Професійне самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів

Професійне самовизначення учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів

Результати самооцінки служать підставою для бесіди і подальшого обстеження. Необхідно особливо виділити ті параметри самооцінки, які викликають утруднення при їхньому оцінюванні.

3.3 Результати вивчення рефлексивних компонентів професійного самовизначення старшокласників

Психодіагностичні показники, критерії та діагностичний інструментарій вивчення рефлексивних компонентів професійного самовизначення старшокласників: тест самоставлення В.В.Століна, С.Р.Пантилєєва; методика визначення ясності Я-концепції (SCC) Дж.Кемпбелла; тест ОДАНІ-2 С.Я.Карпіловської і Б.О.Федоришина (модифікація методики “Карта інтересів” О.Голомштока і О.Мешковської). В якості додаткових методів використовувались цілеспрямоване спостереження, метод бесіди, аналізу продуктів діяльності тощо. Отримані емпіричні дані було статистично оброблено за допомогою програмного забезпечення MS Exсel 6.0.

Аналіз особливостей функціонування рефлексивних компонентів в структурі ПСВ дозволив визначити наявні позитивні тенденції проявів рефлексивної регуляції:

У рефлексивно-мотиваційному компоненті ПСВ – зростання показників прояву потреби у самопізнанні та самоусвідомленні, а також мотивації до саморегуляції. Від 9 до 11 класу збільшуються значення показників свідомої орієнтації у ситуації вибору професії (зміни рангової позиції показника орієнтації на інтуїтивне неусвідомлене відчуття з 5,44 до 4,5 балів).

У рефлексивно-когнітивному компоненті ПСВ – стійка позитивна вікова динаміка показників прояву особистісної рефлексії; тенденція до зростання чіткості, усвідомленості образу майбутньої професії (9 кл. - 9,2% чітких та наближених до чітких уявлень про професію, 11 кл. - 24%; відповідно низький рівень у 9 кл. – 54,5%, 11 кл. – 28%).

У рефлексивно-цілеутворюючому компоненті ПСВ – зростання показників визначеності цілей на майбутнє (57,6% учнів 11-х класів мають високий ступінь визначеності цілей, тоді як у 9-х класах – 30,7%, а в 10-х 17,6%).

У рефлексивно-операційному компоненті ПСВ – зростання критичності оцінки учнями своєї обізнаності щодо майбутньої професії, тобто наявність позитивної вікової динаміки розвитку контрольно-оцінного механізму рефлексії (у 9-х кл. суб’єктивно високо оцінюють ступінь своєї обізнаності щодо професії 54,5% учнів, тоді як об’єктивно цей показник дорівнює 9%; в 11-х класах ці значення становлять відповідно 52% і 24%).

У рефлексивно-результативному компоненті ПСВ – зростання показників професійної визначеності (12,5% у 10-х, 48,0% в 11-х класах) та самостійності вибору професії, рівня сформованості професійного плану. Зі збільшенням числа самостійних виборів зростають показники суб’єктивної задоволеності учнів власним рішенням, що природно супроводжує самореалізацію, саморозкриття особистості.

До негативних проявів саморегуляції професійного самовизначення старшокласників відносяться:

У рефлексивно-мотиваційному компоненті ПСВ – а) суперечливість усвідомлення значущості мотиву інтересу до діяльності (перша рангова позиція мотивації вибору у всіх класах) та його реального регулюючого впливу на професійне самовизначення – відсутність значущого кореляційного зв’язку між рівнем сформованості і диференціації інтересів учнів та ступенем суб’єктивної професійної самовизначеності. Тобто, у професійному самовизначенні старшокласники здійснюють переважно поверховий рефлексивний аналіз власних інтересів, досвіду та визначаються, керуючись іншими мотивами – отримання високого заробітку (2-4 рангова позиція), високого соціального статусу, престижу професії, кар’єри (3-5 позиції). Водночас мотиви самореалізації, розкриття власних здібностей отримали досить низькі (6-7) рангові позиції за середніми показниками по вибірці; б) 20,8% досліджуваних, що мають проблемність професійного самовизначення, вказали на своє бажання не працювати взагалі, якби була така життєва можливість. Серед цих учнів 63,6 % мають низькі показники самоінтересу, мотивації до самоусвідомлення.

