Акцентуації характеру і девіантна поведінка

Шизоїдний тип акцентуації - теж крайній варіант нормального характеру і не має прямого відношення до шизофренії як хвороби. Шизоїдні особи відрізняються замкнутістю і відгородженістю, живуть у світі своїх незвичайних захоплень і інтересів. Можуть захоплюватися китайськими ієрогліфами, генеалогією царів, складанням конституцій для держав, колекціонуванням неприємних комах, залізних болтів і ін., колекції можуть бути і унікальними, і абсолютно даремними. Все це робиться не напоказ, не для демонстрації незвичності, а лише для себе. Захоплення приховують, побоюючись насмішки. Їм вдаються тонкі ручні роботи, гра на музичних інструментах. У спорті віддають перевагу індивідуальним заняттям.

Зовнішній малюнок поведінки суперечливий: вони то апатичні і бездіяльні, але напористі і цілеспрямовані, то нетовариські, то настирливі, то соромливі, то нетактовні. Зовнішня холодність поєднується у них з витонченою чутливістю. З малих років вони грають наодинці, не тягнуться до однолітків, не за віком стримані, не проявляють теплоти і безпосередності. Біда шизоїдних підлітків в недостатності емоційної сфери. У них відсутній емоційна відгукуваність: вони не уловлюють ставлення оточуючих до себе, не можуть уловити момент, коли треба піти або припинити розмову. Через це з ними важко спілкуватися. Вони самі страждають від цього і ще більш замикаються в собі. Тому їх поведінка може сприйматися як нетактовна і настирлива, а їх замкнутість розцінюється як холодність. Між ними і оточуючими як би лежить стіна емоційної глухоти. Важко сказати, пов'язано це з природженою слабкістю емоційних нервових центрів чи з дефіцитом емоційного спілкування в ранні роки і навіть місяці життя [4].

Коли у цих підлітків виникають хворобливі реакції? При настирній спробі проникнути в їх внутрішній світ, викликати на відвертість. Незадоволення своїм життям схиляє їх до відходу в світ фантазій, і це є для них формою психологічного захисту, самовтіхою. Природно, що спроба позбавити їх цього притулку викликає протест. До буденного життя вони не пристосовані, оскільки живуть в придуманому, а не реальному світі. Найскрутніше для них спілкування з оточуючими. Ділові контакти з ними цілком задовільні. Але там, де потрібне встановлення неформальних міжособових відносин, покладатися на них не можна. Якщо надати їм можливість роботи, що не вимагає колективних зусиль, то вони можуть досягти значних і навіть видатних результатів, стати неабиякими вченими, музикантами, шахістами.

Епілептоїдний тип акцентуації виявляється в схильності до тужливо-злобного настрою (дисфорії). Такі стани розвиваються поступово під впливом дрібних незначних моментів, тривають годинами і днями, і можуть розрядитися на кому завгодно. При цьому можливі важкі правопорушення, пов'язані з нестримною люттю, жорстокістю, цинічною лайкою, байдужістю до безпорадністю жертви. Деякі особливості їх поведінки повинні насторожувати вже з малих років: вони люблять мучити тварин, дратувати і ображати малюків, кривдити слабких і немічних, безглуздо ламати іграшки і псувати речі (іноді діти псують іграшки з допитливості: їм хочеться дізнатися, що там всередині пищить або примушує рухатися. Цій допитливості можна сприяти, купуючи розбірні іграшки). У такої дитини спостерігається недитяча ощадливість відносно свого: одяг, іграшок - і злобна реакція, якщо роблять замах на її власність. Вже в школі спостерігається педантична (дріб'язкова) акуратність в поводженні з книгами і зошитами. Такі діти люблять раз і назавжди встановлений порядок, порядок для них важливіше за саму справу.

Для їх поведінки характерні повільність, тугорухливість у всіх сферах психіки (емоційність, мислення, рухова активність), із захоплень віддають перевагу силовим видам спорту, але можуть займатися і копіткою роботою, особливо якщо це веде до вигоди. У них взагалі рано виявляється пристрасть до збагачення.

