Адаптація засуджених до умов позбавлення волі

Адаптація засуджених до умов позбавлення волі

У цих непростих умовах співробітникам Кримінально-виконавчої системи необхідно мобілізувати всі сили й засоби для досягнення стабілізації обстановки й повсякденного контролю за ситуацією в пенітенціарних установах. Величезну допомогу в цьому першочерговому завданні покликана зіграти психологічна служба, що могла б з'ясувати психолого-педагогічні умови, що сприяють і перешкоджають адаптації до місць позбавлення волі.

Вимоги мінімальних стандартних правил спілкування з засудженими, концепція реформи карно-виконавчої системи і її гуманістична спрямованість, закордонний досвід функціонування пенітенціарних установ показує, що сучасні підходи до формування право-слухняного поводження засуджених, підтримці здорового мікроклімату в їхньому середовищі й побудова нормальних взаємин з персоналом може й повинна здійснюватися тільки при особистій участі психологів.

Проблема адаптації ув'язнених у місцях позбавлення волі - одна із центральних у боротьбі зі злочинністю - перебувають на стику кримінології, виправно-трудового права й психології.

Особистість як системна суб’єктно-діяльна якість індивіда, що формується в спільній і професійній діяльності, пізнанні й спілкуванні. Це дуже значимо у зв'язку з умовами відбування покарання й факторами, що визначають адаптацію. Раз особистість формується в процесі спілкування з іншими, то це стає фактором, що визначає зміст, етапи, механізми адаптації. Крім того саме професійна діяльність, яка виконується ув'язненими, визначає системогенез їхньої адаптації.

Дослідження особистісних змістів ув'язнених допоможуть нам з'ясувати, заради чого вони проходять етапи адаптації, який їхній зміст і механізми. Для повноцінної допомоги засудженим, які адаптуються до умов позбавлення волі потрібно вивчати цілісний образ особистості, його структуру, зміст і формування. Це важливо, оскільки різні служби пенітенціарної установи можуть мати свої подання про ув'язненого. Під час періоду адаптації можуть виникати особистісні кризи ув’язнених, як різкі психологічні зміни в нестандартних життєвих ситуаціях, що містять позитивні й негативні моменти. Вирішена криза сприяє адаптації й соціальній зрілості, затяжна - несе в собі погрозу соціальної дезадаптації. Тому особистість має внутрішні ресурси для адаптації до умов, що змінюються, і прагне до самореалізації й розвитку. Саме, психологічна служба покликана виконувати кілька функцій, головні з яких у пенітенціарних умовах - це консультативна, коррекційна й просвітительська. Адже адаптація ув'язнених до умов позбавлення волі не проходить у вакуумі, а здійснюється в контакті з іншими людьми, які впливають на них вербально й невербально. Це може бути вирішальним для поліпшення або погіршення психологічних умов відбування покарання ув'язненими.

Отже, у отримані результати бакалаврського дослідження можна узагальнити у таких висновках:

1. В процесі адаптації до місць позбавлення волі у засуджених мають місце специфічні зміни особистісних характеристик. Виявлено їх взаємозв’язок із типом скоєного злочину. Внаслідок впливу на особистість засудженого умов пенітенціарного стресу виникає життєва криза, відбувається перебудова структури самосвідомості, має місце негативна трансформація ціннісно-мотиваційної сфери, зростає агресивність.

2. Динаміка і конкретний зміст особистісних змін в умовах адаптації та пенітенціарного стресу перебувають у залежності від терміну перебування в колонії за трьома стадіями:

- на I стадії (початок відбування строку покарання 1 етап адаптації до умов позбавлення волі) спостерігались особистісні зміни із перевагою афективних розладів: депресія, тривога, реакція відчаю, порушення поведінки, повна ізоляція від оточуючих;

- на II стадії (етап нівелювання) засуджені адаптуються до вимушеного оточення та умов виправного закладу. Ознаки пенітенціарного стресу послаблюється або зникають зовсім і меншою мірою впливають на особу.

- на ІІІ стадії - «завершення адаптації» - наступає зазвичай до кінця першого року відбування покарання - засуджені починають ставити перед собою конкретні цілі й прагнуть їх реалізувати в умовах установи, а також жити не тільки минулим і сьогоденням, але й надією на майбутнє. На даній фазі головне завдання співробітників виправних установ полягає в тому, щоб у життєвих планах засудженого знайшло відбиття не тільки прагнення будь-якими шляхами відбути покарання, але й виробилося бажання позитивно змінити себе, перебороти асоціальні стереотипи (злочинний напрям думок, негативізм до людей і соціальних інститутів, аморальні звички та ін.). Крім індивідуальної виховної роботи із засудженими співробітники виправних установ (вихователі, начальники загонів) повинні впливати на них і через позитивні соціально-психологічні явища (ритуали, традиції, звичаї й т. ін.).