У рефлексивно-когнітивному компоненті ПСВ – а) низький рівень продуктивності рефлексивного аналізу у 9-10 класах, що відобразилось у відсутності значущих кореляційних зв’язків між показниками особистісної рефлексії і осмисленості життя, як її результату; б) низький рівень усвідомленості та сформованості образу майбутньої професії. Навіть у 11 класі 64% учнів мають аморфні уявлення про зміст, вимоги діяльності, якою вони прагнуть оволодіти професійно в майбутньому.

У рефлексивно-цілеутворюючому компоненті ПСВ – переважна орієнтація життєвих цілей учнів всіх класів на матеріальну сферу, що відобразилось на мотивації вибору професії; низкий рівень усвідомленості професійних цілей та планів.

У рефлексивно-операційному компоненті ПСВ – а) низький рівень сформова-ності контрольно-оцінного механізму рефлексивної регуляції професійного самовиз-начення, що відобразилось у суттєвій переоцінці старшокласниками власної обізнаності щодо професії, яку вони планують обрати; б) суперечливість самосвідо-мості старшокласників, між уявленнями “як потрібно” (когнітивна сфера) та тими складовими, які дійсно регулюють особистісне та професійне самовизначення (потребово-мотиваційна сфера). Так, при вивченні рівня локусу контролю за різними методиками (СЖО і “РФО”) була отримана статистично значуща (r=0,76 при p<0,05) розбіжність в результатах психодіагностики локусу контролю.

У рефлексивно-результативному компоненті ПСВ – а) неоднозначна динаміка показників суб’єктивної професійної визначеності (9 кл. – 36,4%, 10 кл. – 12,5 %, 11 кл. – 48,0% завершених виборів професії) і наявність труднощів у здійсненні вибору у решти досліджуваних; б) неузгодженість показників суб’єктивної професійної визначеності та самостійності вибору з емоційно-почуттєвими проявами.

Отже, концептуальна модель функціонування рефлексивних компонентів професійного самовизначення старшокласників включає: мотиваційний, когнітивний, цілеутворюючий, операційний та результативний компоненти. Кожен з них має свій специфічний зміст та особливості функціонування і повинен розглядатись у цілісній взаємодії та взаємозв’язку з іншими. Розвиненість та особливості прояву кожного з цих компонентів визначають індивідуальний профіль професійного самовизначення особистості та його ефективність в цілому.

3.4 Розробка тренінгу з професійного самовизначення для учнів та осіб, що працевлаштовуються

В цій частині нашої роботи ми пропонуємо розробку тренінгу з особистісної професійної самовизначеності. Він займає приблизно три години. Під час роботи з групою людей (це можуть бути не тільки старшокласники, а й бажаючі змінити фах, професію, дуже рекомендується він і для молодих батьків, щоб допомогти їм у майбутньому зробити правильний вибір), потрібно запросити кілька фахівців: психолога-консультанта з профорієнтаційної роботи, представника служби зайнятості та 3-4 представника професій, які характеризують різні нахили людини. Група учасників тренінгу не повинна бути занад-то великою, щоб психолог зміг вчасно обробити результати тестів, а запрошені фахівці відповісти на всі питання. Оптимальна кількість групи – 15 чол.

Метою та завданням проведеного нами тренінгу є допомога людині з вибором професії, діагностика її здібностей та нахилів, пояснювальна робота (з питань працевлаштування, спеціальної освіти, державної допомоги учням та особам, які планують працевлаштуватись).

На думку сучасних психологів профорієнтацію майбутнього фахівця потрібно розпочинати з дитинства, тобто закласти з перших років життя фундамент, аби згодом дитина з більшою впевненістю змогла визначитися в профорієнтаційному просторі. Адже всі оті здібності та навики, характер та типи темпераменту, на предмет яких вашу дитину тестуватимуть та визначатимуть її здібності до професійної діяльності, можуть закласти самі ж батьки.

