Формування світогляду молодших школярів

Формування світогляду молодших школярів

Таблиця 6

Облік результатів анкетування в контрольному класі

Таблиця7

Визначення рівня сформованості світогляду в експериментальному класі

Таблиця 8

Визначення рівня сформованості світогляду в контрольному класі

З метою порівняння рівнів сформованості світоглядів в контрольному та експериментальному класах, робимо їх статистичне угрупування і будуємо секторні діаграми

Для того, щоб простежити динаміку розвитку світогляду в контрольному та експериментальному класах нами була побудована стовпчикова діаграма. Висоту стовпчика визначимо рівнями сформованості світогляду.

Експериментальний клас

Контрольний клас

Як видно з діаграми, динаміка розвитку світогляду в експериментально класі характеризується більш високими показниками.

Для визначення точності нашого вибіркового дослідження у поширенні на генеральну сукупність (врахування можливості репрезентативної помилки) використаємо рівень значущості, під яким розуміють кількість випадків з припущенням можливості репрезентативної помилки.

3'ясовуючи причини різних показників середньої арифметичної в курсовій роботі проведемо перевірку статистичної гіпотези дослідження.

Висунемо нульову гіпотезу (Н0) про те, що різні середні арифметичні показники рівня сформованості світогляду обумовлені помилками репрезентативності, а насправді вони тотожні.

Перевірку здійснюємо за допомогою критерії Стьюдента. За таблицею Стьюдента для 5% рівня значущості знаходимо Ттабл

n1 - кількість учнів експериментального класу

n2 - кількість учнів контрольного класу

Для нашого випадку Ттабл.= 2,02

Знаходимо Тексп за формулою

(Хе - Хя)

де, n1 - кількість учнів експериментального класу

n2 - кількість учнів контрольного класу

Хе - середнє арифметичне в експериментальному класі

Хк -середнє арифметичне в контрольному класі

Хkj -результат окремого учня в контрольному класі

Хej -результат окремого учня в експериментальному класі

Тексп =3, 12

Порівняємо Ттабл і Тексл. При Тексп > Ттабл нульова гіпотеза правильна, тобто різні середні арифметичні показників рівня сформованості об'єкта дослідження викликані помилками репрезентативності, а насправді вони рівні.

Отже, дані нашого дослідження носять науковий, об'єктивний характер.

ВИСНОВКИ

Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку науково-матеріалістичного світогляду - складена й актуальна проблема шкільної педагогіки.

Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.

Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.

Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.

Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.

У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.

Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.

Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.

Формування науково-матеріалістичного світогляду не закінчується в молодшому шкільному віці. У процесі самостійного життя, навчання в середніх і вищих учбових закладах, у трудовій діяльності науковий світогляд продовжує поглиблюватись, удосконалюватись. Сформовані в початковій школі компоненти наукового світогляду регулюють поведінку дітей, визначають їх спрямованість.

Розглядаючи мистецтво як один із важливих засобів формування діалектичного світогляду, ми дійшли висновку, що художньо-творча діяльність учнів є невід"ємною ланкою педагогічної роботи кожного освітнього закладу і кожного вчителя, спрямованої на формування і розвиток зародків цілісного, осмисленого відображення в свідомості кожної дитини навколишньої дійсності у всіх її видах і формах.

Використання спеціально розробленої системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі навчання, як показало наше педагогічне дослідження, слід вважати одним з інструментів педагогічної діяльності, що ефективно впливають на формування в учнів здатності об'єктивно сприймати і правильно розуміти світ.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Балавадзе Ш.П. Вопросьі формирования диалектико-материалистического мировоззрения школьников. Смоленск, 1982.

2.  Балавадзе Ш.П. Формирование научного мировоззрения в школе. Тула, 1984.

3.  Выготский Л.С. Избранньїе психологические исследования. М., Изд-во АПН РСФСР, 1986, с 290.

4.  Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та Істрія. Навч.посібник. -К.: Вища пік., 1995.-237 с.

5.  Димитров Г.М. Избранньїе произведения. Т.2. М., Госполитиздат, 1967, с434.

6.  Добролюбов Н.А. Философские сочинения. Т.2. М., 1974, с 250.

7.  Зорина Л.Я. Системность - качество знаний.М., "Знание", 1992

8.  Залесский Г.Е. Психологические вопросьі формирования убеждений. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 120 с.

9.  Ігнатенко П.Р. Ціннісні орієнтації учнів як об"єкт педагогічної роботи.-"Радянська школа", 1987, № 7, с 287

10.  Короткий психологічний словник. За ред. Войтка В.І. К., "Вища школа", 1985, с 185

11.  Лушников А., Нелюбин Н. Формировать мировоззрение школьника. М., "Знание", 1996

12.  Людина і світ: Підручник (Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, В.П.Андрущенко та ін): за ред.: АВ.Губерського, А.О.Приятельчука: К.: Український Центр духовної культури, 1999. - 512 с.