При реакції групування прагнуть до лідерства. В умовах строгої дисципліни виявляється полюсність поведінки: вміють підлещуватися до керівників, щоб дістати деяку владу над однолітками і використовувати її до своєї вигоди.

Реакції емансипації важкі - від батьків вимагають не тільки свободи і прав, але й матеріальних благ і турботи про них.

Зриви дають, якщо ущемляються їх інтереси: матеріальні або моральні (прагнення до лідерства). При нагоді проявляють деспотичну владу і при цьому не знають міри. Не переносять непокору і утиск своїх інтересів. Будь-який афект у них стає нестримним і може привести до кримінальних наслідків. Неприборкано ревниві. Алкогольне сп'яніння з перших випивок виявляється люттю і бійками. Нс знають міри у алкоголі, тяжіють до важких ступенів сп'яніння.

За класифікацією А.Є. Личко існують ще й змішані типи, які складають майже половину випадків явної акцентуації. Їх особливості неважко описати на підставі наданих характеристик. Поєднання, що зустрічаються, не випадкові: риси одних типів з'єднуються один з одним досить часто, інші ж не поєднуються майже ніколи. Фахівцями пропонуються два типи поєднань [4].

Проміжні типи. Вони обумовлені ендогенними закономірностями, перш за все генетичними чинниками, а також особливостями розвитку в ранньому дитинстві. До них відносяться лабільно-циклоїдний і конформно-гіпертимні типи, а також поєднання лабільного типу з астено-невротичним і сенситивним, астено-невротичного з сенситивним і психастенічним. Сюди ж можуть бути віднесені також проміжні типи - шизоїдно-сенситивний, шизоїдно-психастенічний, шизоїдно-епілептоїдний, шизоїдно-істероїдний, істероїдно-епілептоїдний. Можлива трансформація гіпертимного типу в циклоїдний через різні ендогенні закономірності.

Амальгамові типи. Вони формуються як наслідок нашарування рис одного типу на ендогенне ядро іншого через неправильне виховання або інші хронічно діючі психогенні чинники. Тут також можливі лише деякі нашарування одного типу на іншій. Гіпертимно-нестійкий і гіпертимно-істероїдний типи є приєднанням нестійких або істероїдних рис гіпертимній основі [4].

Лабільно-істероїдний тип звичайно буває наслідком нашарування істероїдності на емоційну лабільність. А шизоїдно-нестійкий і епілептоїдно-нестійкий - нестійкості на шизоїдну або епілептоїдну основу. Останнє поєднання відрізняється підвищеною криміногенною небезпекою.

Конфліктно-нестійкий тип виникає як наслідок виховання конформного підлітка в асоціальному оточенні.

Розвиток епілептоїдних рис на основі конформності можливе в тому випадку, коли підліток зростає в умовах жорстоких репресивних взаємостосунків.

У дослідженні київських авторів (Ю.С. Гільбух, С.І. Підмазин і ін.) вказується, що акцентуйованість серед підлітків - явище вельми серйозне, і, природно, воно не може не відображатися педагогічною свідомістю.

Авторами пропонується система діагностики і коректувальної роботи з акцентуйованими підлітками в аспекті цілісного учбово-виховного процесу в школі. Автори пропонують основні принципи коректувальної роботи, які втілені в конкретних формах діяльності шкільного психолога, педагога, соціальних працівників.

Корекція акцентуйованості характерів у підлітків передбачає вивчення ієрархічної структури смислових установок суб'єкта і можливість її трансформації в ході психопрофілактики і психокорекції, що дозволить передбачити, спрогнозувати як конкретну поведінку підлітка, так і динаміку розвитку характеру. Важливим в цьому дослідженні є те, що діагностичний інструментарій не складний, а форми роботи по корекції і вихованню достатньо широко відомі вчителям (МПДО, метод незавершених речень, колірний тест Люшера та ін.).

Розроблена вказаними авторами система діагностики і коректувальної роботи з акцентуйованими підлітками в контексті цілісного учбово-виховного процесу допоможе об'єднати зусилля психологів, соціальних педагогів, вчителів і батьків по відношенню до девіантних підлітків.