3. Оптимізації успішної адаптації до умов позбавлення волі та зменшенню дії пенітенціарного стресу, засвоєнню суспільних норм і цінностей, усвідомленню почуття вини за скоєний злочин, подальшій ресоціалізації засуджених сприяє розроблена корекційна програма.

Додатки

Додаток 1. Список використовуваних діагностичних показників

1.1 Анкетні дані

1.1.1 ВІК, РОКІВ

1.1.2 СТРОК ДО ОБСТЕЖЕННЯ, МІСЯЦІВ

1.1.3 СТРОК, ЩО ЗАЛИШИВСЯ ДО ЗВІЛЬНЕННЯ, МІСЯЦІВ

1.1.4 ОСВІТА

§  1 Hе повна середня

§  2 Середня

§  3 Середня спеціальне

§  4 Hе повна вища

§  5 Вища

1.1.5.ГРУПА ЗЛОЧИНІВ

§   Група 1 - скоїли тяжкі злочини, пов'язані з нанесенням тілесних ушкоджень, які призвели до смерті.

§  Група 2 - скоїли грабежі, злодійство і розбійні напади.

§  Група 3 - скоїли зґвалтування.

§  Група 4 - інші

1.2. Список психологічних тестів і вимірюваних ними показників

1.2.1 Діагностика патопсихологічних відхилень, які об’єднуються у формі синдромів невротизації й психопатизації - тест Р Н П ("Рівень невротизації й психопатизації"). Кількість питань - 90. Діагностичні показники:

§  НЕВРОТИЗАЦІЯ

§  ПСИХОПАТИЗАЦІЯ

1.2.2 Діагностика функціональних порушень із боку нервової системи, або психовегетативного синдрому - дослідження вегетативного тонусу за методикою А.М.Вейна в модифікації М.Є.Сандомирського (1986). Кількість питань - 58. Діагностичні показники:

§  ВНД ПСТ

§  ВНД СТ

§  СУМА ПСТ В %

§  СУМА СТ В %

§  РІЗНИЦЯ П С Т і С Т у %

1.2.3 Діагностика схильності до агресивних дій (фізична, вербальна, непряма агресія) по тесту Басса-Дарки. Кількість питань - 75. Діагностичні показники:

§  ЗАГАЛЬНА АГРЕСІЯ

§  ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

§  ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ

§  НЕПРЯМА АГРЕСІЯ

§  ОБРАЗА

§  ПІДОЗРІЛІСТЬ

§  ДРАТІВЛИВІСТЬ

§  НЕГАТИВІЗМ

§  ПРОВИНА

§  ВОРОЖІСТЬ

Тест Басса-Даркі

Опитувальник складається з 75 тверджень, на які випробуваний відповідає «так» або «ні».

Опитувальник

1.     Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим.

2.       Іноді брешу про людей, яких не люблю.

3.       Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.

4.       Якщо мене не попросять по-хорошому, я не виконую прохання.

5.       Я не завжди одержую те, що мені потрібно.

6.       Я знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

7.       Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути.

8.       Коли мені траплялося обдурити когось, я відчував болісне каяття совісті.

9.       Мені здається, що я не здатний вдарити людину.

10.     Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.

11.     Я завжди поблажливий до чужих недоліків.

12.     Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.

13.     Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.

14.     Я тримаюсь насторожено з людьми, які ставляться до мене трохи більш дружніше, ніж я очікував.

15.     Я часто буваю не згодний з людьми.

16.     Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.

17.     Якщо хтось першим вдарить мене, я не відповім йому.

18.     Коли я дратуюся, я ляскаю дверима.

19.     Я набагато більше дратівливий, ніж здається.

20.     Якщо хтось уявляє із себе начальника, то я завжди роблю йому всупереч.

21.     Мене небагато засмучує моя доля.

22.     Я думаю, що багато людей не люблять мене.

23.     Я не можу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні із мною.

24.     Люди, які ухиляються від роботи, повинні випробовувати почуття провини.

25.     Той, хто ображає мене й мою родину, напрошується на бійку.

26.     Я не здатний на грубі жарти.

27.     Мене охоплює лють, коли наді мною насміхаються.

28.     Коли люди строять із себе начальників, я роблю все, щоб вони не зазнавалися.

29.     Майже щотижня я бачу когось, хто мені не подобається.

30.     Досить багато людей заздрять мені.

31.     Я вимагаю, щоб люди поважали мене.

32.     Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків.

33.     Люди, які постійно виводять вас, стоять того, щоб їх «клацнули по носу».

34.     Я ніколи не буваю похмурий від злості.

35.     Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не засмучуюся.

36.     Якщо хтось виводить мене із себе, я не звертаю уваги.

37.     Хоча я й не показую цього, але мене іноді гризе заздрість.

38.     Іноді мені здається, що наді мною сміються.