13.  Макаренко А.С. Мої педагогічні погляди.- Твори в семи томах. ^.5, "Радянська школа", 1987

14.  Медведев В.М. Формирование мировоззрения учащихся -«Народное образование", 1983

15.  Психологические проблеми формирования научного мировоззрения школьников (под редакцией Менчинской НА.). М., "Просвещение", 1984

16.  Руденко Ю.Д. Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду - К.: Видавництво "Радянська школа", 1987. - 124 с

17.  Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п"яти томах. К., "Радянська школа". 1986-1987

18.  Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. -К: Видавничий центр "Академія", 2000. - 544 с. (Атьмаматер)

19.  Черноволенко В.Ф. Мировоззрение и научное познание. Изд-во

Киевского университета, 1980.

Додаток А

Анкета

1.  Що таке вишивка?

a)  це вид декоративно-прикладного мистецтва, в якому зображення виконується на тканині лляними, бавовняними чи іншими нитками;

b)  зображення квітів, листя, тварин нитками;

c)   малюнок на рушнику;

d)  малюнок на папері.

2.  Які ви знаєте види орнаментів?

a)  рослинний, геометричний, тваринний;

b)  геометричний, зооморфний:

c)   орнамент на тканині, папері, дереві;

d)  не знаю ніяких.

3.  Що ми називаємо красивим?

a)  красиве - це те, що викликає радість, приносить задоволення, насолоду;

b)  красиве - це щось яскраве;

c)   красиве - це те, що мені подобається;

d)  не знаю.

4.  Коли ти виготовляєш сувенір, аплікацію, вишивку, мережку, макраме тощо, перш за все думаєш про:

a)  охайність, акуратність, привабливість, оригінальність, красу своєї праці, про те, що виріб має бути обов'язково досконалим;

b)  правильність, схожість виробу із зрізком, про те, щоб він сподобався вчителю;

c)   оцінку, яку поставить учитель;

d)  щоб встигнути до кінця уроку.

5.  Коли ти бачиш незвичайну, досконалу, красиву річ (квітку, виріб, картину) то:

a)  обов'язково звертаю на неї увагу, уважно розглядаю її, намагаюсь зрозуміти, що саме в цій речі мене приваблює, схвильовує;

b)  зупиняюсь, бо мене завжди приваблює щось незвичайне, яскраве;

c)   звертаю на це увагу, бо ніколи такого не бачив;

d)  я не задумуюсь над цим,

6.  Який подарунок ти вважаєш найкращим?

a)  зроблений своїми руками;

b)  куплений у магазині:

c)   такий, що тобі зайвий;

d)  мені байдуже.

7.  Чим тобі найбільш подобається займатися у вільний час?

a)  малювати, ліпити, вишивати, виготовляти поробки з паперу, тканини, конструювати тощо;

b)  робити все, що може бути корисним, важливим, приємним і радісним для оточуючих і для мене;

c)   роблю все, що захочеться;

d)  важко сказати.

8.  Що на твою думку може зробити людину радісною, доброю, щасливою,? Чому ти так вважаєш?

a)  задоволення від хорошого вчинку, майстерно виготовлена поробка, досконало написана картина, оскільки це приємно мені і може принести задоволення іншим. Це красиво;

b)  цікава книжка, художній фільм, слухання музики, оскільки це цікаво і допомагає багато про що дізнатись і багато чому навчитись;

c)   все, що людині подобається;

d)  не знаю.

9.  Я не покажу мамі (папі, вчительці) недбало виконану доробку тому, що:

a)  мені буде соромно, що я недбало і некрасиво виконав (виконала) роботу, це може засмутити батьків чи вчительку;

b)  про мене подумають, що я не вмію красиво і уміло працювати;

c)   мені поставлять погану оцінку;

d)  я не розумію, чому не можна показувати.

Додаток Б

Тема уроку: Народна іграшка

Мета уроку: Формувати уявлення про види українського декоративно-вжиткового мистецтва. Ознайомити учнів з виробами й колірною палітрою народних іграшок, різновидами орнаментальних мотивів. Розвивати фантазію, творчість, естетичні смаки. Виховувати інтерес до українського декоративно-вжиткового мистецтва.

Обладнання: Альбом, фарби, шаблони іграшок, пензлики, пір'їнки, керамічні іграшки, посуд, малюнки, фотознімки, таблиці з різновидами орнаментів, записи українських мелодій.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Мотивація художньо-трудової діяльності

2.1 Читання вірша "Глиняний коник" М.Людкевича Я зліпила з глини коника, Сам червоний, а грива чорна. Крешуть іскри малі копитця. Підкувала я їх у кузні, Чистим золотом із скарбниці. Любий конику буйногривий! Ось дихну - ти почнеш іржати. Ми з тобою тоді полинем,

Де смереки на синіх горах. Де чекають на нас Карпати.

- Хто створює глиняні іграшки? (Гончарі)

- Сьогодні ми побуваємо в майстерні художників-умільців

і навчимось створювати гарні народні іграшки. Будемо вчитися розписувати їх орнаментальними мотивами.

3. Розвиток художньо-трудових дій

- Різноманітний і гарний природний матеріал - глина, дерево, метал. Але краса його відкривається не всім людям, а лише чуйним і уважним, в руках яких він розмовляє мовою краси. По всій нашій Україні живуть такі люди. Це художники-умільці. В їхніх руках відбуваються цікаві перетворення у вироби, з якими ми сьогодні познайомимось.