Приклад: Трирічна Ганнуся після перших же відвідин дитячого садочка почала часто хворіти. Аби забезпечити більш якісний догляд, її забрала до себе бабуся. Під пильною увагою та завдяки постійному піклуванню дівчинка не хворіла, але далася взнаки відсутність спілкування з ровесниками, бо спілкуватися з однолітками дівчинка почала лише в школі. Це зашкодило їй в подальшому вибудувати взаємини з однокласниками. І, як наслідок, сформувало одну з її головних якостей - некомунікабельність. Тому обрана професія продавця дівчині не підійшла - довелося кардинально міняти фах. Нині Ганнуся - молодший науковий співробітник музею.

Отже, хто має допомогти молодій людині? До професійного самовизначення людина має прийти самотужки - це ніби верхівка айсберга під назвою "індивідуальна профорієнтація". Але підштовхнути її до цього кроку, створити відповідні умови для розвитку тих чи інших здібностей, задатків має суспільство. Це, передовсім, батьки - оскільки з дитинства родина стоїть на першому місці для дитини, згодом - вихователі дитячого садочка, вчителі, психологи, у старшому віці - консультанти.

Але не тільки. Батькам слід звернути особливу увагу, якщо дитина потребує консультації інших спеціалістів - логопеда, дефектолога, нейропсихолога. Адже дитина без дефектів мовлення, мислення матиме ширший діапазон вибору професії.

Приклад: Батьки Антона з дитинства приділяли чимало уваги хлопчикові - постійно займалися з ним, читали казки, а згодом - і дитячі віршики, постійно розучували пісеньки. Не дивно, що хлопчик рано навчився читати й писати. У школі Антон найкраще писав твори, бо літературна тематика була йому знайома, вмів добре переказати прочитане, мав непогану зорову пам'ять. Коли настав час обирати професію - у вчителів не було сумнівів, що свою долю Антон поєднає з творчістю чи літературою. Нині хлопець - студент журфаку.

Отже, як допомогти правильно? На це питання відповість запрошений нами психолог – консультант. Зазначимо, що її промова піде на користь і вчителчм, і молодим батькам, і учням. Вона спробує звернутися до самих перших етапів формування професійної самосвідомості.

Слід відразу визначитися з вихованням дитини - не обов'язково наймати няню, котра б читала поезію з метою виростити майбутнього Пушкіна. Натомість з перших років життя не треба заважати дитині заборонами та обмеженнями (звісно, в розумних межах) пізнавати світ. Велике значення матиме ваша допомога в розвитку розумових здібностей дитини, дрібної моторики, навиків спілкування. Батькам не варто боятися звернутися з цього приводу до фахівця. Тут слід керуватися міркуванням: чим більше дитина отримає, тим більшою буде віддача в майбутньому - і в професійному, зокрема.

А от виявити здібності та обдарованість дитини можна вже з 4-6 років. Велике значення матиме й процес заохочення в цьому ж віці. Дитина малює, співає, декламує вірші - це ще не робить з неї майбутнього художника чи диктора, як вважають батьки, але і не виключає такої можливості.

У шкільні роки батьківський тягар у цьому плані частково бере на себе школа. І яким би не було занепокоєння батьків, сучасна система освіти формувалася сторіччями і включає досвід багатьох людей - педагогів, психологів, вчителів тощо.

Але й тут знайдеться робота для батьків. Адже можна повністю довірити власне чадо вчителям, а можна стати союзником педагогів і разом долати дитячі капризи, страхи, агресії, пасивність, сором'язливість тощо. Занадто конфліктні, агресивні чи пасивні фахівці, повірте, не влаштують жодного роботодавця.

Приклад: Петрикова мама з дитинства привчила сина до чистоти та охайності. Все мало бути на своїх місцях, у цілковитому порядку, а зовнішній вигляд мав бути завжди бездоганний. Петрик вступив до медичного училища, яке закінчив з відзнакою. Міська лікарня, котра потребувала молодших медичних працівників, відразу направила свого представника для відбору кадрів. Юнаку запропонували роботу - звернули увагу на акуратну зачіску, чисті нігті, напрасований одяг - саме такий медичний працівник і був потрібний для неонатологічного відділення, де передбачалася робота з новонародженими і неохайність могла коштувати чийогось життя.

