Психологічні особливості дітей з неповних сімей

Регресивні трансформації української родини призвели до поступового зниження традиційних для неї цінностей любові, як інваріантного базису побудови гармонійних подружніх та родительських взаємин, взаємоповаги і взаємодопомоги, пошани до старших, культу матері-Берегині. Натомість спостерігається знецінення сім’ї і шлюбу як соціальних інституцій, духовне збіднення сімейних стосунків. Все це виразно виявляється у функціонально неповних сім’ях. В Україні, особливо в західних областях, зростає кількість функціонально неповних сімей, у яких один із подружжя змушений тривалий час перебувати в трудовій еміграції (майже кожна друга сім’я). Функціонально неповна сім’я – це сім’я, у якій є і чоловік, і дружина, але професійна зайнятість, трудова еміграція, хвороба, ув’язнення когось з них зумовлюють його тривалу розлуку з сім’єю.

Дітям, які виховуються у неповних сім’ях, порівняно з дітьми цього ж віку з повних сімей притаманний підвищений рівень тривожності, емоційне відчуження від родителя, який перебуває за межами сім’ї, нижчий рівень емоційного благополуччя у сім’ї, занижена особистісна самооцінка.

Основними психологічними проблемами неповних сімей є: а) брак розуміння важливості впливу на дитину розлуки з батьком/матір’ю та відсутність знань про те, як полегшити переживання дитини, зберегти її прихильність до родителя, який перебуває за межами сім’ї; б) недостатність позитивних, гнучких, довірливих взаємин у сім’ї, що призводить до емоційного відчуження між батьками і дітьми; в) відсутність єдиних поглядів батьків на виховання дітей, що утруднює достатню ефективність процесу виховання; г) поступове зростання рівня емоційної відчуженості, конфліктності між її членами; д) утруднення можливостей задоволення членами функціонально неповних сімей тих своїх потреб, які задовольняються в сім’ях.

Отримані результати відкривають нові перспективи наукових досліджень феномену неповної сім’ї та її впливу на психологічний розвиток дитини. Так, невирішеною актуальною проблемою є дослідження впливу особливостей виховання у неповній сім’ї на її подальше життя, на формування її батьківської ідентичності, системи цінностей, налаштувань щодо побудови своєї сім’ї. Невивченими залишаються і питання відновлення взаємин у сім’ї після можливого повернення до неї родителя, котрий тривалий час перебував за межами сім’ї. Необхідні дослідження основних психологічних проблем, які виникають на цьому етапі життєдіяльності сім’ї, пошук оптимальних шляхів їх розв’язання чи попередження. Ці та інші питання є перспективними подальшими дослідженнями неповних сімей.

Список використаної літератури

1.            Арнаутова Е.П. Педагогическая коррекция детско-родительских отношений в условиях повторного брака матери: Автореф. дис. … канд. пед. наук. — М., 1995;

2.            Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М., 1998;

3.            Брайн Ш. Тесты для детей. — Тюмень, 1996;

4.            Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. — М., 1990;

5.            Бурбо Л. Отношения родитель — ребенок. — Киев, 2002;

6.            Буянов М.И. Ребенок из неблагополучной семьи. — М., 1998;

7.            Венгер А.Л. Психологические рисуночные тесты. — М., 2002;

8.            Вердербер Р. Психология общения. — СПб., 2003;

9.            Вроно Е. Пойми своего ребенка. — М., 2002;

10.        Василюк Ф. Е. Психология переживания. — М., 1984;

11.        Голод С. Стабильность семьи: социологический и демографический аспекты. — Л., 1984;

12.        Дружинин В.Н. Психология семьи. − Екатеринбург: Деловая книга, 2000;

13.        Карабанова О.А. Психология семейных отношений и основы семейного консультирования. — М., 2004;

14.        Левис Ш. Ребенок и стресс. — М., 1997;

15.        Немов Р. С. Психология. Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн. Кн. 1 Общие основы психологии- 2-е изд. — М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. — 576с.;

16.        Обозов Н.Н., Обозова А.Н. Диагностика супружеских затруднений // Психологический журнал. — Т. 3. — 1982. — № 2. — С. 147-151;

17.        Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии: Пер. с англ. — М., 1997;

18.        Практикум по возрастной и педагогической психологии: Для студ.сред. пед. учеб. заведений /Авт.- сост. Е. Е. Данилова; под ред. И. В. Дубровиной. – М.: Академия, 1998. – 160 с.;