3.1 Розгляд керамічних виробів, іграшок . - З чого зроблені іграшки? (З глини, дерева).

- А чи однаковий розмір іграшок? ( Так, вони всі маленькі, невеличкі),

- Давайте уважно подивимося на іграшки й спробуємо визначити, що в них спільного, а що відрізняє їх одне від одного. Фігурки коників, козликів, баранців, оленів мають переважно однакову конструкцію, спираються на чотири ніжки. Розрізнити їх можна в основному лише за формою голови, однак незважаючи на це, кожен з виробів виразний, передає певний характер - коники скачуть, весело іржуть.

Фігурки пташок здебільшого спираються на один стояк, який своєю вагою утримує їх у вертикальному положенні.

Глиняні вироби пластичні, без гострих країв, мають здебільшого прості, узагальнені форми й передають лише основні, найтиповіші риси тварин. Глину м"яли, розгладжували пальцями. Ця рукотворність і надавала кожному виробу неповторності й своєрідності.

Форма ж дерев'яної точеної іграшки зумовлена токарною основою: лінії суворі, пружні, об'єм іграшки створюється обертанням заготовки з дерева, яка внаслідок такої обробки стає гладенькою до блиску.

За традицією в сім'ях гончарів роботою вважалося виготовлення посуду. Все ж інше, що не приносило прибутку сім'ї, було забавкою, заняттям жінок і дітей. Вони ліпили звірів, пташок і розмальовували їх тоненьким пензликом або пір’їною, майстрували свищики.

Свої вироби гончари ліпили і продавали на весняному ^ярмарку. Іграшки робили до свят, тому вони мали бути яскравими й нарядними.

Якими ж кольорами розписували іграшки? Використовували різні кольори: брунатно-червоні та вохристі барви із вкрапленням зеленої та синьої, по жовтому або білому фоні розкидані рослинні візерунки або сині й фіолетові плями -"яблука" на спині й грудях коня.

3.2 Розгляд зразків орнаментів, які використовуються у розписі народної іграшки.

3.3 Практична робота

- Чому іграшки робили яскравими, святковими? (Тому що їх робили до свят, щоб вони всіх радували).

- Зараз ми з вами уявимо, що знаходимося в майстерні народних умільців і готуємося до весняного ярмарку. Кожен розписуватиме ту іграшку, яка йому найбільше подобається. (Діти вибирають шаблони тих іграшок, які їм до вподоби, обводять, розписують тоненькими пензликами, пір’їнками, використовуючи різноманітні мотиви. Під час роботи звучить українська мелодія).

4. Підсумок уроку

4.1 Відвідування весняного ярмарку, визначення кращих робіт.

4.2 Складання віршованих фраз, аналогічних наведеним

Розмалюю іграшку, розмалюю,

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю пташечку, розмалюю.

Півника ... намалюю.

Розмалюю іграшку, розмалюю,

Козлика ... намалюю.

4.3Прибирання робочих місць.

Додаток В

Конспект інтегрованого нестандартного уроку з художньої праці та народознавства

Тема уроку: Великдень. Писанка.

Мета уроку: Ознайомити дітей із найдавнішим, найурочистішим церковним святом, традиціями нашого народу щодо святкування Пасхи, ознайомити з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва, символікою знаків на писанках. Вчити ліпити паски, підбирати узори і розписувати писанки.

Розвивати фантазію, пам'ять, мислення.

Виховувати любов до нашого народу, його традицій, звичаїв і обрядів, привчати до ритуалів.

Обладнання: Малюнки із зображенням писанок, писанки, крашанки, паски, ікона, свічки, вишивані серветки до Великодня, тісто для виліплювання пасок, гуаш, глиняні крашанки розфарбовані і не розфарбовані, папір, клей, ножиці, кольорові олівці.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Актуалізація знань учнів

2.1 Весна прийшла, свята принесла

- Що у мене в руках? (Гілочка свяченої верби).

- А де святять вербу? (У церкві).

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", а тиждень перед цією неділею вербним. У вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. У церкві зранку відправа, а потім священик окропить гілля свяченою водою. Тоді люди беруть собі гілочки і йдуть додому. Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або на полі кілька гілочок, щоб росла "Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту ставили в хаті на покуті під образами. Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто не ходив до церкви, то били такою свяченою вербою, примовляючи: "Не я б"ю, верба б"є, за тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу.

- Гріх ногами топтати свячену вербу.

- Нею виганяють скот, щоб нечисть не чіплялася до тварин.

Відомо, що коли Спаситель їхав на віслюкові, то люди встеляли

йому дорогу пальмовим гіллям. З цього і пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю. У південних країнах, де росте пальма, святять пальмове гілля. У нас, в Україні, пальм немає, тому нашим предкам довелося вибрати вербу.

2.2 Читання віршів

Квітень

Квітень - славний квітникар.

Сонечко рясно

Уквітчає нам календар

Першим цвітом-рястом.

Космонавтам склав букет

В їхній день на славу.

В кошик на Великдень

Писанки поставив.