39.     Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до «сильних» висловлювань.

40.     Мені хочеться, щоб гріхи були прощені.

41.     Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось вдарить мене.

42.     Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся.

43.     Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.

44.     Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів.

45.     Мій принцип: «Ніколи не довіряти чужинцям».

46.     Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що про нього думаю.

47.     Я роблю багато такого, про що згодом шкодую.

48.     Якщо я розлючуся, я можу вдарити когось.

49.     З дитинства я ніколи не проявляв вибухів гніву.

50.     Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.

51.     Якби всі знали, що я почуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко працювати.

52.     Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити щось приємне для мене.

53.     Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.

54.     Невдачі засмучують мене.

55.     Я б'юся не рідше й не частіше, ніж інші.

56.     Я можу згадати випадки, коли я був настільки злим, що схоплював річ, яка попадалася мені під руку і ламав її.

57.     Іноді я почуваю, що готовий першим почати бійку.

58.     Іноді я почуваю, що життя поступає із мною несправедливо.

59.     Раніше я думав, що більшість людей говорять правду, але тепер я в це не вірю.

60.     Я лаюся тільки зі злості.

61.     Коли я поводжуся неправильно, мене мучить совість.

62.     Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.

63.     Іноді я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столі.

64.     Я буваю грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються.

65.     У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити.

66.     Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона того заслуговує.

67.     Я часто думаю, що жив неправильно.

68.     Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.

69.     Я не засмучуюся через дріб'язки.

70.     Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити або образити мене.

71.     Я часто тільки загрожую людям, хоча й не збираюся приводити погрози в виконання.

72.     Останнім часом я став занудою.

73.     У суперечці я часто підвищую голос.

74.     Я намагаюся зазвичай приховувати своє погане ставлення до людей.

75.     Я краще погоджуся із чимось, ніж стану сперечатися.

При складанні опитувальника автори користувалися наступними принципами:

1.     Питання може відноситися тільки до однієї форми агресії.

2.       Питання формулюються таким чином, щоб найбільшою мірою послабити вплив суспільного схвалення відповіді на питання.

Відповіді оцінюються по вісьмох шкалах наступним чином:

1. Фізична агресія:

«так»=1, «ні»=0: 1, 25, 31, 41, 55, 62, 68 і

«ні»=1, «так»=0: 7 твердження.

2. Непряма агресія:

«так»=1, «ні»=0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63 і

«ні»=1, «так»=0: 26 і 49.

3. Роздратування:

«так»-1, «ні»=0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72 і

«ні»-1, «так»=0: 11, 35, 69.

4. Негативізм:

«так»-1, «ні»=0: 4, 12, 20, 28 і

«ні»-1, «так»=0: 36

5. Образа:

«так»-1, «ні»-0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

6. Підозрілість:

«так»-1, «ні»-0: 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59 і

«так»=0, «ні»-1: 33, 66, 74, 75.

7. Вербальна агресія:

«так»-1, «ні»-0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73 і

«так»-0, «ні»=1: 33, 66, 74, 75.

8. Почуття провини:

«так»-1, «ні»=0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

Індекс ворожості містить у собі 5-у й 6-у шкалу, а індекс

агресивності (прямій або мотиваційний) містить у собі шкали 1, 3, 7.

Нормою агресивності є величина її індексу, рівна 21 ±4, а

ворожості - 6, 5-7±3. При цьому звертається увага на можливість

досягнення певної величини, що показує ступінь прояву

агресивності.

1.2.4 Діагностика рівня тривожності й депресії за методикою "ТиД" (Ханін Ю.Л., 1976). Кількість питань - 20. Діагностичні показники:

§  ТРИВОГА

§  ДЕПРЕСІЯ

МЕТОДИКА "ТиД"

Ціль: виявити стан тривожності й депресії, обумовлені неврівноваженістю нервових процесів.

Пропонується відповісти на питання анкети, що супроводжується наступною інструкцією: "Просимо Вас відповісти на серію питань, які допоможуть нам з'ясувати ваше самопочуття. Відповідайте, будь ласка, щиро".

Якщо станів, зазначених у питанні, у Вас ніколи не було,

поставте 5 балів;

якщо зустрічаються дуже рідко - 4 бали;

якщо бувають часом - 3 бали;

 якщо вони бувають часто - 2 бали;

якщо майже постійно або завжди - 1 бал.

Якщо питання Вам не зрозуміле - звернетеся за роз'ясненням. Дослідження колективне або індивідуальне.

ОПИТУВАЛЬНИК

1.     Чи зауважуєте Ви, що стали більш повільні й мляві, що немає колишньої енергійності?

2.       Вам важко буває заснути, якщо Вас щось тривожить?

3.       Чи почуваєте Ви себе подавленим і пригнобленим?

4.       Чи буває у Вас відчуття якогось занепокоєння (начебто щось повинно трапитися), хоча особливих причин немає?