Розділ 2. Емпіричне дослідження акцентуацій характеру

2.1 Характеристика методики дослідження

Характерологічний опитувальник Леонгарда

Цей тест призначений для виявлення акцентуації характеру, тобто певного напряму характеру. Опитувальник включає 88 питань, 10 шкал, які відповідають певній акцентуації характеру. Перша шкала характеризує особистість з високою життєвою активністю, друга шкала показує збудливу акцентуацію. Третя шкала говорить про глибину емоційного життя випробовуваного. Четверта шкала показує схильність до педантизму. П'ята шкала виявляє підвищену тривожність, шоста - схильність до перепадів настрою, сьома шкала говорить про демонстративність поведінки випробовуваного, восьма - про неврівноваженість поведінки. Дев'ята шкала показує ступінь стомлюваності, десята - силу і вираженість емоційного реагування.

Перед проведенням опитування дається інструкція. Час відповідей не обмежується.

Можливе застосування опитувальника як індивідуально, так і в групі. Найбільш вдалий варіант застосування опитувальника в групі, але кожен випробовуваний повинен мати перед собою текст опитувальника і аркуш для відповідей. Опитувальник застосовується як для психологічної консультації, так і з метою профдобору і профорієнтації.

Бланк для відповідей

Опис акцентуації згідно Леонгарду-Личко:

1. Гіпертимна - підвищений фон настрою у поєднанні із спрагою діяльності, високою активністю, заповзятливістю.

2. Збудлива - підвищена імпульсна, послаблення контролю над спонуканнями і потягами.

3. Емотивна - чутливість, вразливість, глибина переживань в області тонких емоцій в духовному житті.

4. Педантична - ригідність, інертність, довге переживання травмуючих подій.

5. Тривожна - високий рівень тривожності, схильність до страхів, підвищена боязкість і лякливість.

6. Циклотимна - періодична зміна гіпертимічних (підвищений настрій, активність) і дистимічних (понижений настрій, загальмованість) фаз.

7. Демонстративна - демонстративна, театральна поведінка, егоцентризм, жадання постійної уваги до своєї персони.

8. Неврівноважена - слабовілля, непосидючість, схильність до неробства і розваг, боязкість, безініціативність.

9. Дистимна - понижений фон настрою, фіксація на похмурих сторонах життя, ідеомоторна загальмованість.

10. Екзальтована - великий діапазон емоційних станів, схильність легко приходити в захват від одних подій і в повний відчай від інших.

КЛЮЧ

1. Г-1 Гипертимні ×3 (помножити значення на 3) + 1, 11, 23, 33, 45, 55, 67, 77, -: немає

2. Г-2 Збудливі ×2 + : 2, 15, 24, 34, 37, 56, 68, 78, 81, - : 12, 46, 59

3. Г-3 Емотивні ×3 + : 3, 13, 35, 47, 57, 69, 79, - : 25

4. Г-4 Педантичні ×2 + : 4, 14, 17, 26, 39, 48, 58, 61, 70, 80, 83, - : 36

5. Г-5 Тривожні ×3 + : 16, 27, 38, 49, 60, 71, 82, -: 5

6. Г-6 Циклотимні ×3 + : 6, 18, 28, 40, 50, 62, 72, 84, - : немає

7. Г-7 Демонстративні ×2 + : 7, 19, 22, 29,41,44, 63, 66, 73, 85, 88, - : 51

8. Г-8 Неврівноважені ×3 + : 8, 20, 30, 42, 52, 64, 74, 86, - : немає

9. Г-9 Дистимні ×3 + : 9, 21, 43, 75, 87, - : 31, 53, 65

10. Г-10 Екзальтовані ×6 + : 10, 32, 54, 76, - : немає

При підрахунку балів за кожною шкалою підсумовувати відповіді на пункти в рядках "+" зі своїм знаком і на пункти в рядках "-" із зворотним знаком, потім суму помножте на відповідне даній шкалі число.

Максимальний показник по кожному виду акцентуації рівний 24 балам. Ознакою акцентуації, тобто сильною виразністю даної властивості, вважається показник, що перевищує 12 балів. Якщо жодна властивість не перевищує показника 12 балів, можна підрахувати середній показник по всіх властивостях і звернути увагу на ті властивості, показники яких вище цього середнього.