Давайте візьмемо за аксіому твердження, що профорієнтація потребує індивідуального підходу. Якою б не була дитина, які б фізичні, психічні, моральні якості вона не мала - вона, насамперед, залишається індивідуальністю і шаблони або категоричність у профорієнтаційному плані тут аж ніяк не підійдуть. Зобов'язувати до чогось чи нав'язувати людині будь-що в плані самовизначення, вибору професії - хибна справа. Адже в кожного свої уявлення про щастя, роботу, працю, гроші, успіх, у кожного свої потреби. Головним завданням оточення, котре виховує майбутнього професіонала, є привід продемонструвати дитині, що в житті немає нічого неможливого, що є безліч прикладів, котрі суперечать всім правилам та нормам. Адже непоодинокі випадки, коли некомунікабельні люди досягають успіху в сфері, де потрібне спілкування, нетворчі люди досягають значних успіхів у мистецтві, люди з вродженими вадами будують кар'єру і досягають успіхів у сферах, де й здоровій людині дуже важко.

У будь-якому випадку, суспільство може лише допомогти дитині в розвитку її здібностей, багато чого навчити та продемонструвати, але - аж ніяк не обирати за неї. Сьогодні ви приділите увагу дрібним і незначним, здавалось би, на перший погляд, речам, завтра трохи більш важливим - у силу дитячого віку та сприйняття. Так формується людина і фахівець.

З якого віку можна і потрібно проходити діагностику профорієнтації? На це питання у всіх батьків своя відповідь, так само, як у кожного з нас своя відповідь на питання, коли лікувати, наприклад, ногу: якщо тільки-но поранив її, чи коли вже почалася гангрена? Очевидно, що лікування буде більш важким, якщо розпочати його після розвитку гангрени, - і це факт. Так і у питанні профорієнтації. Давайте звернемося тільки до фактів, а висновки зробить кожен самостійно...

Розглянемо першу частину питання: з якого віку можна проходити діагностику профорієнтації? Десятиріччями фахівці з вікової психології, фізіологи і практичні психологи ретельно вивчали характеристики і особливості дітей різного віку. В числі піонерів-дослідників у цій галузі були А. Гезел, Ф. Сейгл, Т. Бауер, Б. Уайт, Е. Франус, А. В. Запорожець, Л. Чистович, А. А. Любимська. В результаті багаторічних досліджень виявлено багато процесів становлення особистості, у тому числі і той факт, що 90% показників, які становлять характер людини, закладаються у віці до 34 місяців з моменту народження.

Останнім часом (з 50-х рр. XX століття) нейробіологи та психологи, активно займаючись вивченням зв'язку досвіду (сенсорного, перцептивного, рухового) дитини, антропометричних змін і розвитку певних зон головного мозку, дійшли висновку, що зростання мозку відбувається не тільки за рахунок збільшення розмірів нейронів, але й завдяки збільшенню числа зв'язків між ними. При цьому найактивнішим періодом цього процесу є 170 тижнів з моменту зачаття або 130-150 тижнів з моменту народження, що відповідає 2,5 рокам життя дитини. Найбільш показові ознаки цього процесу - співвідношення об'єму мозку дорослої людини і дитини. Мозок новонародженого становить за розмірами і вагою 25% мозку дорослої людини. До кінця 1-го року життя це співвідношення дорівнює 50%, до кінця другого року - 75%, до 2,5-2,7 років дорівнює 90%, до 25 років -100%. Таким чином, до кінця 30-32 місяців життя дитини нейробіотичні, психологічні, антропометричні та інші вроджені ознаки здобувають максимальний прояв. До цього віку відбувається остаточне формування вроджених даних, які потребують розвитку і можуть бути або розвиненими або ні. Зміни можливі тільки у разі активного втручання у фізіологію і психіку дитини, наприклад, при черепно-мозкових травмах, травмах хребта, при загальному наркозі тривалістю понад 3 години. У практичній психології і нейробіології існує постійно підтверджувана досвідом думка, про те, що до 36 місяців життя (до 3 років) особистість повністю сформована, і подальша динаміка життя або розвиває її вроджені дані, або прагне їх пригнічення. Наслідком активного пригнічення вроджених даних (заборони, покарання) і пасивного (відсутність належних умов у сім'ї для їх розвитку) є психосоматичні захворювання, неврози, страхи і змінені поняття, що завдають глибинної шкоди гармонії особистості. Ваша дитина стає пацієнтом невропатолога чи інших спеціалістів, залежно від характеру захворювання.