Великдень

Котилася писаночка

Згори на долину.

Прикотилася простісінько

До нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає

Радощі і ласку.

Відчиняймо ворітонька,

Гостоньків вітаймо,

"Христос Воскрес

Разом з нами усі заспіваймо!

3. Оголошення теми і мети уроку

- Говорять "За тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Як ще називають це свято?

- Сьогодні ми з вами будемо вчитися підбирати і складати різні орнаменти, розмальовувати писанки, ліпити паски. Уявіть собі, що у нас відкривається чарівна майстерня народних умільців. Наш урок ми проводимо перед Великоднем, щоб ви навчилися до свята робити писанки і допомогли своїй мамі їх розписати.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1 Розповідь про Великдень

Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя.

Завершується Великий піст у скорботі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості і добра, прощення ближнього. Після

Воскреслої утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскреслої радості, по-великодньому цілуються.

- Христос Воскрес!

- Христос Воскрес!

В цей день прощають всім своїм ворогам, недругам.

Знамениті в усьому світі українські писанки беруть початок від прадавніх вірувань нашого народу. На Київщині розповідають таку легенду.

Коли Ісус Христос ходив з святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди; побачили вони Христа. Та й почали камінцям та грудками шпурляти у нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.

Найперше яйце, за легендою, мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу.

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Наша писанка стала відома в усьому світі, а в Канаді їй є великий пам'ятник. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви.

Існують такі повір"я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку і гроші. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляті, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.

Легенда

Десь глибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю - чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато - змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо то дуже давня традиція нашого народу - малювати писанки.

4.2 Розповідь про писанки

- Що означає слово писанка? Від якого слова походить? (Від слова "писати").

Писанка має багато кольорів і малюється воском. Розрізняють:

Крашанки - яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі.

Дряпанки - яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. їх ще називають шкрябанками.

Крстанки - спочатку воском накрапають візерунок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник.

Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олівцем.

- Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

Розмальовані яйця - писанки присвячували сонцеві, весні, а розписували їх напередодні свята весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ті орнаменти не простим малюнком, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами.

Сонце - це носій світла і життя.

Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.

Трикутник - є символом вогню, безсмертності та чоловічої та материнської сили.

Триріг - є знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії і порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню і сонця.

Колосся і зерно - є уособленням предків, святою їжею.

Граблі - це символ дощу.

Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову.

• Червоний - радість життя

• Жовтий - місяць, зорі, врожай

• Блакитний - здоров'я

• Зелений - воскресіння природи

• Чорний з білим - пошана духів

• Червона з білим - родинне свято, мир, щастя

• Бронзова, коричнева - матір земля, її врожай, щедрість до людини

4.3 Інструктаж

1 група. З готового тіста виліплюють пасочки. У дітей у кожного на парті кусочок тіста, мука, дощечка для роботи. Показати дітям, як печуть готові пасочки, як їх прикрашають.

Елементи прикрас: листочки, хрестики, розочки, косички, кульки. Показати, як з тіста виробити форму пасочки, а потім діти самі їх прикрашають. Зроблені дітьми пасочки вчитель збирає на дечко, а потім садовить у "пічку", яка знаходиться у куточку класу, для випікання.

2 група. Розписують крашанки гуашшю, милом. Для роботи у дітей на партах приготовані гуашеві фарби, пензлики, шматочки мила, тоненько загострені. Показати дітям готові писанки: дерев'яні, а також з глини, звернути увагу на різноманітність орнаментів. На партах у дітей є виготовлені з глини і пофарбовані крашанки, також є варені яйця. Діти розписують їх різними орнаментами, гуашевими фарбами; кілька учнів розписують нефарбовані варені яйця кусочками заточеного мила. Потім вчитель збирає писанки і вкидає їх у фарбник.

3 група. Діти працюють з кольоровим папером і картоном. На партах у кожної дитини шматочки кольорового картону і заготовка з тонкого кольорового паперу, вирізані у формі овалу яйце. Діти простими олівцями наносять різні орнаменти, потім ножицями вирізають прорізі і наклеюють на картон. Вийшли витинанки. Кілька учнів кольоровими олівцями і фломастерами розфарбовують готові картонні тарілочки для того, щоб покласти на них виготовлені писанки.

Коли закінчили роботу, діти розповідають загадки, прислів'я, народні повір’я.

Загадки

1. Що святіше за хліб? (Паска)

2. В одній бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)

3. У фарбах катається, до церкви збирається? (Яйце)

Прислів'я

1. Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

2. Красна річка берегами, а Великдень - пирогами.

Народні повір'я

1. Коли печуть паску, не можна, щоб у хаті був хтось чужий.

2. У свята забороняється працювати. Навіть замести у хаті вважається гріхом.

3. Садовлять паску у піч з молитвою, з примовлянням "Христос воскрес", теж саме роблять і витягуючи її з печі.

4. Садовлячи паску, приказують: "Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці - геть з хати".

5. Основне, чого бажають, щоб діти росли здорові, як паска.

6. Нічого в цей день не можна позичати.

