Психологічні аспекти сприйняття США і Росії українцями

Психологічні аспекти сприйняття США і Росії українцями

Українці в данному випадку йдуть на шлюб з іноземцями, слідуючи знову ж таки міфам, які ми розглянули у розділі, присвяченому проблемам еміграції. Міф про високий рівень життя американців, можливість жити в США краще, про чудове ставлення американців до українських жінок штовхає українців до укладення подібних шлюбів. Що стосується україно-російських шлюбів, то, як вже зазначалося, українці сприймають росіян як дуже близьку націю, а отже, схильні вважати, що розбіжностей між росіянами і українцями майже не існує, а отже і шлюб такий буде вдалим.

Шкала екстраверсії/інтроверсії як фактор політичної взаємодії

Шкала екстраверсії і інтроверсії яскраво простежується і в політиці. Нагадаємо, що метою даної роботи є прослідкувати сприйняття українцями США і Росії, а також взаємодії цих країн з Україною, в тому числі і в політиці.

На думку О.Донченко, російському і американському суспільствам властива екстравертивність, тоді як українському - інтровертивність. Країни з вираженою екстраверсією (у даному випадку Росія і США) здатні освоювати великі території і прагнуть цього. «Такие общества, - пише Донченко, - имеют тяготение к анализу проблем других государств, лучше ориентируются в культуре других народов, чем владеют своей собственной. Но, как правило, владеют ситуацией вокруг своей территории, умеют защитить ее и стратегически обезопасить» (15). Це пояснює, наприклад, агресивну зовнішню політику цих країн (інтервенція США до Іраку, війна Росії в Чечні), а також їх могутній арсенал озброєнь. Це пояснює також причини впливу даних суспільств на Україну. Чому саме на Україну? Відповідь проста. Ось що пише дослідник, експерт «Центру Східних Досліджень» А.Сарна: «Украина – страна особенная, единственная и неповторимая. Украина – это, скажем так, наиважнейшая славянская страна. Потому, что с геополитической точки зрения – это самая большая славянская страна. Украина имеет большое геополитическое значение не только для славянских, но и для европейских стран, как самое крупное славянское государство. Это также единственная и неповторимая страна с точки зрения того, что она расположена между тремя цивилизационными центрами, откуда в разные исторические моменты получала импульсы к развитию, или точки притяжения. Это, прежде всего, греческая и византийская культура, откуда пришло в Украину христианство, это западная цивилизация, которая пришла в Украину через Польшу и Австро-Венгрию, это также и Российское влияние. В этом треугольнике развивалась Украина, и центры притяжения были смещены в различные исторические моменты в трех направлениях. Безусловно, и сейчас Украина продолжает оставаться “между”, поскольку не определилась, где она должна быть, какая она вообще страна» (47).

Росія і Україна мають спільну історію, в якій вони були тісно пов'язані у всіх аспектах життєдіяльності. Тому логічно, що після розпаду СРСР Росія як і раніше прагне поєднатися із стратегічно вигідним партнером, багатим на ресурси, близьким по культурі країною (9, 36). Що стосується США, то Україна, як одна з найбільших країн Європи, привертає увагу Америки також як вигідний партнер, взаємодіючи з яким, можна успішно протистояти інтересам Росії (24).

Україна, як країна з яскраво вираженою етнічною інтроверсією, схильна орієнтуватися на свої проблеми, внутрішні тенденції і традиції. Вона не зацікавлена впливати на інші країни, і в той же час мимоволі приймає вплив з боку екстраветованих Росії і США. Цим пояснюється сьогоднішня росколотість українського суспільства в орієнтації на політичне майбутнє країни: або спільний економічний простір з Росією, або вступ до НАТО. Перший шлях здається таким, що менше лякає українців все з тієї ж причини - загальна історична доля з Росією робить цю країну близькою, зрозумілою і безпечною для нас. Росіяни сприймаються українцями як «старші брати», згідно ще тому світобченню, яке вкорінилося в свідомості українців з часів СРСР. Тоді як агресивна зовнішня політика США все більше віддаляє Україну від такого відповідального кроку як вступ до НАТО. Слід зробити акцент на тому, що сприйняття українців США сповнене протиріч. З одного боку – захоплення досягненнями уієї країни, з іншого – несанкціонований вплив на інші держави та агресивная політика (45).

Можливість політичної взаємодії України з США викликає реакцію обурення з боку російського суспільства. Підтвердженням цього може служити, наприклад, цитата із статті, опублікованої на українському интернет-сайті www.dialogs.org.ua (автор В.Пащенко): «В условиях глобализации славянские языки и культуры неизбежно подвергаются давлению со стороны англоязычной цивилизации, что особенно болезненно воспринимается в России. Если для других народов культурологические потери, связанные с процессом глобализации, компенсируются ожиданиями политической и финансовой поддержки со стороны более сильных стран, то для россиян подобные коллизии являются источником надежды на появление у соседей стремления возвратиться к своим славянским корням. В первую очередь, протестный возврат к славяноцентризму, по мнению российских исследователей, возможен как реакция на ассимиляцию и разочарования от нереализованных ожиданий, связанных с европейской интеграцией. При такой перспективе Россия надеется предложить славянским государствам что-то дополнительно к тем выигрышам, которые они могут получить от сотрудничества с ЕС и НАТО, или, напротив, компенсировать, то, что не смогли получить» (47).

Слід зазначити, що тонкощі політичної взаємодії України з Росією і США настільки багатогранні, що неможливо прослідкувати їх в рамках даної роботи. Розглянутий політичний аспект і сприйняття українцями Росії і США як «наддержав», які мають занчний вплив у світі, є лише прикладом доказовості концепції О.Донченко щодо таких якостей етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія.

1.3 Етнічні стереотипи у сприйнятті українцями американців і росіян

Узагальнюючи роглянуті вище проблеми, не можна обійти увагою проблему етнічних стереотипів. Враховуючи взаємодію України з Росією і США у багатьох аспектах, необхідно зробити акцент на тому, як українці сприймають росіян і американців. У цьому випадку важливу роль відіграватимуть етнічні стереотипи.

Етнічний стереотип - це різновид соціального стереотипу, тому необхідно спершу розшифрувати значення терміну «соціальний стереотип». Як відзначає Т. Стефаненко, соціальні стереотипи - це спрощені, схематизовані образи соціальних об'єктів, що характеризуються високим ступенем узгодженості індивідуальних уявлень. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що етнічні стереотипи - спрощені, схематизовані образи, що виникають відносно різноманітних народів або етносів (6, 33).

Етнічний стереотип підрозділяється на два види: автостереотипи і гетеростереотипи.

Автостереотипи - це думки, судження, оцінки, що відносяться до даної етнічної спільності її представниками. Зазвичай автостереотипи містять комплекс позитивних оцінок.

Гетеростереотипи - сукупність оцінювальних думок, що виносяться до інших народів, представниками даної етнічної спільності. На відміну від автостереотипів, гетеростереотипи можуть бути як позитивними, так і негативними, залежно від історичного досвіду взаємодії даних народів. Наприклад, холодна війна між США і Росією в 70-х роках призвела до того, що упередження цих двох народів по відношенню один до одного зберігають перманентну стійкість і до цього дня. Або інший приклад: фашистська Німеччина, ідеологія Гітлера, що реалізувалась в Другу світову війну, на довгі роки посіяла в уявленні багатьох європейських народів стереотип німецької жорстокості і націоналізму (6, 31).

Етнічний стереотип - це віддзеркалення минулого і сьогодення, негативного і позитивного досвіду взаємовідносин народів, особливо в таких сферах діяльності, як торгівля, сільське господарство, тобто там, де найяскравіше проявляються психічні особливості міжособових відносин.

У основі національного, або етнічного, стереотипу зазвичай лежить яка-небудь помітна риса зовнішності (колір шкіри, розріз очей, форма губ, тип волосся або виразні скули, форма голови, зріст і т.п.). У основі стереотипу може бути і яка-небудь типова риса характеру і поведінки (мовчазність, жестикуляція, стриманість, скупість і т.п.) (6, 10).