З цих даних стає зрозуміло, чому діагностику профорієнтації бажано пройти у віці саме 3-х років. Ви зможете познайомитися зі своєю дитиною і зрозуміти причини її вчинків і прагнень, з великого списку вроджених здібностей і схильностей до спеціальностей ви можете вибрати низку найбільш прийнятних для вашої сім'ї і створити дитині розвиваючі умови (віддати до спеціалізованої школи, до гуртків тощо) саме для її вроджених даних. Створюючи для дитини умови, які допомагатимуть їй розвинути свої вроджені здібності, ви уникнете багатьох проблем у підлітковому віці, коли "раптом, звідки не візьмись" виявляються негативні риси вдачі дитини; а все це не раптово, все це закономірності, незнання яких не звільняє від їхнього прояву. Знаючи типи пам'яті дитини (які формуються під час внутрішньоутробного розвитку), ви зможете побудувати спілкування і навчання дитини максимально зручно і безболісно для неї, а також уникнути горезвісного нерозуміння і відчуження. На консультації з профорієнтації ви одержуєте відповіді не тільки на питання про професійний розвиток вашої дитини, але і величезну кількість інформації, яка стосується інших областей. Тепер розглянемо питання: в якому віці потрібно проходити діагностику профорієнтації? У тому, коли ви визнаєте за необхідне познайомитися зі своєю дитиною, перестати ускладнювати її життя (даючи їй інформацію не на її каналі пам'яті, і роблячи безліч інших помилок у вихованні і спілкуванні з нею) і навчитися жити з нею в гармонії. Так ви, поважаючи і розуміючи особливості Вашої дитини, зможете допомогти їй вирости щасливою людиною, здатною любити і поважати своїх батьків. Якщо ви вважаєте, що ваша дитина гідна цього тільки в 1-5-17 років, - це ваш вибір, за який, цілком можливо, Ваша дитина заплатить ще 12-15-ма роками життя, проведеними не в тому інституті, не на тій роботі, у шлюбі не з тим партнером і закінчить, у кращому випадку, в кабінеті психолога, намагаючись самостійно розібратися в своєму житті, "наламавши вже дрів". Вибір завжди залишається за Вами і відповідальність за нього - також як вічний супутник вибору. Далі ми пропонуємо учням пройти тест, який визначить, до якого класу професій є здібності та нахили кожного. Цей тест Клімова Е.А. хоча й був розроблений ще у 80-ті роки минулого століття, навіть зараз є дуже актуальним і дозволяє досить точно діагностувати клас професій до якого є нахили та здібності у конкретної особи. Самі питання тесту ми наведемо у Додатку Г.

Отже, всім нам щось подобається робити більше, а щось менше, щось ми взагалі відмовляємось робити. Хтось любить ремонтувати техніку, комусь більше подобається спілкуватися з людьми, один у захваті від логіки алгоритмів, інший прагне зберегти для нащадків образи того, що його оточує тощо. Будь-яка професія, залежно від того, з чим має справу працівник, може бути віднесена до одного з 5 типів (за Є.А.Клімовим): техніка, знакова система, людина, художній образ, природа. Цей тест допоможе вибрати найбільш підходящий для Вас тип. Коментарі до тесту підкажуть, які професії він включає, а також які якості потрібні від людини, що бажає їх отримати.

Коментарі до тексту (опис типів професій):

Людина – природа

Професії: майстер-тваринник, зоотехнік, агроном, кінолог, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу тощо.Серед професій типу "людина-природа" можна виділити професії, предмет праці яких: рослинні організми, тваринні організми, мікроорганізми.