Текст опитувальника знаходиться в додатку.

2.2 Аналіз результатів дослідження

Дослідження проводилось на базі 9-А класу Маяківської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Вибірка становить 30 чоловік, з яких 14 - хлопчики і 16 - дівчатка. Дослідження проводилось на базі методики, текст якої наводиться в додатку. Мета дослідження - встановити розподіл у зазначеній групі рівня акцентуації характеру підлітків.

Таблиця 2.1

Результати дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником Леонгарда

Таблиця 2.2

Кількісний розподіл вибірки дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником Леонгарда

За результатами тесту дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником Леонгарда можна сказати наступне:

·        переважають такі акцентуації характеру як гіпертимні, збудливі, циклотимні;

·        більшість досліджуваних не мають яскраво виражених акцентуацій характеру;

·        параметр "Гіпертимні" переважає у дівчаток (62,5% і 50%), слід відмітити, що у середовищі досліджуваного класу переважають діти з гіпертимними акцентуаціями характеру, цей показник становить 56,7%;

·        параметр "Збудливі" також переважає серед дівчаток (50,0% і 46,7%), серед досліджуваних переважають незбудливі діти;

·        кількість емотивних в класі становить 40%, серед них 28,6% хлопчики і 50% дівчатка, тобто і за цім параметром переважають дівчатка;

·        яскраво виражених педантичних у відсотковому співвідношенні більше серед хлопчиків, але у кількісному ці показники рівні (4 і 4 особи), оскільки дівчаток серед опитаних більше;

·        показник тривожних загалом низький (яскраво виражених - 30,0%), більшість серед яких знову становлять дівчатка (31,3%);

·        яскраво виражений показник циклотимних - 53,3%, серед хлопчиків і дівчаток кількісні значення розподілились порівно (8 і 8 осіб);

·        яскраво виражений показник демонстративних спостерігається у 30% випадків, більшість становлять хлопчики - 42,9%;

·        серед неврівноважених більше дівчаток - 56,3%, загальний показник - 46,7%;

·        дистимні становлять 33,3%, більшість серед них хлопчики - 42,9%;

·        показник екзальтованих досить низький і становить 23,3%, серед цієї кількості переважають дівчатка - 25,0%.

Графічна інтерпретація дослідження наведена в додатку 2.

За результатами дослідження можна сказати, що показники яскраво виражених акцентуацій характеру досліджуваних невисокі, жоден з них не наближається до максимального - 24 бали.

Висновки

Дослідивши взаємозв’язок між акцентуаціями характеру і схильностями до девіантної поведінки, можна зробити наступні висновки:

1. Характер - це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.

2. Носієм характеру є людина. Риси її характеру позначаються на діяльності, стосунках, способах дії в найширшому їх розумінні - у сім'ї, трудовому колективі, в управлінні виробництвом, державою. Типове та індивідуальне в характері існують в єдності. Типове створює тло для індивідуальних проявів рис характеру, і прояв не властивих для більшості певної соціальної групи рис характеру викликає заперечення, осуд.

3. Ставлення до інших виявляється залежно від обставин і характеру оцінювання вчинків і в позитивних, і в негативних рисах характеру. Позитивними рисами характеру культурної людини є справедливість, дотримування слова, щедрість, доброзичливість, чесність, принциповість. Засадові стосовно них - гуманістичні моральні якості людей, ідейні переконання, прогресивні прагнення.

4. До негативних рис характеру належать відчуженість, замкнутість, заздрість, скупість, зневага до інших, хвалькуватість, гординя, схильність до безпідставного кепкування та глузування, причіпливість, схильність до пустопорожніх суперечок, заперечення істини, дріб'язковість, мізантропія. Негативні риси характеру дуже шкодять позитивному спілкуванню людей, їхнім прагненням до спільної боротьби з несправедливістю, спілкуванню в праці.