5.       Чи зауважуєте Ви, що зараз відчуваєте більшу потребу в дружбі, ніж раніше?

6.       Чи приходить Вам думка, що у Вашому житті мало радості й щастя?

7.       Чи зауважуєте Ви, що стали якимсь байдужним, немає колишніх інтересів і захоплень?

8.       У Вас бувають періоди такого занепокоєння, що Ви навіть не можете всидіти на місці?

9.       Очікування Вас тривожить і нервує?

10.     У Вас бувають кошмарні сновидіння?

11.     Ви відчуваєте тривогу й занепокоєння за когось або за щось?

12.     Чи буває у Вас почуття, що до Вас ставляться байдуже, ніхто не прагне Вас зрозуміти й поспівчувати Вам і Ви відчуваєте себе самотнім (самотньою)?

13.     Ви звертали увагу на те, що руки або ноги часто перебувають у Вас у неспокійному русі?

14.     Чи почуваєте Ви в собі нетерплячість, непосидючість або метушливість?

15.     Вам часто хочеться побути одному?

16.     Ви зауважуєте, що Ваші близькі ставляться до Вас байдужо або навіть неприязно?

17.     Ви почуваєте себе ніяково й непевно в суспільстві?

18.     Чи приходять Вам думки, що Ваші подруги (друзі) або близькі більше щасливі, ніж Ви?

19.     Перш, ніж прийняти рішення. Ви довго коливаєтеся?

20.     У Вас виникає почуття, що в багатьох неприємностях винуваті Ви самі

Обробка отриманих даних

       Проставлені бали приймають певні числові значення, які зазначені в таблицях.

За значеннями, зазначеним у таблицях, бал самопочуття заміняється діагностичним коефіцієнтом. Слідом за перекодуванням підраховують алгебраїчну суму (з обліком позитивного або негативного знака) діагностичних коефіцієнтів для кожної шкали окремо.
 Алгебраїчна сума коефіцієнтів, більша +1,28, свідчить про хороший психічний стан. Сума, менша -1,28, говорить про виражену психічну напруженість, тривожність, депресії. Проміжні значення (від -1,28 до +1,28) говорять про невизначеність даних. Зазвичай прикордонні значення характеризуються коефіцієнтами в межах від - 5,6 до-1,28.

1.2.5 Дослідження рівня суб’єктивного контролю за методикою РСК (Бажин Є.Ф., Голинкіна С.А., Еткінд А.М., 1983). Кількість питань - 44. Діагностичні показники - компоненти рівня суб’єктивного контролю (інтернальності):

§  РСК ДОСЯГНЕНЬ

§  РСК МІЖОСОБИСТ.

§  РСК НЕВДАЧ

§  РСК ВИРОБНИЧ.

§  РСК РОДИНН.

§  РСК ЗДОРОВ'Я

§  РСК ЗАГАЛЬНИЙ

Опитувальник РСК складається з 44 пропозицій-тверджень, що стосуються екстернальності-інтернальності в міжособистісних (виробничих і сімейних) відносинах, а також відносно власного здоров'я.

Інструкція: Прочитавши кожне твердження, вирішите для себе згодні ви з ним чи ні. У випадку згоди поставте поруч із порядковим номером пропозиції знак "+" (можна це зробити на окремому аркуші паперу). Якщо ви не згодні з даним твердженням, то поруч із порядковим номером поставте знак "-". Будьте уважні при виконанні цієї роботи й у той же час намагайтеся подовгу не затримуватися й не роздумувати із приводу окремого твердження.

Опитувальник РСК

1.  Просування по службі більше залежить від вдалого збігу обставин, ніж від здатностей і зусиль людини.

2.       Більшість розлучень походить від того, що люди не захотіли пристосуватися друг до друга.

3.       Хвороба - справа випадку: якщо вже призначено занедужати, то нічого не поробиш.

4.       Люди виявляються самотніми через те, що самі не проявляють інтересу й дружелюбності до навколишніх.

5.       Здійснення моїх бажань часто залежить від везіння.

6.       Даремно вживати зусилля для того, щоб завоювати симпатію інших людей.

7.       Зовнішні обставини - батьки й добробут - впливають на сімейне щастя не менше, ніж відносини подружжя.

8.       Я часто почуваю, що мало впливаю на те, що відбувається зі мною.

9.       Як правило, керівництво виявляється більше ефективним, коли повністю контролює дії підлеглих, а не покладається на їхню самостійність.

10.     Мої оцінки в школі залежали від випадкових обставин (наприклад, настрою вчителя) більше, ніж від моїх власних зусиль.

11.     Коли я строю плани, то я, загалом, вірю, що зможу їх здійснити.

12.     Те, що багатьом людям здається вдачею або везінням, насправді є результатом довгих цілеспрямованих зусиль.