Це професії, пов'язані із сільським господарством, харчовою промисловістю, медициною й науковими дослідженнями (біологія, географія). Як не дивно, певний інтерес до природи (хоча, звичайно, не основний) повинні мати психолог, менеджер з туризму та готельного бізнесу. Зазначений розподіл не означає, звичайно, що праця людини спрямована тільки на згадані вище предмети. Рослинники, наприклад, працюють у колективі, використають різноманітну техніку, займаються питаннями економічної оцінки своєї праці. Але все-таки головний предмет уваги й турбот рослинників - рослини і їхнє середовище існування. З іншого боку, при виборі професії цього типу дуже важливо розібратися, як саме Ви ставитеся до природи: як до місця для відпочинку або як до майстерні, у якій Ви збираєтеся віддавати всі сили виробництву.

І ще один момент, який треба враховувати при виборі професії. Особливість біологічних об'єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть, розвиваються, а також хворіють, гинуть. Працівникові потрібно не просто дуже багато знати про живі організми, але передбачати можливі зміни в них, які часом необоротні. Від людини потрібна ініціатива й самостійність у рішенні конкретних трудових завдань, дбайливість, далекоглядність.

Людина – техніка.

Тут головний предмет - технічні об'єкти (машини, механізми), матеріали, види енергії.

Професії: прохідник, столяр, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханик, будівельник, збирач комп'ютерів, фахівець із телекомунікацій тощо. Звичайно, робота працівників тут спрямована не тільки на техніку, але все-таки головний предмет професійної уваги - область технічних об'єктів та їхніх властивостей. Для типу "людини-техніка" можна виділити професії: з видобутку, обробки ґрунтів, гірських порід;з обробки та використання неметалічних промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів; з виробництва та обробки металу, механічної зборки, монтажу машин, приладів; з ремонту, налагодження, обслуговування технологічних машин, установок, транспортних засобів;з монтажу, ремонту будинків, споруд, конструкцій; зі зборки, монтажу електроустаткування, приладів, апаратів; з ремонту, налагодження, обслуговування електроустаткування, приладів, апаратів; пов'язані із застосуванням підіймальних, транспортних засобів, керування ними; з переробки продуктів сільського господарства. При обробці, перетворенні, переміщенні або оцінці технічних об'єктів від працівника потрібні точність, визначеність дій. Оскільки технічні об'єкти практично завжди створюються самою людиною, у світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, вигадки, технічної творчості. Поряд із творчим підходом до справи в області техніки від людини потрібна висока виконавська дисципліна.

Людина - знакові системи.

Тут головний предмет праці - умовні знаки, цифри, коди, природні або штучні мови. Професії: перекладач, кресляр, інженер, топограф, секретар-друкарка, програміст тощо.

Щоб успішно працювати за професією, потрібні особливі здібності подумки поринати у світ, здавалося б, сухих позначень, відволікатися від предметних властивостей навколишнього світу й зосереджувати на відомостях, які несуть у собі ті або інші знаки.

При обробці інформації у вигляді умовних знаків виникають завдання контролю, перевірки, обліку, обробки відомостей, а також створення нових знаків, знакових систем. Типу "люди - знакові системи" відповідають професії: пов'язані з оформленням документів, діловодством, аналізом текстів або їхнім перетворенням, перекодуванням; предметами праці у яких виникають числа, кількісні співвідношення; пов'язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об'єктів.

Людина - художній образ.

Тут головний предмет праці - художній образ, способи його побудови.

Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, різьбяр по каменю, літературний працівник.

Одна з особливостей професій типу "людина - художній образ" полягає в тому, що значна частка трудових затрат залишається прихованою від стороннього спостерігача. Більше того, нерідко докладаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці.Тип "людина - художній образ" включає професії, пов'язані з такими видами діяльності: образотворча; музична діяльність; літературно-художня; акторсько-сценічна.

Людина - людина.