7. Топтати ногами рештки фарбованого яйця гріх. Хто це робить, того Бог покарає хворобою.

5. Практична робота учнів

6. Виставка дитячих робіт, виявлення найкращої мальованки

7. Підсумок уроку

7.1 Оформлення великоднього столика виготовленими виробами.

7.2 Прибирання робочих місць.

Додаток Г

Виховна година

Тема заняття: Любій малечі про гончарні речі

Мета заняття: Знайомити дітей з національним українським посудом та працею гончарів. Дати поняття про природний матеріал для гончарної справи (глину). Знайомити з історією гончарства в Україні. Поповнити словниковий запас словами: гончар, глина, кераміка, тиква, макітра, куманець, барильце. Закріпити правильну вимову звука "г" в назві посуду: глечик, горщик, глина. Розвивати інтерес до гончарної справи. Удосконалювати українську мову дітей. Вчити розписувати посуд пензлем, удосконалювати техніку розпису.

Попередня робота: Бесіда про керамічні старовинні речі, ліплення дітьми виробів посуду, розпис українського посуду (паперові плоскі форми), знайомство з гончарним кругом.

Обладнання: Глиняний сучасний та минулих років посуд. Набір глиняного посуду в мініатюрі. Гончарний круг, шмат глини, малюнок Гончара. Народний фольклор: приказки, прислів'я, загадки, заклички, скоромовки. Паперові плоскі форми посуду, пензлі, гуаш.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Повідомлення теми і мети заняття

Діти, сьогодні у нас незвичайне заняття. Ми з вами відкриємо віконечко у світ цікавих речей українського побуту.

3. Вивчення нового матеріалу

3.1 Вступна бесіда

- Що є найголовнішим в світлиці? (Піч)

- Для чого вона потрібна в українських хатах? (Кажуть, піч - оберіг)

- Чому так кажуть? (Оберігає господарів від холод}' та голоду, годує та зігріває)

- А навколо печі все цікаві речі. Що тут є? (Рогачі, кочерга, багато різного посуду)

- З чого зроблений цей посуд? (З глини)

- Де беруть глину? (Копають на берегах озер та річок). Осі вона, ця глина. Вона буває різною: червоною, жовтою, оранжевою білою і навіть зеленкуватою. Я розкажу вам легенду про глину.

3.2 Легенда про глину

Біжить швидка гірська річка Латориця в Закарпатті. Вона була свідком тих подій, які сталися на її узбережжі. Хлопчаки з плаю пасли вівців неподалік від річки. Йшла велика злива, змила на березі ґрунт. Один з хлопчаків підковзнувся і мало не впав - руками обперся на землю. Земля виявилась м"якою, податливою. Хлопчик взяв землю до рук та став скочувати колобки, а далі плоскі кружечки. Потім зліпив якесь звірятко і показав товаришам. Ті й собі захопились ліпленням. Надвечір у село діти несли в руках багато виробів з того м"якого ґрунту - то й була глина. Зацікавились нею і дорослі. Спочатку ліпили іграшки, а далі - посуд, будівельний матеріал, робити фарби, бо глина є різного кольору.

3.3 Зустріч з гончарем

- Як називають людину, яка робить посуд з глини? (Гончар)

- Як будуть називати вироби, зліплені гончарем? (Гончарні)

- Як сказати про гончара, коли його всі хвалять? Коли про нього всі знають? (Добрий майстер, відомий, славетний)

Прислів'я

♦ Глина для гончара, що пісня для солов'я.

♦ Гончар без круга, що рослина без цвіту.

♦ Глини накопав, а вже хоче горщик робити.

- Який перший звук у слові "глина"?

- Як він вимовляється? (Глухо)

3.4 Гра на полі чудес

- Діти, сталося диво! Наш звичайнісінький гончарний круг перетворився на поле чудес, а це - гра. То ж швиденько починаємо грати.

1). Чи знаєте казки, де йдеться про глиняний посуд?

а). "Взяв журавлик глечик з вузьким горлом, поклав туди смачну крашанку та й запросив лисичку на гостини..." ("Лисиця та Журавель").

б)."Ну, клятий глечику, постривай же, ось я тебе втоплю -та й побігла лисичка з глечиком на голові до річки ..." ("Лисиця та глечик").

2). Чи знаєте ви загадки? Довге та вузьке горло має, воду холодною зберігає. (Тиква) В мене вмілі рученята. Посуд дуже я люблю. Зараз сяду, візьму глину, та ... я зліплю (Макітру)

- Знайдіть макітру серед посуду.

- Чому вона так називається? (В давнину мак терли)

- Для чого застосовують її в наш час? (Складають вареники, млинці, сирники)

3). Чи зумієте розписати український глиняний, тобто керамічний, посуд? (Зуміємо)

Діти розписують посуд - плоскі фігури посуду з паперу.

4 Підсумок заняття

- Звідки взялася глина?

- Які ви запам'ятали гончарні вироби?