5. Типові риси характеру за своєю інтенсивністю виявляються по-різному, індивідуально. У деяких людей окремі риси їхнього характеру виявляються настільки яскраво та своєрідно, що це робить їх оригінальними. Загостреність таких рис виявляється спонтанно, як тільки людина потрапляє в адекватні цим рисам умови. Такі умови провокують прояв загостреної реакції особистості. Крайню інтенсивність певних рис людини називають їх акцентуацією. Хоча акцентуація якихось рис особистості своєю загостреністю та своєрідністю прояву виходить за межі звичайного, їх не можна відносити до патологічних. Проте надмірно складні умови, які викликають акцентуацію рис особистості, частота їх повторення можуть спричинити невротичні, істеричні та інші патологічні реакції.

6. Акцентуація звичайно розвивається в період становлення характеру і згладжується з дорослішанням. Особливості характеру при акцентуації можуть виявлятися не постійно, а лише в деяких ситуаціях, у певній обстановці, і майже не виявляються в звичайних умовах. Соціальна дезадаптація при акцентуації або зовсім відсутні, або буває нетривалою.

7. Личко А.Є. доводить, що при психопатіях декомпенсації, гострі афектні і психопатичні реакції, соціальна дезадаптація виникають від будь-яких психічних травм, в найрізноманітніших важких ситуаціях, а саме: лише тоді, коли вони адресуються до місця найменшого опору, до "слабкої ланки" даного типу характеру. Інші труднощі і потрясіння, що не зачіпають цього місця, не приводять до порушень і переносяться стійко. При кожному типі акцентуації, вважає Личко А.Є., є властиві йому, відмінні від інших типів "слабкі місця". На підставі викладеного дослідник підліткової акцентуації А.Є. Личко дає її визначення:

"Акцентуація характеру - це крайні варіанти, при яких окремі риси вдачі надмірно посилені, внаслідок чого виявляється виборча уразливість відносно певного роду психогенних дій при хорошій і навіть підвищеній стійкості до інших" .

8. За результатами дослідження можна сказати, що показники яскраво виражених акцентуацій характеру досліджуваних невисокі, жоден з них не наближається до максимального - 24 бали.

Література

1.     Актуальні аспекти соціальної роботи з девіантною молоддю. Випуск 2. - Донецьк, червень 1996.

2.     Алмазов Б.Н. Психическая средовая дезадаптация несовершеннолетних. -Свердловск, 1986.

3.     Асмолов А.Г. Психология личности. - М., 1990.

4.     Белоусова З.И. Овсянникова В.В. Социально-психологические проблемы девиантного поведения детей и подростков. - Запорожье, 1998. - 98 с.

5.     Берне Р. Развитие "Я-концепции" и воспитание. - М., 1986.

6.     Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь - справочник по психологической диагностике. - Киев, 1989.

7.     Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. - М., 1991.

8.     Ганнушкин П.Б. Клиника психопатий: их статика, динамика, систематика, некоторые общие соображения и данные. Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. М.: Изд-во МГУ, 1982. - С. 262-269.

9.     Гарбузов В.И. Нервные дети. - М., 1990.

10. Заика Н.И., Крейдун Т.И., Ячина Н.И. Психологическая характеристика этичности подростков с отклоняющимся поведением // Вопросы психологии. - 1990. - № 4.

11. Илешева Р.Г. Нарушения поведения у детей и подростков. - Алма-Ата, 1990.

12. Киричук А.В. Концепция воспитания подрастающего поколения суверенной Украины // Радянська школа. - 1991. - №5.

13. Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков. - Минск, 1988.

14. Лебединская К.С. Подростки с нарушениями в аффективной сфере. - М., 1988.

15. Леви В. Нестандартный ребенок. - М., 1992.

16. Леонгард К. Акцентуированные личности. Пер. с нем. - Киев, 1981

17. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л., 1983

18. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. - Видання друге, перероблене та доповнене. - Київ: "Центр навчальної літератури", 2004. - 272 с.

19. Подмазин С.И. Роль установки в формировании и проявлении акцентуированных черт характера у подростков - Дисс. на соискание уч. степени канд. психол. наук. - К., 1994.

20. Полегенько А.В. Критерии социальной дезадаптации подростков по данным психологического обследования. - С.-Пб, 1995.

21. Ратгер М. Помощь трудным детям. - М., 1987.

22. Т.А. Харрис. Я хороший, ты хороший. - М., 1993.