13.     Думаю, що правильний спосіб життя може більше допомогти здоров'ю, ніж лікарі й ліки.

14.     Якщо люди не підходять один одному, то як би вони не намагалися налагодити сімейне життя, вони однаково не зможуть це зробити.

15.     Те гарне, що я роблю, зазвичай буває по достоїнству оцінене іншими.

16.     Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.

17.     Думаю, що випадок або доля не грають важливої ролі в моєму житті.

18.     Я намагаюся не планувати далеко вперед, тому що багато чого залежить від того, як зложаться обставини.

19.     Мої оцінки в школі найбільше залежали від моїх зусиль і ступеня підготовленості.

20.     У сімейних конфліктах я частіше відчуваю провину за собою, ніж за протилежною стороною.

21.     Життя більшості людей залежить від збігу обставин.

22.     Я віддаю перевагу такому керівництву, при якому можна самостійно визначати, що і як робити.

23.     Думаю, що мій спосіб життя ні в якій мірі не є причиною моїх хвороб.

24.     Як правило, саме невдалий збіг обставин заважає людям домогтися успіху у своїй справі.

25.     Зрештою, за погане керування організацією відповідальні самі люди, які в ній працюють.

26.     Я часто почуваю, що нічого не можу змінити в сформованих відносинах у родині.

27.     Якщо я дуже захочу, то зможу розташувати до себе майже кожного.

28.     На підростаюче покоління впливає так багато різних обставин, що зусилля батьків по їхньому вихованню часто виявляються марними.

29.     Те, що із мною трапляється, це справа моїх власних рук.

30.     Людина, що не змогла домогтися успіху у своїй роботі, швидше за все не виявила достатніх зусиль.

31.     Важко буває зрозуміти, чому керівники поводяться саме так, а не інакше.

32.     Найчастіше я можу домогтися від членів моєї родини того, чого хочу.

33.     У неприємностях і невдачах, які були в моєму житті, найчастіше винуваті інші люди, ніж я сам.

34.     Дитину завжди можна вберегти від застуди, якщо за нею стежити й правильно її одягати.

35.     У складних обставинах я волію почекати, поки проблеми не вирішаться самі собою.

36.     Успіх є результатом завзятої роботи й мало залежить від випадку або везіння.

37.     Я почуваю, що від мене більше, ніж від кого б то не було, залежить щастя моєї родини.

38.     Мені завжди важко зрозуміти, чому я подобаюся одним людям і не подобаюся іншим.

39.     Я завжди волію прийняти рішення й діяти самостійно, а не сподіватися на допомогу інших людей або на долю.

40.     На жаль, заслуги людини часто залишаються невизнаними, незважаючи на всі її старання.

41.     У сімейному житті бувають такі випадки, коли неможливо розв'язати проблеми навіть при найдужчому бажанні.

42.     Здатні люди, що не зуміли реалізувати свої можливості, повинні винити в цьому тільки самих себе.

43.     Багато моїх успіхів були можливі тільки завдяки допомозі інших людей.

44.     Більшість невдач у моєму житті відбулося від невміння, незнання або ліні й мало залежали від везіння або невдачі.

Обробку заповнених відповідей варто проводити по наведеним нижче ключах, підсумовуючи співпадаючі із ключем відповіді. До опитувальника РСК додається сім ключів, що відповідають семи шкалам:

§ Шкала загальної інтернальності (Іо). Високий показник по цій шкалі відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над будь-якими значимими ситуаціями. Такі люди вважають, що більшість важливих подій у їхньому житті було результатом їхніх власних дій, що вони можуть ними управляти й, отже, беруть на себе відповідальність за своє життя в цілому. Низький показник по шкалі Іо відповідає низькому рівню суб'єктивного контролю. Такі люди не бачать зв'язку між своїми діями й значимими подіями, які вони розглядають як результат випадку або дії інших людей. Для визначення РСК по даній шкалі необхідно пам'ятати, що максимальне значення показника по ній дорівнює 44, а мінімальне - 0.

§  Шкала інтернальності в області досягнень (Ід).
Високий показник по цій шкалі відповідає високому рівню суб'єктивного контролю над емоційно позитивними подіями. Такі люди вважають, що всього самого гарного у своєму житті вони домоглися самі й що вони здатні з успіхом йти до наміченої мети в майбутньому. Низький показник по шкалі Ід свідчить про те, що людина зв'язує свої успіхи, досягнення й радості із зовнішніми обставинами - везінням, щасливою долею або допомогою інших людей. Максимальне значення показника по цій шкалі дорівнює 12, мінімальне - 0.

§  Шкала інтернальності в області невдач (Ін).
Високий показник по цій шкалі говорить про розвинене почуття суб'єктивного контролю стосовно негативних подій і ситуацій, що проявляється в схильності обвинувачувати самого себе в різноманітних неприємностях і невдачах. Низький показник свідчить про те, що людина схильна приписувати відповідальність за подібні події іншим людям або вважати їх результатами невдачі. Максимальне значення Ін - 12, мінімальне - 0.