Додаток Д

Тема уроку: Українська вишивка

Мета уроку: Ознайомити учнів з характерними особливостями української народної вишивки, основними її композиційними засобами виразності (стилізація, ритм, гармонія кольорів та інші). Розвивати уміння та навички виконувати зображення за допомогою картопляного штампу за мотивами української народної вишивки, створювати мініатюрні витинанки з серветкового паперу. Виховувати національну самосвідомість, інтерес до народних традицій, культурної спадщини українського народу.

Формувати естетичні почуття, художній смак.

Практична робота: Робота картопляним штампом, ескіз рушника, оздоблення роботи витинанкою.

Вид заняття: Зображення на площині.

Обладнання.

Для вчителя: оригінальні зразки української народної вишивки та її окремих елементів, зразки робіт, альбомні аркуші, серветковий папір, картопляний штамп, ножиці, клей, пензлик для клею, акварельні фарби, посудина з водою, пензлик, клейонка.

Для учнів: альбомні аркуші, серветковий папір, картопляний штамп, ножиці, клей, пензлик для клею, акварельні фарби, посудина з водою, пензлик, клейонка.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Повідомлення теми уроку

- Діти, погляньте, які красиві вишиванки! (Демонстрація оригінальних зразків української народної вишивки).

- Які вироби представлені сьогодні на робочій виставці?

- Чим прикрашені сорочки, серветки, рушники?

Сьогодні ми поговоримо про українську народну вишивку. 3"ясуємо, чим цінні ці вироби, яка особливість їх як художніх мистецьких творів. Створимо ескіз українського рушника.

3. Вивчення нового матеріалу

3.1 Вступна бесіда

- Як називаються ці вироби?

- Яке практичне значення вони мають?

- До якого мистецтва належить українська вишивка?

- Що означає поняття "декоративно-прикладне мистецтво", "народне мистецтво"?

- Хто автор цих виробів?

3.2 Розповідь вчителя

Вироби, оздоблені українською вишивкою, використовуються в повсякденному житті. Але вони виконують не лише практичну функцію, а й мають велике естетичне значення. Адже краса робить людину кращою, добрішою. З давніх давен люди виготовляли речі для повсякденного вжитку, піклуючись про те, щоб вони були не тільки зручними, практичними, а й красивими. Такі вироби належать до українського народного декоративно-прикладного мистецтва. Перед вами зразки української народної вишивки. Особлива цінність цих виробів полягає в тому, що вони виготовлені руками людини, поєднавши в єдине ціле щирість своєї душі, талант, розум, терплячість характеру, майстерність рук, любов до праці. Тому кожна така річ несе в собі частку тепла людського серця, сповнена магічною силою краси і доброти душевної. Вишиванням здебільшого займались дівчата та жінки. Кожна з них вміла вишивати і знала свої секрети цього мистецтва. Важко уявити собі Україну без рушників, вишитих сорочок. Недарма говорять в народі: "Хата без рушника, що сім'я без дітей". Давайте пригадаємо, які народні звичаї, традиції і обряди пов'язані з використанням рушників та інших вишиванок?

3.3 Аналіз зрізків

- Існує два основних способи вишивання рушників. Які?

- Як ви вважаєте, який спосіб давніший: гладь чи хрестик? Доведіть свою думку.

- Які кольорові поєднання традиційні для української вишивки'7

- Що символізує чорний колір? Червоний?

3.4 Підготовча робота

- З чого складається малюнок вишивки?

- Як називається малюнок, який складається з рослин: квітів, листя?

- Як називається малюнок із зображенням людей, будинків, літер?

- Що називається орнаментом?

- Які бувають орнаменти?

- Порівняйте зображення на вишивці та на фотографії. Чим вони відрізняються?

- Як називається спрощення при зображенні елементів рослин, речей в орнаменті?

- Чим ще стилізація відрізняється від фотозображення?

- Де використовують орнаменти? З якою метою?

4. Закріплення вивченого матеріалу

4.1 Тренувальні вправи

- Діти, приготуємо для роботи фарби. Сьогодні ми виконуватимемо ескіз українського рушника у техніці роботи картопляним штампом. Для цього виконаємо декілька тренувальних вправ. Подумайте, на яку геометричну фігуру схожий хрестик у вишивці? Правильно, на квадрат. Тому картопляний штамп має вигляд квадрата. Ви отримали два картопляних штампа: для червоної та чорної фарби. Зверніть увагу: будь-яке зображення в техніці картопляного штампу складається з квадратиків чорного та червоного кольору. Між квадратами проміжок 1-2 мм. Працюємо на аркуші паперу, який призначався для тренувальних вправ. Олівцем малюємо тонку вертикальну пряму лінію. Вздовж неї виконати картопляним штампом "смужку" , "сходинки". Олівцем намалюємо вертикальну і горизонтальну лінії, які перетинаються. Виконаємо картопляним штампом "хрестик", "квітку", "пелюстку", "листочок".

4.2 Інструктаж

А тепер ми починаємо працювати над створенням ескізу для українського вишиваного рушника. Уявімо, що альбомний аркуш - це частина рушника.

- Чим прикрашений край рушника? Давайте створимо мереживо з серветкового паперу.

1). Вирізати смужку 7x20см. Обережно працюємо з ножицями. Пам'ятайте, що гратися, повертатися не можна тоді, коли* тримаєш ножиці в руках. Передавати ножиці кільцями вперед.