Перше серйозне емпіричне дослідження було проведене в 1933 р. У США Д. Кацом і Д. Брейлі. Вони запропонували студентам Прінстонського університету список 84 особових рис, з яких ті повинні були вибрати п'ять найбільш характерних для десяти груп:

ü    Білих американців

ü    Афроамериканців

ü    Англійців

ü    Ірландців

ü    Німців

ü    Італійців

ü    Євреїв

ü    Китайців

ü    Японців

ü    Турків.

Кац і Брейлі виявили високий рівень згоди в приписуванні деяких рис тим або іншим етнічним групам. Наприклад, 84% досліджуваних вважали, що афроамериканці марновірні, 78% - що німці здібні до наук і т.п. Методика «Приписування якостей» отримала надзвичайно широке розповсюдження як в США і Європі, так і в країнах «третього світу» - Лівані, Пакистані, Філіппінах і т.д. В рамках описового напряму вивчення стереотипів її до цих пір вважають неперевершеною (6).

Властивості етнічних стереотипів

Серед найбільш істотних властивостей етнічних стереотипів виділяють наступні:

1. Емоційно-оцінювальний характер.

У соціальній психології довгий час акцент робився саме на емоційних аспектах стереотипів. Але з середини 50-х років все більше уваги починають приділяти когнітивному компоненту стереотипізації, а негативні стереотипи навіть розглядають як когнітивний компонент упередження (негативної соціальної установки). Навіть опис рис заряджений емоційною оцінкою: явно або приховано вона присутня в стереотипах (2, 42).

2. Стійкість/ригідність до нової інформації.

Стереотипи достатньо стабільні, як відзначає Т.Г. Стефаненко, і це не раз підтверджувалося в емпіричних дослідженнях. Яскравий приклад - зміст етнічних стереотипів у трьох поколінь студентів Прінстонського університету США (1933, 1950 і 1960 рр.), який в цілому не змінився. Але стійкість стереотипів все-таки відносна: при зміні відносин між групами або за появи нової інформації їх зміст і спрямованість можуть змінюватися. Наприклад, у прінстонських студентів після другої світової війни в негативну сторону змінилося уявлення про німців і японців, які, як відомо, входили у фашистський блок.

3. Узгодженість.

Це означає високий ступінь єдності уявлень серед членів групи, схильної до стереотипів. Етнічними стереотипами можна вважати лише уявлення, що поділяються чималим числом індивідів в межах соціальних спільнот. Існують спроби виділення не співпадаючих з соціальними індивідуальних стереотипів. Андрєєва робить акцент на тому, що індивідуальні стереотипи - це, коли індивід на основі обмеженої інформації про окремих представників яких-небудь етнічних груп робить упереджені висновки щодо всієї групи» (6).

Ступінь істинності стереотипів

1) вважається, що стереотип більш правдивий, якщо існує одностайна думка між двома групами щодо рис третьої;

2) глибші і триваліші контакти між групами призводять до вищої питомої ваги реальних рис в їх взаємних стеротипах;

3) ознакою істинності пропонується вважати узгодженість між сприйняттям групи самої себе і її сприйняттям іншою групою.

Саме від характеру відносин - співпраці або суперництва, домінування або підпорядкування - залежать основні «вимірювання» стереотипів - зміст, спрямованість, ступінь сприятливості і ступінь істинності.

У разі конфлікту між групами будуються їх полярні образи, коли собі приписуються тільки позитивні якості, а «ворогам» - протилежно негативні. Цей феномен отримав назву «дзеркального образу», і в цьому випадку дуже складно говорити про істинність стереотипів.

Існує також таке поняття як атрибуції-перевертні. Г.У. Солдатова, пояснюючи цей феномен, приводить приклад того, що люди вибирають позитивний ярлик, коли описують рису, властиву своїй групі, і негативний ярлик - при описі тієї ж риси чужої групи. Наприклад, американці сприймають себе як доброзичливих і розкутих, а англійці вважають їх настирливими і розв'язними. І навпаки - англійці вважають, що їм властиві стриманість і повага до прав інших людей, а американці називають англійців холодними снобами (6, 39).

Як відзначає А.С. Баронін, в процесі формування стереотипу часто спостерігається так зване «явище призми». Воно полягає в тому, що у людини виникає установка по відношенню до представника іншої етнічної спільності на підставі його досвіду спілкування або вже існуючої установки до даного етносу. Іншими словами, він дивиться на представників іншої етнічної групи через призму наявної установки, яка склалася по відношенню до інших членів ототожнюваного етносу. «Явище призми» в більшості випадків перешкоджає об'єктивній оцінці ситуації, якщо в ній беруть участь представники інших етнічних груп (6).

Функції стереотипів:

Тешфел виділив дві соціальні функції стереотипізації:

1) пояснення існуючих відносин між групами, зокрема складних і «зазвичай сумних» соціальних подій.

2) виправдання існуючих міжгрупових відносин, наприклад, дій, що здійснюються або плануються до здійснення по відношенню до чужих етнічних груп.

Таким чином, маючи уявлення про те, що саме являють собою етнічні стереотипи, ми можемо емпірично перевірити, чи виникають вони при сприйнятті українцями російської та американської націй (37).

Розділ 2. Психологічні методи дослідження етнічних особливостей

Дослідження етнічних особливостей процес досить складний і творчий. У даному випадку існує безліч підходів до дослідження процесів, пов'язаних з національними особливостями різних етносів. У науці існує навіть цілий напрям - дослідження ментальностей. Це науковий напрям, що зародився у Франції, і в деякій мірі розповсюдився в Німеччині. Він ставить перед собою завдання, близькі до етнопсихологиії, такі, наприклад, як вивчення картини світу. Своє походження дослідження ментальностей веде не від етнології, а від історії, більш того, від історії Середніх віків, і в даний час практично залишається історичним напрямом (33).

Що стосується власне психологічних методів дослідження, то вивчення етнічних особливостей, у тому числі і розглянутих в даній дипломній роботі особливостей впливу одних етносів на інші, можливо як за допомогою традиційних, так і специфічних методів. Розглянемо їх.

1. Опитування

Нагадаємо, що опитування або бесіда - це діалог між двома людьми, в ході якого одна людина виявляє психологічні особливості іншої, в даному випадку, отримує необхідну інформацію для дослідження. Опит дозволяє не просто отримати необхідну інформацію, але й прослідкувати емоційні прояви випробовуваних, що при вивченні етнічних питань може виявитися важливим. Проблеми етносів часто зачіпають глибинні переживання людей, їх внутрішні конфлікти. У дослідженні даної проблеми за допомогою опитування можна виявити особливості сприйняття українцями інших національностей, наприклад, росіян і американців (17, 29).

2. Анкетування

Або заочне опитування полягає в тому, що розробляється блок спеціальних питань для вивчення даної проблеми і пропонується випробовуваним для самостійного ознайомлення. У даній роботі був використаний метод анкетування. За допомогою нього вдалося прослідкувати, в яких сферах діяльності українці вбачають зіткнення інтересів своєї країни з інтересами країн, що вивчаються, - Росії і США, а також, вплив цих націй на українців. Також це дало можливість прослідкувати, наскільки респонденти самі піддаються цьому впливу і в яких питаннях. Проте, інформація, що отримується за допомогою анкети, є декларативною і не може вважатися надійною і достовірною навіть при повній щирості випробовуваного (17, 29).

3. Контент-аналіз

Контент-аналіз є одним з найбільш розроблених і строгих методів аналізу документів. У вивченні етнічних питань він особливо ефективний, тому що дозволяє глибше познайомитися з будь-якою національністю, вивчивши історичні і сучасні матеріали про особливості її розвитку і діяльності. Недолік контент-аналізу в його трудомісткості, проте, він дозволяє отримати надійні результати. При дослідженні етносів контент-аналіз може охоплювати вивчення літератури, мистецтва, міфології даного етносу, сучасного кінематографу і музики, нарисів і наукових праць про даний народ або дану національну проблему. У представленій роботі контент-аналіз можливо було використовувати, вивчаючи історичний вплив російського народу на український, а також вплив американської і російської культур на українську, за допомогою вивчення сучасних фільмів, книг і інших витворів мистецтва (17, 29).