19.        Практическая психология: Учебно-методическое пособие/Под. Ред. доктора психологических наук, профессора С. В. Кондратьевой. — Мн.: Ред. Журн. «Адукацыя i выхаванне», 1997г. — 212с.;

20.        Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. —М., 1970;

21.        Степанов С. С. Большие проблемы маленького ребенка: советы психолога – родителям. — Москва: Педагогика – Пресс, 1995 г. – 168 с.;

22.        Фигдор Г. Дети разведенных родителей: между травмой и надеждой. — М., 1995;

23.        Ширн Ч., Расселл К. «Рисунок семьи» как метод изучения детско-родительских взаимоотношений. Проективная психология. Пер. с англ. − М.: Апрель Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. − С. 345–354;

24.        Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. — СПб., 2002. — С. 60-64;

25.        Хоментаускас Г.Т. Использование детского рисунка для исследования внутрисемейных отношений.// Вопросы психологии. − № 1, 1986. − с. 165–171;

26.        Юрченко І.В. Психологічні особливості внутрішньо-сімейних відносин у неповних сім’ях (на матеріалі аналізу методики «Малюнок сім’ї») // Збірник наукових праць «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми». – К.: Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008. – Т. Х. – Ч. 2. – С. 506–512;

27.        Юрченко І.В. Психологічний супровід неповних сімей (утворених внаслідок еміграційних процесів) в умовах роботи школи-садка // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія 12: Психологічні науки. – К., 2007. – Вип. 14 (38). – С. 108–111;

28.        Юрченко І.В. Функціонально неповна сім’я: характерні риси та проблеми // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: ВЦВ ЦІТ, 2008. – Вип. 13. – Ч. 2. – С. 207–216;

29.        Юрченко І.В., Психологічна характеристика неповної сім’ї // Альманах студентського наукового товариства «Актуальні питання психологічної науки». – Рівне: РДГУ, 2008. – Вип. 1. – С. 119–24;

30.        Юрченко І.В., Шевчук Г.С. Дослідження особливостей внутрішньо-сімейної ситуації у функціонально неповних сім’ях за допомогою проективної методики «Малюнок сім’ї» // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми практичної психології». – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2008. – Ч. 1. – С. 460–465.

Додаток 1

Шкала явної тривожності СМAS (адаптація А.М. Прихожан)

Призначення тесту

Шкала явної тривожності для дітей (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) призначена для виявлення тривожності як стійкого утворення у дітей 8-12 років.

Опис тесту

Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанта також у тому, що про наявність симптому свідчать тільки стверджувальні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію дитини давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.

У Росії адаптація дитячого варіанта шкали проведена й опублікована А.М.Прихожан. За даними авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідність і продуктивність її застосування для широкого кола професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, у якій брали участь близько 1600 школярів 7-12 років з різних регіонів країни.

Інструкція до тесту

На наступних сторінках надруковані пропозиції. Біля кожного з них два варіанти відповіді: вірно й невірно. У пропозиціях описані події, випадки, переживання. Уважно прочитай кожну пропозицію й виріши, чи можеш ти віднести її до себе, чи правильно вона описує тебе, твоє поводження, якості. Якщо так, постав галочку в колонку Вірно, якщо ні — у колонку Невірно. Не думай над відповіддю довго. Якщо не можеш вирішити, вірно або невірно те, про що говориться в пропозиції, вибирай те, що буває, як тобі здається, частіше. Не можна давати на одну пропозицію відразу дві відповіді (тобто підкреслювати обидва варіанти). Не пропускай пропозиції, відповідай на всі підряд. Давай потренуємося:

Примітка

-    Методика може проводитися як індивідуально, так і в групах, з дотриманням стандартних правил групового обстеження. Для дітей 7-8 років переважніше індивідуальне проведення. При цьому якщо дитина зазнає труднощів у читанні, можливий усний спосіб пред'явлення: психолог зараховує кожний пункт і фіксує відповідь школяра. При груповому проведенні такий варіант пред'явлення тесту, природно, виключений.

-    Зразковий час виконання тесту - 15-25 хв.

Тестовий матеріал

Ключ до тесту

Ключ до субшкали «соціальної бажаності» (номера пунктів CMAS)

-                   Відповідь «Вірно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.

-                   Відповідь «Невірно»: 10, 41, 47, 49, 52.