2). Скласти смужку у чотири рази віялом.

3). Нанести простий малюнок мережива олівцем.

4). Вирізати мереживо по контуру.

5). Приклеїти папірець-мереживо до альбомного аркуша.

Прикрасимо наш рушник орнаментом у смужці. Смужка ближче до краю рушника. Щоб намалювати орнамент, поділимо смужку на чотири рівні частини, у яких розташуємо елементи орнаменту7.

5. Практична робота учнів

5.1 Індивідуальна робота вчителя з учнями, які роблять в роботі помилки. Виправлення типових помилок.

6. Аналіз та оцінювання робіт

- Які ескізи вам подобаються більше, чому?

- Які кольори використовували учні в роботі?

- Чи є вони традиційними для української народної вишивки?

- Чи можна використати ці ескізи для вишивання?

7. Підсумок уроку

- Чому вироби, оздоблені українською народною вишивкою можна віднести до народного декоративно-прикладного мистецтва?

- Які орнаменти частіше використовували для вишивки рушників?

- Яке значення українська народна вишивка має особисто для вас?

Додаток Є

Тема уроку: Аплікація з соломки

Мета уроку: Закріпити уявлення учнів про взаємозв'язок живої природи з людиною; навчити виготовляти аплікації з соломи. Дотримуватись точності й охайності в роботи. Виховувати дбайливе ставлення до всього живого.

Обладнання: Соломка, готовий виріб, малюнок лелеки, інструменти для роботи з соломою (ніж, ножиці, пензлики, клей ГІВА, кольоровий папір).

Хід уроку

1. Організація класу

2. Повідомлення теми і завдань уроку

2.1 Вступна бесіда - вікторина

- Сьогодні на уроці ми будемо працювати під девізом "'Люби та бережи свій рідний край5'. Почнемо з відгадування загадок:

а). Які ноги , такий ніс, по болоту ходить скрізь, хату на хаті має, жабам рахунок знає.

б). Відлітають за моря, у краї далекі, на будинках гнізда в'ють, звуть же їх ... (Лелеки).

- Правильно. А зараз усно опишіть цього птаха за малюнком: птах має дзьоб, голову, тулуб, крила, хвіст і ноги. Тіло його покрито пір"ям. Воно білого кольору. Птах середньої величини, має довгий дзьоб і довгі ноги. Це - лелека.

В нашій місцевості теж живуть ці чудові птахи. Український народ дуже любить їх і склав про них багато пісень, віршів, казок, легенд. Послухайте одну з легенд.

Як лелеки дітей рятували

Давно це було, коли на українську землю напали орди кочівників. Налетять, підпалять хати, виженуть худобу, заберуть у полон жінок та дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стукотом дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули. І тоді птахи підхопили на крила потерпілих малюків, піднялися високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів. А лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу'. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в Україні завжди раді.

- Отже, сьогодні на уроці художньої праці ми навчимося виготовляти аплікації на тему "Лелеки".

3. Актуалізація опорних знань

- Ви принесли в клас соломку. Пригадайте, як приготували її.

Учень: Найкраще використовувати соломку з жита, пшениці і вівса. Якщо солому висушити зеленою, вона матиме яскраво-жовті, зелені і голубі кольори. Солома, скошена восени, має багато відтінків: синювато-бордових, сизих, сивих та інших. Вчасно скошена, вистояна солома дає сріблясті, золотаві і червонуваті кольори. Підготовлену для роботи суху солому розрізують гострим ножем по довжині стебла на дві частини, намочують у гарячий воді і прасують праскою. Найширшу смужку можна дістати із стебла вівса. Для роботи з соломою потрібні ніж-скальпель, ножиці, пензлики.

4. Вивчення нового матеріалу

4.1 Демонстрація вчителем виробів з соломи.

4.2 Розгляд аплікацій із соломи - "Лелеки"

4.3 Інструктаж

1). Підготуйте картон для композиції

2). Покрийте його фарбою потрібного кольору

3). На підготовлену основу наведіть малюнок

4). Подумайте, як краще наклеїти смужки соломи: горизонтально, вертикально, похило.

5. Практична робота учнів

5.1 Довідки книголюбів (під час практичної роботи учні розповідають, про що дізналися з довідкової літератури ).

Перший учень: В Україні гніздяться два види лелек. Я розповім про білого лелеку: птах великий за розміром (зріст до 110 см, вага до 4,5 кг). Забарвлення біле, за винятком чорних кінців крил* По земля ходить повільно. Відпочиваючи, стоїть на одній нозі. Лелеки оселяються на даху хати чи на вершині зламаного дерева. Гніздо може мати вагу до 400 кг, а висоту до 1,5 м. Кладку висиджує і самка, і самець. Самка відкладає яйця дуже довго - по одному через 2 - 3 дні. Процес висиджування триває 33 - 34 дні. Потім ще 55 днів годування пташенят в гнізді та 18 днів - на волі. Лелеки живляться жабами, ящірками, жуками, молюсками, мишами, ховрашками і рибою. Відлітають лелеки від нас рано - в першій половині вересня. Більше двох місяців летять вони в Африку. А зворотній шлях на Батьківщину долають в два рази швидше. Гніздяться на всій території України, крім південного сходу та Криму.