4. Проективний метод

Проективний метод орієнтований на вивчення неусвідомлюваних (або не цілком усвідомлених) форм мотивації і в цій своїй якості є чи не єдиним власне психологічним методом проникнення в найбільш глибоку область людської психіки. У даному випадку ми розглядаємо проективний малюнок. Цей метод був використаний в експериментальній частині роботи з метою вивчення етнічних стереотипів. Дану проблему ефективно досліджувати саме за допомогою проективних малюнків, таким чином, досягається істинність інформації, адже етнічні стереотипи не завжди усвідомлені. У даному випадку ми розглядали стереотипи українців, що виникають по відношенню до представників своєї нації і інших, - росіян і американців (17, 19, 29).

5. Семантичний диференціал

Це методика дослідження індивідуальних і групових уявлень або збору експертних оцінок. Випробовуваному пропонується оцінити набір об'єктів по заданому набору шкал, як правило, біполярних, наприклад, «гарний-поганий». Завдання індивіда - оцінити поняття (виражені окремими словами), що пред'являються, за кожною шкалою. У даному експерименті цей метод також використовувався для підтвердження або спростування етнічних властивостей психіки, згідно теорії Донченко. Цей метод може також використовуватися при вивченні етнічних стереотипів (33).

Метод вільних асоціацій

Цей метод використовують, коли важко емпірично дослідити яке-небудь психологічне явище. Випробовуваним пропонують написати або назвати асоціації стосовно явища, яке вивчається. Виходячи з отриманих результатів, робляться висновки. Цей метод досить суб‘єктивний і не дає достовірних результатів, проте, його часто використовують у вивченні психологічних особливостей різних народів, національних питань та етнічних стереотипів (33, 54).

Розділ 3. Дослідження особливостей сприйняття українцями росіян та американців

Об‘єкт вивчення (вибірка): студенти, віком від 17 до 30 років.

Предмет вивчення: особливості сприйняття українцями Росії і США.

Гіпотеза: гіпотезою виступає припущення, що явища етнічної психіки, згідно теорії О.А. Донченко впливають на сприйняття українцями Росії і США.

Задачі:

1) довести властиві Україні, США і Росії якості етнічної психіки, згідно теорії Донченко, такі як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, екзекутивність/інтенціональність;

2) прослідкувати особливості сприйняття Росії і США українцями у різних сферах взаємодії цих країн;

3) дослідити особливості виникнення етнічних стереотипів по відношенню до народів, які знаходяться в безпосередній взаємодії з українцями та українців один до одного (авто- і гетеростереотипи).

Етапи:

I етап включає в себе проведення методу семантичного диференціалу, в якому досліджуються такі якості етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм (згідно теорії Донченко).

II етап охоплює вивчення за допомогою анкетування сприйняття США і Росії українцями у різних аспектах взаємодії України з цими країнами, які розглянуті в теоретичній частині.

III етап має на меті прослідкувати виникнення авто- і гетеростереотипів за допомогою методу проективного малюнка.

3.1 Дослідження якостей етнічної психіки (згідно теорії Е.А. Донченко)

Мета дослідження:

Довести або спростувати теорію О.А. Донченко про властивості етнічної психіки шляхом дослідження сприйняття українцями росіян, американців та власне українського соціуму:

1) довести сприйняття українцями українського соціуму як інтровертованого, російського і американського соціумів як екстравертованих;

2) сприйняття українцями українського і американського соціумів як інтернальних, російського соціуму як екстернального;

3) сприйняття українцями українського і російського соціуму як емоційних, американського соціуму як прагматичного.

Характеристика вибірки:

Групу респондентів склали студенти у віці від 17 до 30 років. Всього в експерименті брало участь 30 чоловік, з них 5 чоловіків і 25 жінок. У експерименті брали участь респонденти української національності.

Методика дослідження:

Для підтвердження або спростування теорії О.А. Донченко був вибраний метод семантичного диференціалу. Випробовуваним був запропонований список характерних рис, які властиві етносам з вираженою екстраверсією/інтроверсією, емоційністю/прагматизмом, екстернальністю/інтернальністю.

Результати дослідження:

1. Екстраверсія/Інтроверсія.

На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.1.) У таблиці представлені якості етнічної психіки, властиві, на думку О.Донченко, екстравертованим та інтровертованим соціумам. О.Донченко зазначає, що про виражену екстраверсію у суспільстві можна говорити, судячи з наявності таких факторів як неспокійність і динамічність, здатність освоювати великі території, тенденція до втручання у події і проблеми інших країн, у розвитку відзначається погляд у майбутнє. Такими якостями О.Донченко наділяє США та Росію. Про виражену інтроверсію у суспільстві можна говорити, судячи з наступних факторів: спокійність і пасивність суспільних процесів, у розвитку відчутне повернення до тенденцій минулого, орієнтація на власні проблеми, консерватизм. Такими якостями О.Донченко наділяє Україну.

«Таблиця 3.1. – Результати по шкалі екстраверсія/інтроверсія».

Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити висновок, що українці спрямають власний соціум як інтровертований, а російський та американський як екстравертовані соціуми, що власне і стверджує О.Донченко.

2. Емоційність/прагматизм

На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.2.). За цією шкалою О.Донченко визначає способи побудови суспільного життя та реагування на події, в яких переважає або фактор прагматизму, або емоційний компонент. Таким чином, прагматичним соціумам властива самодостатність і незалежність, тенденція до побудови суспільства на засадах «правильно-неправильно», а звідси випливає максимальне уникання помилок, але ігнорування емоційного фактору. Методи побудови суспільного життя конструктивні и виважені. До таких соціумів О.Донченко відносить США. Емоційність у соціумі породжує схильність до імпульсивних дій, постіної боротьби за справедливість, побудови суспільства на засадах «добро-зло», що відволікає від реальних проблем, які необхідно вирішувати більш прагматичним шляхом. Методи побудови суспільного життя деструктивні, що породжує нерозвиненість у багатьох сферах. До таких соціумів О.Донченко відносить Україну і Росію.

«Таблиця 3.2. – Результати по шкалі емоційність/прагматизм».

Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити наступні висновки:

1) доведено сприйняття українського соціуму як емоційного та американського як прагматичного;

3) сприйняття російського соціуму як емоційного доведено по всім аспектам, окрім останнього. Респонденти зійшлися на тому, що російському суспільству характерніші зваженість і ефективні методи побудови суспільного життя, що може говорити, скоріше, про прагматизм, а не про емоційність як про властивість етнічної психіки.

3. Екстернальність/интернальність

На питання: «Які з перерахованих пар якостей найбільш властиві даним національностям?», за даною шкалою були отримані наступні результати: (Таблиця 3.3.). Основною властивістю по цій шкалі О.Донченко вважає локус контролю, не особистий, а національний, тобто властивий цілому етносу. Таким чином, екстернальним суспільствам характерний зовнішній локус контролю, тенденція звинувачувати інших у своїх проблемах, звідси випливає напруженість суспільних відносин, що ускладнюється авторитарністю влади і потребою такого суспільства мати лідера з необмеженою владою. Також екстернальність характеризується нетерпимим ставленням до інших народів. Такими якостями О.Донченко наділяє Росію. Інтернальним соціумам характерний внутрішній локус контролю, тобто схильність вбачати у своїх проблемах власні недоліки. Звідси випливає швидке реагування на негаразди и здатність до виправлення ситуації без допомоги інших, активність, послідовність, відповідальність, а отже таке суспільство характеризується задоволеністю рівнем життя та праці. Інтернальним соціумам також властиве толерантне ставлення до інших народів, тому, як правило, це багатонаціональні суспільства. До таких О.Донченко відносить США і Україну.

«Таблиця 3.3. – Результати по шкалі екстернальність інтернальність».

