Поточні зобов'язання". У цій статті
наводиться, зокрема, сальдо субрахунку 644 "Податковий кредит" і
сума валової заборгованості замовникам за будівельними
контрактами. 61. До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. [pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic][pic] 1. Виробничі 2. Незаверш. витрати виробництво 3. Гроші 4. Готова продукція Ненормовані оборотні кошти Нормовані оборотні кошти Кошти на рахунках у банках і в касі підприємства. Кошти в розрахунках. Дебіторська заборогованість. Відвантажена На складі Незавершене виробництво. Напівфабрикати власного виробництва. Витрати майбутніх періодів. Сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати. Допоміжні матерали. Кошти і кошти в розрахунках Готова продукція Оборотні кошти у виробництві Оборотні кошти у виробничих запасах Фонди обігу (сфера обігу) Оборотні виробничі фонди (сфера виробництва) ОБОРОТНІ КОШТИ
Страницы: 1, 2 |
|
© 2010 |
|