23. Толстов В. Дом, где возрождаются сердца // Социальная работа. №1. - М.: 1993. с. 34-35.

24. Узнадзе Д.Н. Экспериментальные основы психологии установки. - Тбилиси, 1961.

25. Щербакова Н.М. Ливинцева М.Я. Психологические методики для определения характера. - Иркутск, ИГПУ, 1996 год

26. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкий В.В. Семейная психотерапия. - Л., 1990.

27. Эриксон Э. Теория психосоциального развития человека. - М., 1992.

Додатки

Додаток 1

ХАРАКТЕРОЛОГІЧНИЙ ОПИТУВАЛЬНИК ЛЕОНГАРДА

Інструкція: "Вам пропонуються твердження і запитання, що стосуються Вашого характеру. Якщо Ви згодні з твердженням або відповідаєте на питання "так", то поставте в бланку під його номером знак "+", якщо ж не згодні або відповідаєте "ні", то знак "-". Над відповідями довго думати не слід, правильних і неправильних відповідей тут немає".

1. У Вас частіше буває веселий і безтурботний настрій.

2. Ви чутливі до образ.

3. Чи буває так, що у Вас на очі навертаються сльози в кіно, театрі, в бесіді і т. п.?

4. Зробивши що-небудь, Ви сумніваєтеся, чи все зроблено правильно, і не заспокоюєтеся до тих пір, поки не переконаєтеся ще раз в цьому.

5. У дитинстві ви були такими ж сміливими, як інші Ваші однолітки.

6. Чи часто у Вас різко міняється настрій від стану безмежного тріумфування до відрази до життя, до себе?

7. Чи є ви звичайно центром уваги в суспільстві, в компанії?

8. Чи буває так, що ви безпричинно перебуваєте в такому буркотливому настрої, що з Вами краще не розмовляти?

9. Ви серйозна людина.

10. Чи здатні ви захоплюватися, захоплюватися чим-небудь?

11. Чи заповзятливі Ви?

12. Ви швидко забуваєте, якщо Вас хтось образить.

13. Чи м'якосерді Ви?

14. Опускаючи лист в ящик, чи перевіряєте Ви, проводячи рукою по щілині ящика, що лист впав в нього?

15. Чи прагнете ви завжди вважатися в числі кращих працівників?

16. Чи бувало Вам в дитинстві страшно під час грози або при зустрічі з незнайомим собакою (а може бути, таке відчуття буває і тепер)?

17. Ви прагнете у всьому і всюди дотримуватись порядку.

18. Ваш настрій залежить від зовнішніх обставин.

19. Чи люблять вас ваші знайомі?

20. Чи часто у Вас буває почуття внутрішнього занепокоєння, відчуття можливої неприємності, біди?

21. У вас часто буває дещо пригнічений настрій.

22. Чи переживали Ви хоч би раз істерику або нервовий зрив?

23. Чи важко вам довго усидіти на місці?

24. Якщо по відношенню до Вас несправедливо поступили, Ви звичайно вважаєте потрібним енергійно відстоювати свої інтереси.

25. Чи можете Ви зарізати курку або вівцю?

26. Вас дратує, якщо удома завіса або скатертина висять нерівно, і ви відразу ж прагнете поправити їх.

27. Ви в дитинстві боялися залишатися наодинці удома.

28. Чи часто у вас бувають безпричинні коливання настрою ?

29. Ви прагнете бути висококваліфікованим працівником в своїй професії.

30. Чи швидко Ви починаєте сердитися або впадати в гнів?

31. Чи можете Ви бути абсолютно безтурботним?

32. Чи буває так, що відчуття повного щастя буквально пронизує Вас?

33. Як Ви думаєте, вийшов би з Вас ведучий в гумористичному концерті?

34. Ви звичайно висловлюєте свою думку достатньо відверто, прямо і недвозначно.

35. Вам важко переносити вид крові, він викликає у Вас неприємні відчуття.

36. Чи подобається Вам робота з великою особистою відповідальністю?

37. Ви схильні виступати на захист осіб, по відношенню до яких допущена несправедливість.

38. Було б Вам страшно спускатися в темний підвал?