§  Шкала інтернальності в родинних відносинах (Ір).
Високий показник Ір означає, що людина вважає себе відповідальною за події, що відбуваються в її сімейному житті. Низький Ір указує на те, що суб'єкт вважає своїх партнерів причиною значимих ситуацій, що виникають у його родині. Максимальне значення Ір - 10, мінімальне - 0.

§  Шкала інтернальності в області виробничих відносин (Ів).
Високий Ів свідчить про те, що людина вважає себе, свої дії важливим фактором організації власної виробничої діяльності, зокрема, у своєму просуванні по службі. Низький Ів указує на схильність надавати більш важливе значення зовнішнім обставинам - керівництву, колегам по роботі, везінню - невдачі. Максимум Ів - 8, мінімум - 0.

§  Шкала інтернальності в області міжособистісних відносин (Ім).
Високий показник по Ім свідчить про те, що людина почуває себе здатною викликати повагу й симпатію інших людей. Низький Ім указує на те, що суб'єкт не схильний брати на себе відповідальність за свої відносини з навколишніми. Максимальне значення Ім - 4, мінімальне - 0.

§  Шкала інтернальності відносно здоров'я й хвороби (ІЗ).
Високий показник ІЗ свідчить про те, що людина вважає себе багато в чому відповідальною за своє здоров'я й думає, що видужання залежить переважно від її дій. Людина з низьким Із вважає здоров'я й хвороби результатом випадку й сподівається на те, що видужання прийде в результаті дій інших людей, насамперед лікарів. Максимальне значення ІЗ - 4, мінімальне - 0.

Ключі для обробки результатів опитувальника:

1.2.6 Дослідження індивідуально-типологічних особливостей особистості відповідно класифікації К.Г.Юнга. Кількість питань - 20. Діагностичні показники:

§  ЕКСТРАВЕРСІЯ

§  ІНТРОВЕРСІЯ

§  РАЦІОНАЛЬНІСТЬ

§  ІМПУЛЬСИВНІСТЬ

§  ЕТИКА

§  ЛОГІКА

§  ІНТУЇЦІЯ

§  СЕНСОРИКА

Опитувальник Юнга

Дана методика запропонована К. Юнгом для виявлення типологічних особливостей особистості.

На кожне питання є два варіанти відповіді, необхідно вибрати відповідь, що підходить вам більше, і поставити букву, що позначає ця відповідь.

1. Що для вас важливіше?

а) небагато близьких друзів;

б) велика товариська компанія.

2. Які книги ви волієте читати?

а) із цікавим сюжетом;

б) з описом переживань героїв;

3. Що ви скоріше можете допустити в розмові?

а) запізнення;

б) помилки.

4. Якщо ви робите дурний вчинок, то:

а) гостро переживаєте;

б) гострих переживань немає.

5. Як ви сходитеся з людьми?

а) швидко, легко;

б) повільно, обережно.

6. Чи вважаєте ви себе уразливим?

а) так;

б) ні.

7. Чи схильні ви сміятися від душі?

а) так;

б) ні.

8. Чи вважаєте ви себе?

а) мовчазним;

б) говірким.

9. Чи відверті ви або потайливі?

а) відвертий;

б) потайливий.

10. Чи любите ви займатися аналізом своїх переживань?

а) так;

б) ні.

11. Перебуваючи в суспільстві, ви волієте:

а) говорити:

б) слухати.

12. Чи часто ви переживаєте невдоволення собою?

а) так;

б) ні.

13. Чи любите ви щось організовувати?

а) так;

б) ні.

14. Хотілося б вам вести інтимний щоденник?

а) так;

б) ні.

15. Чи швидко ви переходите від рішення до виконання?

а) так;

б) ні.

16. Чи легко ви міняєте ваш настрій?

а) так;

б) ні.

17.Чи любите ви переконувати інших, нав'язувати свої
 погляди?

а) так;

б) ні.

18. Ваші рухи:

а) швидкі;

б) уповільнені.

19. Ви сильно турбуєтеся про можливі неприємності:

а) часто;

б) рідко.

20. У скрутних випадках:

а) поспішаєте звернутися по допомогу до інших;

б) не любите звертатися.

Обробка результатів

ПОКАЗНИКИ ЕКСТРАВЕРСІЇ: 1б, 2а, 3б, 4б, 5а, 6б, 7а, 8б, 9а, 10б, 11а, 12б, 13а, 14б, 15а, 16а, 17а, 18а, 19б, 20а.

Кількість відповідей підрахувати й помножити на 5.