Критичне значення по даній субшкалі - 9. Цей і більш високий результат свідчать про те, що відповіді випробуваного можуть бути недостовірні, можуть спотворюватися під впливом фактору соціальної бажаності.

         Ключ до субшкали тривожності

-                   Відповіді «Вірно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.

Отримана сума балів являє собою первинну, або «сиру», оцінку.

Обробка й інтерпретація результатів тесту

Попередній етап

1. Переглянути бланки й відібрати ті, на яких всі відповіді однакові (тільки «вірно» або тільки «невірно»). Як ми вже відзначали, в CMAS діагностика всіх симптомів тривожності має на увазі тільки позитивна відповідь («вірно»), що створює при обробці труднощі, пов'язані з можливим змішанням показників тривожності й схильності до стереотипії, що зустрічається в молодших школярів. Для перевірки варто використовувати контрольну шкалу «соціальної бажаності», що припускає обидва варіанти відповіді. У випадку виявлення лівосторонньої (всі відповіді «вірно») або правобічної (всі відповіді «невірно») тенденції отриманий результат варто розглядати як сумнівний. Його варто ретельно проконтролювати за допомогою незалежних методів.

2. Звернути увагу на наявність помилок у заповненні бланків: подвійні відповіді (тобто підкреслення одночасно й «вірно», і «невірно»), пропуски, виправлення, коментарі й т.п. У тих випадках, коли у випробуваного помилково заповнено не більше трьох пунктів субшкали тривожності (поза залежністю від характеру помилки), його дані можуть оброблятися на загальних підставах. Якщо ж помилок більше, то обробку проводити недоцільно. Варто звернути особливу увагу на дітей, які пропускають або дають подвійну відповідь на п'ять або більше пунктів CMAS . У значній частині випадків це свідчить про утрудненість вибору, труднощах в ухваленні рішення, спробі піти від відповіді, тобто є показником схованої тривожності.

Основний етап

1. Підраховуються дані по контрольній шкалі - субшкалі «соціальної бажаності».

2. Підраховуються бали по субшкалі тривожності.

3. Первинна оцінка переводиться в шкальну. Як шкальна оцінка використовується стандартна десятка (стіни). Для цього дані випробуваного зіставляються з нормативними показниками групи дітей відповідного віку й статі.

Тривожність. Таблиця перекладу «сирих» балів у стіни

Примітка до таблиці норм:

·                     д - норми для дівчат,

·                     м - норми для хлопчиків.

4. На підставі отриманої шкальної оцінки робиться висновок про рівень тривожності випробуваного.

Характеристика рівнів тривожності

Додаток 2

Дослідження самооцінки за методом Дембо-Рубінштейн

Призначення тесту

Тест призначений для психологічної діагностики стану самооцінки по наступних параметрах: висота самооцінки (фон настрою), стійкість самооцінки (емоційна стійкість), ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні), ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки), ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах), рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах), інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки, суперечливість/несуперечність показників самооцінки, зрілість/незрілість відносини до цінностей, наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції», характер і зміст проблем й їхніх компенсацій.

Інструкція до тесту

На прикладі шкали «Здоров'я».

«...Уявимо собі таку умовність: на верхньому полюсі перебуває сама здорова людина у світі, внизу - сама хвора людина... а між ними - всі інші люди, у тому числі й ми з вами.

Відзначте рискою на шкалі, як ви себе оцінюєте в цей момент по… (даному параметру)?

Відзначте кружком на шкалі, де б ви мріяли перебувати в ідеалі між цими полюсами?

Відзначте галочкою на шкалі, де ви можете виявитися, об'єктивно оцінюючи свої можливості? Чого ви можете домогтися, об'єктивно оцінюючи свої можливості?»

Важливо:

·                     Полюс повинен бути представлений однією людиною (людиною в однині). Правильно: «На верхньому полюсі перебуває сама … людина» («людина» – однина). Неправильно: «На верхньому полюсі перебувають самі … люди» («люди» - множина).

·                     На шкалі повинна бути відзначена середина, у такий спосіб виходить три полюси (триполюсна шкала): максимальне, мінімальне й середнє значення ознаки.

·                     С. Я. Рубінштейн рекомендує чотири обов'язкові шкали: «здоров'я», «розум», «характер» й «щастя». П. В. Яньшин ввів ще дві обов'язкові шкали: «задоволеність собою» й «оптимізм».

У модифікованому варіанті А. М. Прихожан використовуються наступні шкали: здоров'я, розум (здатності), характер, авторитет в однолітків, уміння багато робити своїми руками (умілі руки), зовнішність, упевненість у собі.