Згідно з отриманими даними, ми можемо зробити наступні висновки:

1) доведено сприйняття російського соціуму як екстернального;

2) сприйняття українського соціуму як інтернального не може бути повністю доведена. Респонденти вважають, що українському суспільству властиві в більшій мірі авторитарність і напруженість суспільних відносин, що не характерно для інтровертованого суспільства. Це можна пояснити непростою суспільно-політичною ситуацією, що склалася на Україні. Випробовувані також не вважають, що українському суспільству властива задоволеність працею і життям. Проте слід зазначити, що сама О.Донченко робить акцент на тому, що через емоційність українського етносу, досягти даної якості досить складно на даний момент. Не доведена також така якість як «прийняття провини на себе». Це може говорити про складність суспільних відносин, що склалися на Україні. У даному експерименті сприйняття інтернальності українців доведена лише за шкалою «толерантності до інших народів». Багатонаціональність українського суспільства служить тому підтвердженням.

3) сприйняття американського суспільства як інтернального теж доведена не за всіма аспектами. Респонденти згодні з активністю і послідовністю американського етносу і задоволеністю працею і життям даного суспільства. Проте риса «прийняття провини на себе» також не доведена. Це може свідчити про те, що нинішня республіканська американська влада сприймається як занадто жорстка і авторитарна. Цей аспект простежується також в питанні про толерантність до інших народів. Мілітаризована політика США накладає відбиток на сприйняття американської нації як миролюбної і толерантної до інших народів.

Висновки

Згідно з отриманими результатами можна говорити про те, що якості етнічної психіки, досліджувані Донченко, відносно даних етносів підтверджуються за більшістю аспектів шляхом дослідження сприйняття українцями власне українського етносу, а також російського та американського. Стовідсотковий результат не був отриманий з ряду причин:

1. Суб'єктивне відношення респондентів до даних націй, вплив етнічних стереотипів на сприйняття інших національностей (дана проблема буде досліджена на 3 етапі експерименту).

2. Деякі якості етнічної психіки, згідно теорії О.А. Донченко, можуть зазнавати зміни відносно даних етносів через вплив інших якостей. І в своїй роботі «Архетипи соціального життя і політика», О. Донченко та Ю.Романенко роблять акцент на цьому. Як вже зазначалося, наприклад, емоційність українців і їх історичні умови розвитку, на сьогоднішній день заважає їм досягти задоволеності працею і життям - якостей, властивих народам з вираженою інтернальністю.

3. Вплив об'єктивних чинників, соціально-політичних відносин, що тимчасово склалися. Наприклад, напруженість суспільного життя українців і американців не дозволяє побачити багатьох якостей, властивих інтернальним соціумам (послідовність, відповідальність, терпимість до інших народів).

3.2 Дослідження сприйняття українцями взаємодії України з Росією та США

Мета дослідження:

Прослідкувати аспекти взаємодії України з Росією і США та особливості сприйняття українцями цієї взамодії.

Характеристика вибірки:

Групу респондентів склали студенти у віці від 17 до 30 років. Всього в експерименті взяло участь 30 чоловік, з них 5 чоловіків і 25 жінок. У експерименті взяли участь випробовувані українській національності.

Методика дослідження:

Для дослідження аспектів взаємодії України з Росією і США та особливостей сприйняття її українцями був вибраний метод анкетування. Випробовуваним були запропоновані ряд питань, який охоплювали всі розглянуті в теоретичній частині дипломної роботи аспекти: політичний вплив, проблеми емміграциії, мови, культури - кінематографа, музики, літератури, міжнаціональні шлюби.

Результати дослідження:

В результаті даного експерименту були отримані наступні дані:

1. 93.3% респондентів впевнені, що США і Росія здійснюють вплив на політичне життя українського народу, тоді як тільки 6.7% заперечують цей факт.

Враховуючи факт впливу даних країн на Україну, очевидно, що в результаті загострення російсько-американських відносин, ситуація на Україні також зміниться. У даному випадку розглядалося питання про «холодну війну» між США і Росією. 56.7% опитаних, проте, не вважають, що «холодна війна» між цими країнами можлива, тоді як 43.3% допускають таку можливість.

50% респондентів вважають, що Росія і сьогодні прагне з'єднатися з Україною в політичному і економічному плані, і 50% опитаних відкидає дане припущення.

2. На питання «Чому, на вашу думку, українці емігрують в США і Росію?» були отримані наступні відповіді:

ü   33.3% - переслідують матеріальні цілі (заробіток, забезпечення сім'ї, грошове збагачення);

ü   26.6% - в Росії і США вищий рівень життя;

ü   23.3% - безвихідність політичного і економічного стану на Україні;

ü   10.0% - з метою творчої реалізації (престижна робота, творчі професії);

ü   6.7% - неможливість жити при даній політичній владі;

ü   3.3% - слідують міфу про те, що в США і Росії їх життя покращає.

Продовжуючи тему еміграції, випробовуваним було запропоновано вибрати, куди б вони виїхали, якби мали можливість.

ü   46.7% - не виїхали б нікуди;

ü   36.7% - виїхали б до Росії;

ü   13.3% - в США;

ü   13.3% - в інші країни (Німеччина, Італія);

ü   3.3% - не визначилися з відповіддю.

Серед причин, чому би виїхали, називалися наступні:

1) вище рівень життя і економіки;

2) щоб заробити грошей;

3) пізнавальні цілі: подивитися на культуру, поспілкуватися з людьми;

4) пожити по інших законах і традиціях.

3. Досліджуючи тему міжнаціональних шлюбів, пропонувалися наступні питання:

«Чому американці прагнуть знайти дружину на Україні?»

ü   53.3% - їх приваблює краса українських жінок;

ü   23.3% - американки занадто амбітні, з ними важко створити сім'ю;

ü   23.3% - їх приваблює працьовитість українських жінок;

ü   20.% - українки невибагливі і невимогливі в своїх життєвих прагненнях;

ü   20.0% - українки хороші домогосподарки;

ü   6.7% - українки розумні;

ü   3.3% - інші відповіді («хочуть нестандартних відносин»).

«Як ви вважаєте, чи вдалі шлюби між американцями і українцями?»

ü    36.6% - вважають, що щастя в шлюбі не залежить від національності, а від індивідуальних характеристик людей. Оцінюють успішність шлюбів як 50\50.

ü    26.6% - вважають, що такі шлюби приречені на невдачу;

ü    13.3% - вважають такі шлюби не дуже вдалими;

ü    10.0% - вважають, що такі шлюби успішні.

Аргументація відповідей включала наступне:

У захист таких шлюбів називалися причини хорошого матеріального забезпечення українських жінок і хорошого відношення до них американців.

У заперечення успішності таких шлюбів приводилися наступні аргументи:

1) такий шлюб побудований на розрахунку;

2) українська жінка позбавляється багатьох прав;

3) різний світогляд українців і американців;

4) не знання мови.

«Як ви вважаєте, чи вдалі шлюби між росіянами і українцями?»

ü   63.3% - такі шлюби успішні;

ü   16.7% - оцінюють успішність як 50\50;

ü   16.7% - Не визначилися;

ü   3.3% - Вважають такі шлюби невдалими.

Серед причин називалися наступні:

Успішні:

1) близька культура, сприйняття культури (кіно, кухня і т.п.);

2) близький менталітет - слов'янське коріння;

3) спільна історія;

4) росіяни успішніші, здатні допомагати українцям.

Неуспішні:

1) непримиренні суперечності між цими народами.

Було також запропоновано питання про схожість українського і російського менталітетів як про чинник успішності україно-російських шлюбів. Отримані наступні результати:

ü   73.3% - вважають, що менталітети схожі (світогляд, традиції, спільна історія, людські якості);

ü   16.7% - не схожі (різний світогляд);

ü   10.0% - не визначилися.

3. Питання дослідження культури включали дослідження кінематографа, музики, літератури. На питаннях щодо кінематографа ми зупинилися найдетальніше, тому що на сьогоднішній день це найбільш доступна сфера культури, і вона зі всією повнотою відображає ментальні особливості етносу.