Бали: 0-35 - інтроверсія; 36-65 - амбоверсія; 66- 100 - екстраверсія

Екстраверти: легкі в спілкуванні, у них високий рівень агресивності, мають тенденцію до лідерства, люблять бути в центрі уваги, легко зав'язують знайомства, імпульсивні, відкриті й товариські, серед їхніх знайомих можуть бути й корисні люди; судять про людей "по зовнішності", не заглядають усередину; холерики, сангвініки.

Інтроверти: зосереджені на власних переживаннях, мало контактні, мовчазні, важко заводять нові знайомства, не люблять ризикувати, переживають розривши старі зв'язки, немає варіантів програшу й виграшу, високий рівень тривожності й регідності; флегматики, меланхоліки.

Амбоверти: особистості, у яких присутні слабовиражені риси обох типів.

Додаток 2

Список використовуваних діагностичних ознак у порядку заповнення діагностичних таблиць

§  1 ВІК, РОКІВ

§  2 СТРОК, ЩО ЗАЛИШИВСЯ ДО ЗВІЛЬНЕННЯ, МІСЯЦІВ

§  3 ДЕПРЕСІЯ

§  4 РІЗНИЦЯ П С Т і С Т У %

§  5 ЕКСТРАВЕРСІЯ

§  6 ОСВІТА

§  7 ЕТИКА

§  8 ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

§  9 СТРОК ДО ОБСТЕЖЕННЯ, МІСЯЦІВ

§  10 ГРУПА ЗЛОЧИНІВ

§  11 ІНТРОВЕРСІЯ

§  12 РСК ДОСЯГНЕНЬ

§  13 РСК МІЖОСОБОВ.

§  14 РСК НЕВДАЧ

§  15 РСК ЗАГАЛЬНИЙ

§  16 РСК ВИРОБНИЧ.

§  17 РСК РОДИНН.

§  18 РСК ЗДОРОВ'Я

§  19 РАЦІОНАЛЬНІСТЬ

§  20 НЕПРЯМА АГРЕСІЯ

§  21 ІНТУЇЦІЯ

§  22 НЕГАТИВІЗМ

§  23 НЕВРОТИЗАЦІЯ

§  24 ЗАГАЛЬНА АГРЕСІЯ

§  25 ОБРАЗА

§  26 ІМПУЛЬСИВНІСТЬ

§  27 ПІДОЗРІЛІСТЬ

§  28 ПСИХОПАТИЗАЦІЯ

§  29 ДРАТІВЛИВІСТЬ

§  30 СЕНСОРИКА

§  31 СУМА ПСТ В %

§  32 СУМА СТ В %

§  33 ЛОГІКА

§  34 ТРИВОГА

§  35 ВЕРБАЛЬНА АГРЕСІЯ

§  36 ПРОВИНА

§  37 ВНД ПСТ

§  38 ВНД СТ

§  39 ВОРОЖІСТЬ

Додаток 3

Діагностична таблиця №1

Список використаної літератури

1.       Агаджанян Н, А. Адаптация <http://www.rambler.ru/srch?oe=1251&words=%E0%E4%E0%EF%F2%E0%F6%E8%FF+%EA+%F3%F1%EB%EE%E2%E8%FF%EC+%EB%E8%F8%E5%ED%E8%FF+%F1%E2%EE%E1%EE%E4%FB&hilite=000000A6:00029814> <http://www.rambler.ru/srch?oe=1251&words=%E0%E4%E0%EF%F2%E0%F6%E8%FF+%EA+%F3%F1%EB%EE%E2%E8%FF%EC+%EB%E8%F8%E5%ED%E8%FF+%F1%E2%EE%E1%EE%E4%FB&hilite=000000A6:00029814> к экстремальным условиям <http://www.rambler.ru/srch?oe=1251&words=%E0%E4%E0%EF%F2%E0%F6%E8%FF+%EA+%F3%F1%EB%EE%E2%E8%FF%EC+%EB%E8%F8%E5%ED%E8%FF+%F1%E2%EE%E1%EE%E4%FB&hilite=000000A6:00029814> <http://www.rambler.ru/srch?oe=1251&words=%E0%E4%E0%EF%F2%E0%F6%E8%FF+%EA+%F3%F1%EB%EE%E2%E8%FF%EC+%EB%E8%F8%E5%ED%E8%FF+%F1%E2%EE%E1%EE%E4%FB&hilite=000000A6:00029814>: эколого физиологические аспекты //Нарушение механичное регуляции и их коррекция.- М., 1989;

2.       Адаптация осужденных к среде ИТУ. Учеб. пособие. - Рязань, 1981;

3.       Антонян Ю.М., Верещагин В.А., Калманов Г.Б. Тюремная субкультура и нейтрализация ее негативных проявлений // Государство и право. - 1996. - № 10;

4.       Антонян Ю. М., Канунник А. И., Кулинич В. В. Исправление и перевоспитание осужденных, неадаптированных к условиям ИТК: Учеб. пособие. - М., 1987;