Другий учень: Трохи менший від білого лелеки чорний лелека. Забарвлення пір"я у нього чорне. Дзьоб та ноги яскраво-червоні, черево біле. На відміну від білих чорногузів чорний лелека тримається глухих місць. Гніздяться лелеки окремими парами в долинах річок чи поблизу озер, де болота і сирі луки чергуються лісовими ділянками або скелями. Вже в серпні чорні лелеки рухаються на південь, однак відліт у теплі краї іноді затягується до пізньої осені. В Україні гніздяться на Поліссі і в Карпатах, але всюди є рідкісними. Потребують охорони. Занесені до Червоної книги.

6. Взаємооцінювання робіт учнів

7. Підсумок уроку

- Сьогодні на уроці ми дізналися про життя наших пернатих сусідів на планеті. Ми побачили, як тісно вони пов'язані з землею, як вони залежать від неї, а значить і від нашої доброти, участі. їх життя знаходиться в наших руках. Білих лелек поки що не занесли в Червону книгу, але якщо їм не допомагати, вони стануть такими рідкісними, як чорні лелеки.

Додаток Ж

І на тім рушникові,..

Тема уроку: Декоративно-вжиткова діяльність. Створення орнаменту для рушника

Мета уроку: Ознайомити учнів із символікою та орнаментами українського рушника, закріпити навички побудови рослинного та геометричного орнаментів на основі українських вишивок.

Розвивати почуття композиції, кольору, удосконалювати навички роботи з картопляним штампом.

Виховувати художній смак, прищеплювати любов до народного мистецтва.

Терміни і поняття: Рослинний орнамент, геометричний орнамент, стилізація.

Методичне забезпечення уроку: Українські вишиті та ткані рушники, зразки орнаментів, робота вчителя.

Обладнання: Картопляні штампи, чотири на парті, гуаш чорна та червона, серветка, підставка для штапиків, папір у вигляді рушника.

Хід уроку

1. Організація класу

2. Оголошення теми і мети уроку

(Звучить "Пісня про рушник", сл. А.Малишко, муз. Г.Майбороди).

- Прослухавши пісню, розглянувши наш святково приораний клас, давайте всі разом визначимо, про що будемо говорити на уроці.

Наш сьогоднішній урок присвячений українському рушнику.

3. Вивчення нового матеріалу

3.1 Вступне слово вчителя Український рушник . Оздоблений квітами, зірками, птахами. Скільки він промовляє серцю кожного з нас. Ще з сивої давнини і до наших днів, в радості і в горі - рушник завжди з нами. Рушник є ознакою охайності, працьовитості кожної жінки. Простий, скромно оздоблений рушник висів у кожній сільській хаті біля порога на кілочку. Ним витирали руки і називали утиральником. Із рушником-стирачем поралися біля печі. Найкращі рушники прикрашали ікони, вони називалися божники. Вікна і двері охороняли від злих сил рушники-обереги. Над картинами, дзеркалами вішала господиня кілкові рушники. Прибрана рушниками хата виглядала як писанка. Без рушника, як і без пісні,

не обходилася жодна подія в житті людини: народження, одруження, смерть. На рушники клали новонароджене маля, щоб росло здоровим і щасливим. Вишивати рушники мами навчали своїх дочок ще змалку. Дівчата вишивали рушники і в кожну вишивку вкладали свою мрію. У працьовитої господині було до сорока рушників. Поширений звичай перев'язувати рушниками сватів - згода на одруження. Під час весілля ставали молоді на білий вишитий рушник. Дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю на рушнику. Коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, щоб нагадував рідну домівку, оберігав від лиха. Рушники стелять під плечі покійнику - на них опускають домовину.

- Яким орнаментом прикрашений цей рушник? Чому ви так думаєте?

Найдавніші рушники прикрашав геометричний орнамент. Геометричні фігури уособлювали сили природи і були охоронними знаками. Саме біле полотно рушника - це мати-земля. ромби, хрести - символи сонця, вогню.

Рослинний орнамент заявився пізніше. Жінки милувалися живими квітами, а на полотні розквітали квіти спрощені (стилізовані).

Рушники бувають ткані та вишиті хрестиком і гладдю. 3.2. Інструктаж

Вишивка звичайно прикрашає край рушника.

1). Вмочити штамп у чорну чи червону фарбу.

2). Поштампувати дві крайні смуги.

3). Іншим штампом намітити середин}-, і, якщо потрібно, розділити навпіл смугу.

4). Інші лінії наносяться за задумом.

5). Якщо закінчили смугу, можна над готовою смугою додати візерунок у квадраті.

4. Практична робота учнів

5. Аналіз та оцінювання робіт

6. Підсумок уроку

- Про що ми сьогодні говорили на уроці?

- Як називаються рушники, які прикрашають ікони?

- Як називаються рушники, які вішали над вікнами і дверима?

- Що таке кілкові рушники?

- Які рушники є у ваших домівках?

Страницы: 1, 2, 3