На питання «В чому ви знаходите невдачі українського кінематографу?» були отримані наступні результати:

ü   43.3% - недостатнє фінансування сфери кіно державою;

ü   20.0% - брак професійно підготовлених кадрів (акторів, режисерів);

ü   16.7% - низька якість пропонованих сценаріїв;

ü   10% - недостатній розвиток кінотехнологій і розвиток сфери кіно вцілому;

ü   10% - низька конкурентноздатність українського кіно і зайнятість ринку іноземною продукцією;

ü   6.7% - вважають, що в українській кіноіндустрії немає проблем;

ü   16.7% - не визначилися з відповіддю.

«У чому успіх російських і американських фільмів на Україні?»

ü    33.3% - брак українського кіно;

ü    20.0% - маштабність американських і російських фільмів, велика кількість спецефектів, високобюджетність, новизна для українського телеглядача;

ü    10.0% - доступність сюжету;

ü    10.0% - доступність прокату;

ü    10.0% - хороша реклама;

ü    10.0% - інтерес до знаменитих акторів;

ü    6.7% - не визначилися.

«Чи знаходите ви американські і російські фільми схожими. У чому?»

ü    57.0% - не знаходять;

ü    40.0% - вважають їх схожими;

ü    3.0% - не визначилися.

Позначена схожість американського і російського кіно:

1) стиль сюжету, тематика фільмів;

2) технології зйомок, спецефекти;

3) насильство;

4) високий бюджет;

5) і США, і Росія демонструють через кіно свою перевагу над іншими народами;

6) Росія переймає у США манеру зйомок кіно.

Позначені відмінності американського і російського кіно:

1) американське кіно більш видовищне, в російському більше сенсу;

2) нереалістичність американського кіно;

3) різна тематика, світогляд, погляди на одну і ту ж проблему;

4) якість і бюджет американського кіно вищі;

5) інші (мова, актори).

В рамках вивчення орієнтації українців в минуле і їх взаємодія з американським соціумом, спрямованим в майбутнє, пропонувалося питання: «Чи знаходите ви оригінальними американські фантастичні фільми, що зображають майбутнє?»

ü   73.3% - відповіли негативно;

ü   26.7% - відповіли позитивно.

Пояснення включало наступні аспекти:

1) дуже надумано;

2) це лише суб'єктивний погляд американців;

3) всі фільми однотипні;

4) занадто складні для сприйняття;

5) стосуються лише США.

У захист висувалися наступні аргументи:

1) оригінальність погляду на майбутнє;

2) красиві спецефекти.

Далі респондентам пропонувалося вибрати один з культових фільмів - російський, американський і український і визначитися, який з них вони переглянули б знов.

ü   40% - російський («Бригада»);

ü   33.3% - американський («Секретні матеріали»);

ü   20% - український («Штольня»);

ü   13.3% - жоден з цих;

ü   3.3% - інший (американський).

Продовжуючи дослідження культури, зупинимося на музиці. Вивчаючи ліричність української пісні як один з можливих проявів емоційності і екзекутивності українського соціуму, було запропоновано наступне питання: «Чи вважаєте ви, що українські народні пісні ліричні настільки, що не втратили своєї актуальності і сьогодні і можуть співіснувати з сучасною музикою?»

ü   73.3% - відповіли позитивно;

ü   26.7% - відповіли негативно.

Що стосується літератури, то випробовуваним було запропоновано вибрати, кого з відомих письменників або поетів вони читають (американський, російський, український). Були отримані наступні результати:

ü    76.7% - російський (А.С. Пушкін);

ü    30.0% - український (І.Франко);

ü    0.0% - американський (Т.Драйзер);

ü    6.7% - нікого.

Підводячи підсумки по дослідженню впливу культури, пропонувалося питання: «Чи легше в Росії і США зробити кар'єру творчої людини - актора, музиканта, письменника?»

ü   60.0% - відповіли позитивно;

ü   30.0% - відповіли негативно;

ü   10.0% - не визначилися.

Серед причин, чому легше зробити творчу кар'єру закордоном, приводилися наступні аргементи:

1) більше перспектив;

2) більше уваги приділяєтся розвитку творчих осіб, фінансування;

3) там вище рівень культури.

4. Вивчення мовної взаємодії полягало в наступних питаннях:

«Чи вважаєте ви необхідним знання англійської мови сьогодні?»

ü    93.3% - Так;

ü    6.7% - Ні.

«Чи вважаєте ви, що російська мова повинна стати другою державною в Україні?»

ü    66.7% - Так;

ü    30.0% - Ні;

ü    3.3% - Не обов'язково.

«Як ви відноситеся до двомовності в нашій країні?»

ü    80% - Позитивно;

ü    10% - Нейтрально;

ü    6.7% - Негативно;

ü    3.3% - Не визначилися.

«На якій мові ви спілкуєтеся з близькими і друзями?»

ü   53.3% - російській;

ü   33.3% - і російській, і українській;

ü   10% - українській;

ü   3.3% - практикують і англійську.

5. Підводячи підсумок анкетування, було запропоновано питання: «Чи був у вас досвід спілкування з людьми інших національностей. Чи легко було спілкуватися? У чому складнощі?»

Результати свідчили про наступне:

ü   40% - досвід був, спілкуватися легко;

ü   23.3% - досвід був, спілкуватися важко;

ü   30% - досвіду не було.

Складнощі були викликані наступними чинниками:

1) різний світогляд;

2) незнання мови;

3) ментальні особливості характеру інших народів.

Висновок:

У анкетуванні були представлені питання, що стосуються розглянутих в теоретичній частині роботи аспектів взаємодії України з Росією і США. Виходячи з обробки отриманих даних, можна зробити наступні висновки.

1. Українці відчувають політичний вплив США і Росії на Україну, що впливає на сприйняття українцями американського і російського соціумів як екстравертованих і схильних впливати на інтровертоване українське суспільство.

2. Результати анкетування з питань еміграції доводять, що більшість українців залишають рідну країну, слідуючи міфу про те, що закордоном (у даному випадку в Росії і США) їм легше житиметься. (26.6% вважають, що в цих країнах вищий рівень життя; 3.3% так і визначають причину еміграції - міф про те, що в іншій країні життя стане легше). Не можна не відзначити той важливий факт, що майже половина респондентів, проте, не бажає на даному етапі покидати Україну (46.7%).

3. Виходячи з результатів, отриманих з питань, що стосуються міжнаціональних шлюбів, можна зробити наступні висновки. Інтровертованість і жіноче начало українців як чинник, що приваблює американців для створення міжнаціональних шлюбів доводиться нашим експериментом (23.3% вважають, що американки занадто амбітні, з ними важко створити сім'ю; 23.3% вважають, що американців приваблює працьовитість українських жінок; 20.% вважають, що українки невибагливі і невимогливі в своїх життєвих прагненнях; 20.0% відзначили, що українки хороші домогосподарки). В той же час той факт, що такі якості етнічної психіки як екстраверсія/інтроверсія і інтенціональність/екзекутивність заважають українцям і росіянам створити успішний шлюб, не підтримуються респондентами. На захист подібних шлюбів були названі такі чинники як близька культура, спільна історія і світогляд. (73.3% вважають менталітет українців і росіян схожим). 63.3% опитаних вважають шлюби між росіянами і українцями успішними (якщо враховувати численність російської діаспори на Україні, це цілком логічно), тоді як тільки 10% назвали успішними україно-американські шлюби.

4. У питаннях про культуру акцент робився на кінематографі як найбільш поширеній культурній сфері серед молоді. Ригідність інтелекту, що виявляється в тому, що культурній спадщині України не приділяється належної уваги і розвитку, було доведено опитуванням наших респондентів. (43.3% назвали основною причиною невдач у сфері кінематографа України недостатнє фінансування сфери кіно державою; 20.0% - брак професійно підготовлених кадрів (акторів, режисерів). Причиною популярності американського і російського кіно на Україні 33.3% назвали брак українського кіно; 20.0% - маштабність американських і російських фільмів, велика кількість спецефектів, високобюджетність, новизна для українського телеглядача, що доводить вплив екстравертованих Росії і США на інтрвертовану свідомість українців. Проте, не дивлячись на цей факт, 57% опитаних не знаходять американський і російський кінематограф схожими, тоді як 40% відзначають схожість. Прозвучала також думка про те, що Росія переймає особливості стилю і тематики фільмів у американців.