5.       Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. - Харьков: Издательство Национального университета внутренних дел, 2002. - 596 с.;

6.       Беличева С.А. Основы превентивной психологии. - М., 1994;

7.       Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л, 1988. - 270 с.;

8.       Бехтерев В.М. Об экспериментальном психологическом исследовании преступников // Обозрение психиатрии. - М., 1902 - № 8. - С. 27-36;

9.     Васильев В. Л. Юридическая психология. - Спб., 1997;

10.     Глоточкин А. Д., Пирожков В. Ф. Эмоции и чувства человека, лишенного свободы. - М., 1970;

11.     Глоточкин А. Д., Пирожков В. Ф. Исправительно-трудовая психология.  Рязань, 1985;

12.     Грановская Р. М. Элементы практической психологии. - ЛГУ, 1988;

13.     Гримак Л. П. Общение с собой. - М., 1991;

14.     Дановский С. Л., Петухов Е. В., Хохряков Г. Ф. Личностные свойства осужденных и социально-психологические методы их исследования/ Под ред. Ю. Е. Виноградова и Г. Ф. Хохрякова. - М., 1982;

15.     Деев В.Г., Ушатиков А.И., Семенов В.А. Психологическая подготовка осужденных в жизни в новых условиях. - Рязань, 1989;

16.     Дерябин В. С. Чувства. Влечения. Эмоции. - Л., 1974;

17.     Еникеев М. И. Основы общей и юридической психологии. - М., 1997;

18.   Еникеев М.И. Практикум по юридической психологии: Учебное пособие. - М.: Норма - Инфра-М, 2001. - 592 с.;

19.   Китаев-Смык Л. А. Психология стресса. - М., 1983;

20.     Кон И. С. Социология личности. - М., 1967;

21.     Коржова Е.Ю. Жизненные ситуации и стратегии поведения. Психологические проблемы самореализации личности. - СПб., 1997. - С.75-88;

22.     Корнилов А.П. Саморегуляция человека в условиях социального перелома. //Вопросы психологии, 1995, № 5. - С.69-89;

23.     Кравченко А. И. Основы социологии. - М., 1997;

24.     Кузнецов П.В. Адаптация как функция развития личности. - Саратов, 1991. - 75 с.;

25.     Личность преступника как объект психологического исследования /Под ред. А. Р. Ратинова. - М., 1979;

26.     Мерлин В. С. Лекции по психологии мотивов человека. - Пермь, 1971;

27.     Методика прогнозирования поведения лиц, отбывающих наказание в местах лишения свободы. Психическая адаптация в условиях пенитенциарного стресса // Инстуктивно-методическое письмо. - М., 2002;

28.     Милославова И.А. Понятие и структура социальной адаптации. Автореферат дисс. ... кандидата филос. наук. - Л., 1974. - 24 с.;

29.     Михлин А. С. Осужденные. Кто они?: Общая характеристика осужденных (по материалам контрольной переписи осужденных 1994 г.) / Под ред. П. Г. Мищенкова. - М., 1996;

30.     Неймарк М.С. О соотношении осознаваемых и неосознаваемых мотивах в поведении, характеризующих направленность личности
подростка // Вопросы психологии. - М., 1968. - № 5;

31.     Пирожков В.Ф. Криминальная психология. - М., 1998. - С. 62;

32.     Питлюк-Смеречинська О.Д. Особливості ціннісної сфери злочинців в умовах пенітенціарного впливу / Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - Київ, 2003. - Т. 5, ч. 7. - С. 121-124;

33.   Питлюк-Смеречинська О.Д. Особистісна динаміка та репрезентація в свідомості переживання реалізованості в процесі адаптації в умовах позбавлення волі / Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - Київ, 2004. - Т. 6, ч. 5. - С. 261-269;

34.     Ротенберг В.С., Аршавский В.В. Поисковая активность и адаптация. - М., 1984. - 190 с.;

35.   Сандомирский М.Е. Психическая адаптация в условиях пенитенциарного стресса и личностно-типологические особенности осуждённых. - Уфа: "Здравоохранение Башкортостана", 2001. - 88 с.;

36.   Симонов П. В. Теория отражения и психофизиология эмоций. - М., 1970;

37.     Симонов П. В., Ершов А. М. Темперамент. Характер. Личность. - М., 1984;

38.     Слоним А.Д. Среда и поведение. - Л., 1976. - 211 с.;

39.     Столяренко Л. Д. Основы психологии. - Ростов, 1996;

40.   Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология: Учебник. - М.: Юриспруденция, 2000. - 336 с.;

41.     Шиханцов Г.Г. Юридическая психология: Учебник / Отв. ред. В.А. Томсинов. - М.: Зерцало, 2000. - 352 с.

Страницы: 1, 2, 3