Інші шкали можуть задаватися експериментатором або виявляються в ході бесіди з випробуваним.

Схема аналізу результатів тесту

Висота самооцінки (фон настрою);

·                     надмірно висока (високий фон тло настрою) – актуальна самооцінка перебуває в третьому інтервалі.

·                     підвищена (підвищений фон настрою) – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів і перебуває головним чином у границях двох верхніх інтервалів.

·                     нормальна (рівний фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває в першому інтервалі.

·                     знижена (знижений фон настрою) – актуальна самооцінка перебуває на середній оцінці або в інтервалі нижче середньої оцінки.

·                     выраженно низька (низький фон настрония) - актуальна самооцінка перебуває в нижньому інтервалі.

Стійкість самооцінки (емоційна стійкість);

·                     емоційна стійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 1-1,5 інтервалів.

·                     емоційна нестійкість – актуальна самооцінка коливається в межах 3 і більше інтервалів; при рівномірній самооцінці зустрічаються западіння по одній шкалі й підйом по іншійій.

Ступінь реалістичності й/або адекватності самооцінки (при її підвищенні);

·                     нереалістичність самооцінки - стійке підвищення актуальної самооцінки доходить до верхнього інтервалу.

Ступінь критичності, вимогливості до себе (при зниженні самооцінки);

·                     надмірно підвищена вимогливість до себе - більшість оцінок актуальної самооцінки стоять нижче середньої оцінки.

Ступінь задоволеності собою (по прямих і непрямих індикаторах);

·                     непрямий індикатор – відстань між оцінками актуальної й ідеальної самооцінки по шкалах; чим ця відстань менше, тим більше задоволеність собою.

·                     прямий індикатор – висота актуальної самооцінки на шкалі «задоволеність собою».

Рівень оптимізму (по прямих і непрямих індикаторах);

·                     непрямий індикатор - співвідношення інтервалу можливого (відстань від актуальної самооцінки до об'єктивної оцінки власних можливостей) і інтервалу неможливого (відстань від оцінки власних можливостей до ідеальної самооцінки); чим більше інтервал можливого й менше – неможливого, тим вище рівень оптимізму.

·                     прямий індикатор - висота актуальної самооцінки на шкалі «оптимізм».

Інтегрованість усвідомленого й неусвідомлюваного рівнів самооцінки;

·                     відсутність інтегрованості – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах не збігаються.

·                     інтегрованість – показники оптимізму й задоволеності собою по прямих і непрямих індикаторах – збігаються.

Суперечливість/несуперечність показників самооцінки;

·                     випробуваний дає собі різні оцінки (актуальна самооцінка) по подібних шкалах (наприклад, висока оцінка по шкалі «здоров'я» і низькі оцінки по шкалах психічне й фізичне здоров'я).

Зрілість/незрілість відносини до цінностей;

·                     незрілість – показник ідеальної самооцінки збігається з верхнім полюсом шкали в трьох і більше випадках.

Наявність і характер компенсаторних механізмів, що беруть участь у формуванні «Концепції»;

·                     парціальна компенсаторна втрата критичності - компенсація приватної проблеми (одиничного западіння самооцінки) надмірним завищенням самооцінки по окремій шкалі; стійка самооцінка на тлі якої спостерігається провал по одній шкалі й підйом по іншій шкалі.

·                     механізм боротьби з депресією - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при зниженій у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка знижена.

·                     незадоволеність, що витісняє, собою - компенсаторне зниження ідеальної самооцінки з метою підвищення задоволеності собою при підвищеній у цілому актуальній самооцінці; лінії актуальної й ідеальної самооцінок паралельні, трохи нестійкі, актуальна самооцінка підвищена.

·                     дезинтеграция усвідомленого й неусвідомленого рівнів самооцінки - невідповідність результатів непрямої й прямої оцінки оптимізму й задоволеності собою; розходження (розбіжність) між непрямими й прямими індикаторами задоволеності собою й оптимізму.

·                     інфляція мрії - зсув оцінок ідеальної самооцінки на рівень оцінок оцінки своїх можливостей; оцінки ідеальної самооцінки й об'єктивної оцінки своїх можливостей збігаються.

·                     неадекватно завищена самооцінка з ознаками порушення критичності; стійке підвищення самооцінки доходить до верхнього інтервалу.

Таблиця

Страницы: 1, 2