Інтровертивність українців доведена на даному етапі дослідження і тим, що більшість респондентів не симпатизують фантастичним американським фільмам, що зображають майбутнє. Таким чином, доводиться факт погляду нації, скоріше в минуле, ніж в майбутнє.

73.3% респондентів визначилися про те, що українські народні пісні не втратили сьогодні своєї актуальності і можуть співіснувати з сучасною музикою. Це створює хороші передумови для розвитку української музики в національному руслі надалі.

Що стосується надання переваги національного продукту більше, ніж зарубіжному (мається на увазі фільми і книги), то українські витвори мистецтва стоять не на першому місці. Тільки 20% опитаних вважали за краще б із запропонованих фільмів перегляд українського (40% і 33.3% - відповідно російський і американський фільми); і лише 30% прочитали б твори українського автора (проти 76.7% тих, які віддали перевагу російському автору).

Вивчення умов для розвитку культури і творчості, створених на Україні, привело нас до висновку про те, що в США і Росії створені для творчих осіб умови сприятливіші. Це доводиться і емпірично. 60% респондентів вважають, що в даних країнах простіше зробити кар'єру творчої людини, тому що там більше уваги приділяється розвитку культури, там вище сам рівень культури.

5. Отримані результати по вивченню проблеми мови, досліджувані в даному експерименті, підтверджують викладені в теоретичній частині роботи твердження про проникнення англійської і російської мов в українське суспільство. Так, 93.3% опитаних вважають необхідним вивчення англійської мови сьогодні. Україно-російська мовна проблема, що гостро стоїть в суспільстві сьогодні простежується і у відповідях наших респондентів. 66.7% виступають за надання російській мові статусу другої державної, 80% виступають за двомовність в країні і 53.3% опитаних спілкуються російською мовою. Слід зазначити, що всі респонденти є представниками української національності, що доводить спрямованість українців у минуле, яке об'єднувало їх з Росією в мовному і культурному плані.

3.3 Дослідження етнічних стереотипів сприйняття українцями американців та росіян

Мета дослідження:

1) вивчення особливостей і взаємозв'язку національних авто- і гетеростереотипів етносів, що проживають в безпосередній близькості, мають спільну історичну долю. В даному випадку, це українці і росіяни.

2) По-друге, інтерес представляли особливості сприйняття далеких етносів, в даному випадку американців, чий вплив на українців, серед багатьох, незаперечний.

3) Спроба емпіричної перевірки гіпотези О.А. Донченко про властивості етнічної психіки: екзекутивності і інтенціональності (жіноче і чоловіче начало).

Методика дослідження і характеристика вибірки.

Як вже наголошувалося, методом дослідження був вибраний проективний малюнок.

Для роботи використовувалися білий лист паперу, простий олівець, гумка, кольорові олівці.

Перед виконанням завдання респондентам давалася наступна інструкція: “Намалюйте образи росіянина, українця, американця. Малюнок повинен відображати найбільш типові, на ваш погляд, особливості даної національності”. При цьому спеціально не обговорювалося, в якій формі - образній або символічній - повинні бути представлені зображення. Деякі досліджувані питали, чи обов'язково малювати образ людини, або зображення може бути абстрактним. У цьому випадку респондентам давалося право вибору, форма зображення - вільна.

На кожному листі паперу досліджувані вказували свою стать, вік і національність.

Час виконання завдання кожним респондентом тривав від 10 до 25 мин. Дослідження проводилося у груповій формі.

Групу респондентів склали студенти 17 - 28 років. Всього в дослідженні взяло участь 50 чоловік, з них 8 чоловіків і 42 жінки. За національною приналежністю респонденти розподілялися таким чином: українці - 46 чоловік (8 чоловіків, 38 жінок), росіяни - 3 чоловіки (3 жінки), інші національності - 1 людина (жінка).

Результати дослідження:

Переважна більшість досліджуваних представила конкретні зображення людей, що відносяться до даних національностей. Абстрактні малюнки були у семи випробовуваних, серед яких двоє представили зображення тварин. Інші абстрактні зображення асоціювали етнічні образи зі стравами, силами природи, досягненнями техніки і культури. Наприклад, образ американця представлений у вигляді автомобіля або значка долара, образ росіянина - в образі кота, українця – у вигляді сонця і дощової хмари.

Обробка результатів проводилася по наступній схемі. Спочатку підраховувалося, скільки разів зустрічалося кожне конкретне зображення (наприклад, число малюнків із зображеннями прапорів даних країн, автомобіля, національного одягу і т. д.). Після цього конкретні зображення об'єднувалися в смислові групи. Були створені групи образів на основі наступних етнічних особливостей: 1) побутові особливості життєдіяльності; 2) звичаї, традиції, проведення вільного часу; 3) економічне життя; 4) політичне життя; 5) природне середовище проживання етносу; 6) окремий індивід як представник даного етносу.

Аналіз отриманих малюнків призвів до необхідності розділення деяких характеристик на дрібніші групи. Отже, смислові групи (Додаток В, таблиця В1) були отримані таким чином. Характеристика “Побутові особливості життєдіяльності” була розділена на наступні елементи - “Їжа, напої”, “Алкоголь”, “Національно-побутові символи”, “Праця в побуті”. З характеристики “Економічне життя” були виділені смислові групи “Елементи реклами”, “Атрибути ділового життя” “Техніка”. Крім того, було створено дві окремі групи “Позитивна символіка” і “Негативна символіка”. Сюди були віднесені малюнки з яскраво вираженою або позитивною, або негативною спрямованістю, які відображали бажання автора не стільки відобразити особливості даного етносу, скільки показати власне відношення до нього.

Таким чином, було отримано 15 смислових груп. Після цього підраховувалася кількість всіх зображень для кожної смислової групи, для кожного етносу окремо. Показники підраховувалися окремо для респондентів російської та української національностей (Додаток В, таблиця В1).

Як свідчать дані таблиці, національний образ найчастіше був представлений зображеннями людини або окремими елементами зовнішності. Зображення людини зустрічалися в 74% випадків. У даній смисловій групі образ українця в 49% випадків був представлений у вигляді звичайної людини, в 46 % - в національному одязі або в одязі, який може бути віднесений до сільсько-побутової (шапка-вушанка, валянки, тілогрійка), і в 5% випадків в образі ділової людини. Окремі елементи зовнішності були представлені у вигляді сорочок з вишивками, червоних шароварів, вплетених у волосся стрічок кольору національного прапора, вінків (Малюнок Д1). Образ росіянина в 69 % випадків був представлений у вигляді людини в цивільному костюмі, в 2 % випадків росіянин зображався в діловому костюмі. 26% - образ росіянина був представлений у вигляді людини в національному або сільсько-побутовому костюмі, а також в костюмах 18-19 століть (Малюнки Д2, Д3). Окремі елементи оформлення зовнішності включали зображення шапок-вушанок, сільських жіночих суконь, розкішних бальних суконь, карнавальних масок і т.д. Американець в 15 % малюнків зображався у вигляді людини в діловому костюмі, в 5% образ американця включав у собі національні символи або традиції національної культури (наприклад, образ ковбоя); 80% - образ американця являв собою образ цивільної людини, що несе в собі, проте, щось, часто властиве саме американській культурі: представники афроамериканців, культури хіппі і т.п. (Малюнок Д3). До окремих елементів зовнішнього вигляду були віднесені малюнки багатих «крутих» американців, одяг, що зображає національну символіку, ковбойські капелюхи, символіка долара и.д.