39. Ви віддаєте перевагу роботі, в якій треба діяти швидко, але вимоги до якості виконання невисокі.

40. Чи товариські Ви?

41. У школі ви охоче декламували вірші.

42. Чи тікали Ви в дитинстві з дому?

43. Чи здається Вам життя важким?

44. Чи буває так, що після конфлікту, образи Ви були до того засмучені, що йти на роботу здавалося просто нестерпним?

45. Чи можна сказати, що при невдачі Ви не втрачаєте відчуття гумору?

46. Якби Вас хто-небудь образив, зробили б Ви першим кроки до примирення?

47. Ви дуже любите тварин.

48. Ви іноді повертаєтеся, щоб переконатися, що залишили дім або робоче місце в порядку, і там нічого непередбаченого не трапилося.

49. Вас іноді переслідує неясна думка, що з Вами або Вашими близькими може трапитися щось страшне.

50. Чи вважаєте Ви, що Ваш настрій дуже мінливий?

51. Чи важко Вам виступати перед великою кількістю людей?

52. Ви можете ударити кривдника, якщо він Вас образить.

53. У Вас дуже велика потреба в спілкуванні з іншими людьми.

54. Ви відноситеся до тих, хто при яких-небудь розчаруваннях впадає в глибокий відчай.

55. Вам подобається робота, що вимагає енергійної організаторської діяльності.

56. У Вас вистачає наполегливості добиватися поставленої мети, не дивлячись на те, що на шляху до неї доводиться долати багато перешкод.

57. Трагічний фільм може схвилювати Вас так, що на очах виступають сльози.

58. Чи часто вам буває важко заснути через те, що проблеми прожитого або майбутнього дня весь час крутяться в голові?

59. У школі Ви підказували або давали списувати товаришам.

60. Вам було б потрібне велике напруження волі, щоб пройти вночі одному через кладовище.

61. Чи ретельно Ви стежите за тим, щоб удома кожна річ була завжди на своєму місці?

62. Чи буває так, що Ви лягаєте увечері спати у хорошому настрої, а на ранок встаєте в пригніченому, який триває мало не весь день?

63. Чи легко Ви звикаєте до нових ситуацій?

64. Чи бувають у Вас головні болі?

65. Ви часто смієтеся.

66. Ви можете бути привітними навіть з тими, кого Ви явно не цінуєте і не поважаєте.

67. Ви рухлива людина.

68. Ви дуже переживаєте із-за несправедливості.

69. Ви настільки любите природу, що можете назвати її своїм другом.

70. Йдучи з дому або лягаючи спати, чи перевіряєте Ви, чи закритий газ, чи погашене світло, чи замкнуті двері?

71. Ви дуже боязливі.

72. Чи змінюється Ваш настрій при прийомі алкоголю?

73. У юності Ви охоче брали участь в художній самодіяльності.

74. Ви розцінюєте життя дещо песимістично, без очікування радості.

75. Чи часто Вас тягне подорожувати?

76. Ваш настрій може змінюватися так різко, що стан радості раптом змінявся похмурістю і пригніченістю.

77. Чи легко Вас вдається підняти настрій друзів в компанії?

78. Чи довго Ви переживаєте образу?

79. Чи довго Ви переживаєте жаль інших людей?

80. Будучи школярем, Ви нерідко переписували сторінку, якщо випадково ставили на ній пляму.

81. Ви відноситеся до людей швидше з обережністю і недовір'ям, чим довірливістю.

82. Чи часто Ви бачите страшні сни?

83. Чи буває, що ви остерігаєтеся того, що кинетеся під колеса проходячого потягу або випадете з вікна, розташованого на високому поверсі?

84. У веселій компанії Ви звичайно веселі.

85. Чи здатні Ви відвернутися від важких проблем, що вимагають Вашого рішення?

86. Ви стаєте менш стриманими і відчуваєте себе вільніше під впливом алкоголю.

87. У бесіді ви скупі на слова.

88. Якби Вам треба було грати на сцені, Ви змогли б увійти до ролі настільки, щоб забути, що це тільки гра?

Додаток 2

Кількісний розподіл результатів дослідження рівня акцентуації характеру за опитувальником Леонгарда

Страницы: 1, 2