Національну кухню українців символізували малюнки сала, вареників, хліба, цибулі і пшениці. У образах росіян малюнки їжі зустрічалися рідше і були представлені зображенням сметани, капусти і хліба. Образ американця символізували малюнки гамбургерів, картоплі-фрі рісвалі тільки малюнки іємдоллара і и.роамериканцев, культури хиппи.днако, щось, прісущєєз ковбоя); у 80%, а серед напоїв - кока-кола (Малюнок Д4).

Немало уваги респонденти приділили і зображенню спиртних напоїв. При цьому образи українця і росіянина символізувала переважно горілка, а американців - пиво.

Державно-політична символіка була представлена досить одноманітно: всі три етнічні групи об'єднувало зображення національних прапорів і костюмів в колір національної символіки. У образах росіян іноді були присутні написи «СРСР» на костюмах, аналогічно у американців - “USA” (Малюнок Д5). У образах американців зображали також Статую Свободи.

До національно-побутових символів були віднесені традиційно-культурні умови життєдіяльності етносу, сюди ж можна віднести і символи праці. Національно-побутова символіка при зображенні українця небагата і представлена в основному зображенням серпа. Образ росіянина символізували зображення віника, відра, лопати і рушниці. Символіка цієї групи при зображенні як росіян, так і українців відображала більше сільський спосіб життя даних етносів (Малюнки Д6, Д7). Такого роду малюнки не зустрічалися в образі американця. В даному випадку до цієї групи символів були віднесені малюнки, що зображають елементи міського життя: міські вулиці, хмарочоси, клубне життя (Малюнок Д8). У цьому випадку можна стверджувати про рівень розвитку націй в уявленні респондентів. Слід зазначити, що серед зображень американців символи праці не представлені зовсім.

Національно-культурні символи і проведення вільного часу в образі українця символізували малюнки булави, шаблі (Малюнок Д9), зображення, що відносяться до спортивної тематики. Спортивна тематика також була присутня і в зображенні американців. Крім того, американські образи відрізнялися простотою і безтурботністю: ключки для гольфу, плеєр і сигари. Малюнки образу росіянина в даному випадку виявилися особливо бідними. Їх можна виділити тільки з окремих елементів одягу. Мало, але все таки представлена спортивна тематика. Також до даної групи можна віднести написи прізвищ відомих діячів культури Росії і України, чого не зустрічалося в зображенні американців (наприклад, Малєвич, Шевченко).

У символах економічного життя можна відмітити багато спільного між американцями і росіянами, хоча зображення американців в цій групі відрізнялося великою різноманітністю: зображення долара, пачки грошей. Росіянин теж зображався з грошима (Малюнок Д10). Економічне життя українців не було представлене.

З об'єктів природного середовища образ українця символізували малюнки квітів, серед тварин - собак, котів, птахів і свиней. Росіянина символізував пейзаж лісу, а також образи котів і свиней. Американці іноді представлялися в образі риб, навколишнє середовище символізували пальми і море (Малюнок Д11, Д12).

Елементи реклами практично не представлені. Про них можна судити тільки з малюнків американців. Дана група представлена рекламою мережі швидкого харчування «Макдональдс» і рекламою напою «Кока-кола». Техніка при зображенні росіянина була представлена малюнками ракети, трактора, автомобіля, американця - малюнками автомобіля, мотоцикла, комп'ютера. Символи цієї групи в образі українця не використовувалися.

До позитивних і негативних символів були віднесені різні підписи і коментарі респондентів, таких, що відображають, на їх думку, окремі риси вдачі або стилю життя, властиві даним етносам.

Дослідження екзекутивності і інтенціональності (за Донченко).

Гіпотеза: якщо сприйняття США як соціуму з вираженим чоловічим началом (шкала інтенціональності) та Росії і України як соціумів з вираженим жіночим началом (шкала екзекутивності) підтверджується, то в зображеннях респондентів переважатимуть відповідно образи чоловіків-американців і жінок-українок і росіянок.

З 50 малюнків досліджуваних було вибрано тільки ті, які зображали конкретні образи, абстрактні малюнки не враховувалися. Інтерпретація 40 малюнків показала наступні результати – (Таблиця 3.4)

Дослідження екзекутивності і інтенціональності (за Донченко).

«Таблиця 3.4. – Результати обробки малюнків респондентів».

Висновки:

1. Уявлення про етнос включає ядерну і периферійну складові. Ядерна складова національного образу відображає традиційно-побутовий устрій життєдіяльності етносу. Периферійна складова включає інформацію про економічний, політичний, науково-технічний розвиток етносу.

Говорячи про ядерну складову, слід зазначити, що даний експеримент показав: образи росіянина і українця багато в чому схожі один з одним - найчастіше це сільський спосіб життя, оточений звичними природними умовами існування. У їжі і напоях, характерних для даних етносів, також відмічалося багато спільного (хліб, сметана, горілка і т.д.). Що стосується американців, в уявленні респондентів їх образ був більш урбанізований, зображалися в основному елементи міського життя, більш розвинена міська культура. У зовнішньому вигляді образів наголошувалося прагнення зображати українців більш «національними» - традиційні національні костюми, наприклад. Значно менше ця тенденція відчутна в образах росіян і майже відсутня в зображенні американців. Тут можна виділити історичний стереотип сприйняття росіянина як аристократа 18-19 століть. Відносно американців відзначається сприйняття багатонаціональності країни (зображення афроамериканців). Це може говорити про те, наскільки мало українці знайомі з традиціями як близького, так і більш далекого етносів.

Говорячи про периферійну складову, не можна не відзначити один дуже важливий момент: у даному випадку відчутна більша схожість росіян і американців. Атрибутів ділового життя цих етносів значно більше, смислові групи «Техніка» і «Економічне життя суспільства» в зображенні українців відсутні взагалі, тоді як у росіян і, особливо у американців представлені яскраво. У малюнках американців особливо часто виявлялося зображення національно-політичних символів. Ці результати можуть говорити про яскравий автостереотип українців відносно свого етносу - українці зображені як більш відстала в технічному, економічному і політичному плані нація. У цьому випадку показано явне домінування росіян і американців. Судячи з цього, можна знову таки стверджувати про сприйняття цих соціумів як екстравертованих.

2. Що стосується смислових груп «Позитивна символіка» і «Негативна символіка», то простежується тенденція до позитивних оцінок своєї нації і негативних по відношенню до інших націй. Зважаючи на специфіку нинішніх відносин між даними етносами можна говорити про «явище дзеркала», описане в розділі «етнічні стереотипи», тобто, коли конкуруючі етноси приписують собі лише позитивні риси, тоді як «конкурентові» - свідомо негативні. Проте даний висновок може бути необгрунтований, тому що не підтверджений емпірично.

3. Друга мета експерименту - довести або спростувати гіпотезу про інтенціональність та екзекутивність даних етносів згідно теорії О.А. Донченко. Такі властивості етнічної психіки, як чоловіче і жіноче начало довести емпірично украй складно, проте, проективний малюнок, на мій погляд, надає таку можливість. Виходячи з отриманих результатів, вдалося довести сприйняття екзекутивності українського етносу - респонденти асоціювали образ українця з жінкою, при цьому образи жінок були м'якими і позитивними. Також підтверджується сприйняття інтенціональності американців. Образ даного етносу був розкритий за допомогою зображення чоловіків. Згідно теорії Донченко, росіяни сприймаються як суспільство з вираженою екзекутивністю, проте, в даному експерименті довести це емпірично не вдалося. Образ росіян також розкривали, зображаючи частіше чоловіків. Але не можна, проте, стверджувати, що чоловічі образи даного етносу несли в собі відбиток мужності і войовничості, що властиве справжній інтенціональності. Можна зробити припущення, що в даному випадку виявляється прагнення досліджуваних відобразити схожість росіян і американців, їх домінування над українським етносом.

Висновки

Була досліджена література по всім аспектам даної теми, а саме: властивості етнічної психіки, історичний розвиток розглянутих країн, його вплив на сприйняття українцями цих країн, особливості сприйняття народами один одного, формування етнічних стереотипів, сфери взаємодії даних країн, такі як еміграція, міжнаціональні шлюби, проблеми мови та культури, національної терпимості и толерантності.

Було проведено дослідження сприйняття українцями даних народів, їх етнічних особливостей та аспектів взємодії України з Росією і США.

Виходячи з результатів досліджуваних проблем і поставлених нами експериментів, можна зробити наступні висновки.

1. Властивості етнічної психіки України, Росії і США такі і як екстраверсія/інтроверсія, екстернальність/інтернальність, емоційність/прагматизм, екзекутивність/інтенціональність, досліджувані О.Донченко і їх сприйняття українцями в більшості випадків підтверджуються.

Україна – інтроверсія - на 100%, інтернальність – на 25%, емоційність – на 100%;

Росія – екстраверсія – на 100%, екстернальність – на 100%, емоційність – на 70%;

США – екстраверсія – на 100%, прагматизм – на 100%, інтернальність – на 50%.

2. Дані властивості етнічної психіки мають вплив на особливості як політичної, так і неполітичної взаємодії України з Росією і США. Дослідження доводить, що українці наділяють власний соціум якостями, властивими інтровертованому суспільству і такому, яке дозволяє несвідомо приймати вплив екстравертованих суспільств, в данному випадку Росії і США. Сприйняття американського і російського соціумів як екстравертованих доведено емпірично.

3. Досліджувані Донченко властивості етнічної психіки можуть стати факторами таких аспектів національного життя як міжнаціональні шлюби, еміграція, міжкультурна взаємодія і спілкування, формування ставлення до інших народів.

4. Нестача інформації про національні особливості як близьких за культурою і ментальністю народів (в даному випадку Росія), так і далеких (США) призводить до формування етнічних стреотипів, що в науці відомі як гетеростереотипи.

Рекомендації

Матеріали даної роботи та результати досліджень можна використовувати:

1. На лекціях та семінарських заняттях з етнопсихології та соціальної психології для детального вивчення особливостей етнічної психіки різних народів.

2. На конференціях та круглих столах, присвячених проблемам взаємодії етносів.

3. У повсякденному житті для попередження та пояснення політичних і соціальних подій, конфліктів на етнічному грунті.

Список використаних джерел

1. Абалакина М.А., Агеев В.С., Мак-Фарланд С. Авторитарная личность в США и СССР // Человек. 1990. № 6.

2. Абдулатипов Р. Г. Природа и парадоксы национального “Я”. М.: Мысль, 1991.

3. Агеев B. C. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во МГУ, 1990.

4. Аклаев А.Р. Язык в системе национальных ценностей и интересов // Духовная культура и этническое самосознание наций. Вып. 1. М., 1990.

5. Арутюнов С. Л. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. М.: Наука, 1989.

6. Баронин А.С. Этническая психология. – К.: Тандем, 2000. – 264с.

7. Бердяев Н. Судьбы России: Опыты по психологии воины и национальности. М.: Мысль, 1990.

8. Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. СПб., 1994

9. Бромлей Ю. В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. М.: Наука, 1987.

10. Бромлей Ю. В., Козлов В. И. Этносы и этнические процессы как предмет исследования // Этнические процессы в современном мире / Отв. ред. Ю. В. Бромлей. М.: Наука, 1989. С. 5 — 29.

11. Бромлей Ю. В., Подольный Р. Г. Человечество — это народы. М.: Мысль, 1990.

12. Галаганов С.Г. Запад и Восток, традиции и современность: Курс лекций для студентов негуманитарных специальностей. М., 1993.

13. Губогло М.Н. Современные этноязыковые процессы (Опыт, уроки и задачи этносоциологического изучения) // Расы и народы. Вып. 3. М., 1979.

14. Донченко О., Романенко Ю. Архетип соціального життя і політика. Монографія. – К.: Либідь, 2001. – 334с.

15. Донченко О. Социетальная психика. – К.: Наукова думка, 1994 – 207с.

16. Дробижева Л.М. Этническое и историческое самосознание народов СССР на рубеже последнего десятилетия XX века (в конце 80-х — начале 90-х гг.) // Духовная культура и этническое самосознание. Вып. 2. М., 1991.

17. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие – М.: ИНФРА-М, 1997. – 256 с.

18. Дубов И.Г. (ред.) Ментальность россиян. М.: АСТ, 1997.

19. Иванова Т.В. Изучение этнических стереотипов с помощью проективных рисунков // Вопр. психол. 1998. № 2.

20. Ковалевский П.И. Психология русской нации // Этнопсихологические сюжеты. СПб., 1992.

21. Козлов В.И. Национализм и этнческий нигилизм // Свободная мысль, 1996, № 6.

22. Куликов В.Н. Психологическая структура этноса // Введение в этническую психологию. СПб., 1995.

23. Кульчицький О. Свiтовiдчування українця // Українська дума / Ред. В. Плачинда. Київ: Фенiкс, 1992. С. 48 — 65.

24. Лебедева Н. М. Психологические аспекты этнической экологии // Этническая экология: теория и практика / Под ред. В. П. Терехова. М.: Наука, 1991. С. 100 — 124.

25. Лебедева Н.М. Введение в этническую и кросс-культурную психологию: Уч. пособ. для студентов психол. и этнол. спец. М.: Старый Сад, 1998.

26. Лебедева И. Социальная психология этнических миграций. М., 1993.

27. Лебон Г. Психология народов и масс. СПб., 1995.

28. Мулдашева А.Б. Психологические особенности этнокультурной маргинальности // Социально-психологические исследования межнациональных отношений. М., 1993.

29. Немов Р.С. Практическая психология. – М.: 1998. - 318 с.

30. Перин Р.Л. Психология национализма. СПб., 1999.

31. Пибоди Д. Психосемантический анализ стереотипов русского характера: кросскультурный аспект // Вопр. психол. 1993. № 3.

32. Платонов Ю.П. Этническая психология. СПб., 2001.

33. Психологія: словарь. М., 1990.

34. Романова Г. Е. Проективная методика “Чужие рисунки” // Психол. журн. 1993. № 5.

35. Романова Е. С., Потемкина О. Ф. Графические методы в психологической диагностике. М.: Дидакт, 1992.

36. Сикевич З.В. Социология и психология национальных отношений. СПб., 1999.

37. Собкин B. C., Шмелев А. Г. Психосемантическое исследование актуализации стереотипов социального поведения // Вопр. психол. 1995. № 1.

38. Согрин В.В. Идеология в американской истории от отцов-основателей до конца XX века. М.,1995.

39. Солдатова Г.У. Психология межэтнической нетерпимости. М., 1998.

40. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология – М.: ИПРАН, Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 320с.

41. Українська народнiсть: нариси cоцiально-економічної i етно-полiтичної icтopiї / Вiдп. ред. Ю. Ю. Кондуфор. Київ: Наукова думка, 1990.

42. Хотинец В.Ю. Этническое самосознание. СПб.: Алетейя, 2000.

43. Шлезингер-мл. А. Циклы американской истории. М., 1992.

44. Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию. М., 1997.

45. www.ht.ru

46. www.rustrana.ru

47. www.dialogs.org.ua

48. www.ido.edu.ru

49. www.mospsy.ru

50. www.psyfactor.org.ru

51. www.historic.ru

52. www.ecsocman.edu.ru

53. www.nationalism.org.

54. www.fom.ru

Додаток А. Дані сприйняття українцями явищ етнічної психіки росіян та американців згідно теорії О.Донченко, представлені у діаграмах

«Діаграма А1 - Шкала екстраверсії/інтроверсії"

«Діаграма А2 - Шкала емоційності/прагматизму».

«Діаграма А3 – Шкала екстернальності/інтернальності».

Додаток Б. Анкета, розроблена автором дипломної роботи, що стосується сфер взаємодії України з Росією і США та сприйняття цієї взаємодії українцями.

Таблиця Б1

Додаток В. Таблиця даних, отриманих в результаті експерименту з проективними малюнками.

«Таблиця В1 - Сприйняття національних образів респондентами різних національних груп».

Страницы: 1, 2