Тут головний предмет праці - люди. Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу тощо. Для успішної праці за професіями цього типу потрібно навчитися встановлювати й підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розбиратися в їхніх особливостях, а також опанувати знаннями у відповідній області виробництва, науки, мистецтва. Серед цього типу можна виділити професії, пов'язані з: навчанням і вихованням людей, організацією дитячих колективів; керівництвом виробництва; керівництвом людьми, колективами; побутовим, торговельним обслуговуванням; інформаційним обслуговуванням; інформаційно-художнім обслуговуванням людей і керівництвом художніми колективами; медичним обслуговуванням.

Короткий перелік якостей, які дуже важливі в роботі: стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми; потреба в спілкуванні; здатність розуміти наміри, помисли, настрої людей; уміння швидко розбиратися у взаєминах людей.

Для більш наочного ознайомлення з майбутнім фахом чи професією ми запросили представників кількох найбільш потрібних на сьогоднішній день професій, які не тільки підготували розповідь про свою професію а й залюбки дадуть відповідь на всі ваші запитання.

Перший наш гість дизайнер. Опис роботи: проектувальник, творець оригінальних ескізів, образів, моделей тощо.

Попит на ринку праці: зараз найбільш необхідними є дизайнери, що працюють в області поліграфії, і дизайнери інтер'єру;рідше зустрічаються замовлення на фахівців в області дизайну одягу, взуття, тканини.

Обов'язки: поліграфічний дизайн містить у собі дизайн власне поліграфічної (книги, журнали, брошури), рекламної (візитки, листівки, буклети) і пакувальної продукції; можна сказати, що у поліграфічний дизайн приходять фахівці двох типів. Перший - фахівці з художньою і поліграфічною освітою, які тяжіють саме до художніх розробок. Фахівці такого роду зазвичай займаються розробкою стилю виробу. Вони роблять ілюстрації, які потім скануються й вводяться в ПК; Другий - випускники технічних ВНЗ, які добре розбираються у комп'ютерній техніці. Як правило, саме комп'ютерщики освоюють web-дизайн (створення й оформлення сторінок в Інтернеті).

Кваліфікаційні вимоги: художньо-промислові училища; архітектурні інститути; інститути мистецтв; технічні вузи.

Наступний гість - водій міського транспорту.

Загальна характеристика: керування автобусами, тролейбусами, трамваями, маршрутними таксі.

Індивідуальні вимоги: висока відповідальність за життя й здоров'я пасажирів; безперервна напружена увага протягом усієї робочої зміни; готовність у будь-яку мить до швидкої й правильної реакції.

Кваліфікаційні вимоги.Повинен знати: ризначення, обладнання та принципи дії агрегатів, механізмів і приладів транспортних засобів; правила дорожнього руху й строго їх дотримуватися під час руху на транспорті.

Повинен уміти: обслуговувати й підтримувати в робочому стані агрегати, механізми й прилади транспортних засобів.

Останній гість, на нашу думку, зацікавить своєю роботою молодих дівчат. Представники цієї професії мають стійкий попит на ринку праці, мають високу зарплатню. Це - контролер-касир.

Загальна характеристика професії: контролює поповнення асортиментів товарів у торговому залі і їхню схоронність, справність і правильність експлуатації контрольно-касового апарата; перевіряє кількість і якість товару; підраховує вартість покупки, одержує гроші, пробиває чек, видає здачу; усуває дрібні несправності контрольно-касового апарату; оформлює вітрини; консультує покупців про призначення, властивості, якість товарів та їхні ціни; вивчає попит покупців; одержує товар зі складу; складає товарні звіти, акти.

Для діяльності необхідні: здатність зберігати витримку у будь-якій ситуації; стійка увага; добра довгострокова й короткочасна оперативна пам'ять; арифметичні здібності; точне просторове сприйняття форми й величини предмета; чітка дикція; спостережливість; чіткість і акуратність; чесність; товариськість.

Медичні протипоказання: робота не рекомендується людям, що страждають на захворювання:нервової системи; відхилення у психіці (надмірна помисливість, тривожність, збудливість); судинну дистонію з вираженими головними болями (гіпертонія, мігрень); опорно-рухового апарата; хронічні інфекційні захворювання; шкірна алергія; екзема кистей рук; епілепсія; різко виражені неврози; зниженням слуху на обидва вуха; ті, хто є бактеріоносіями.

Вимоги до професійної підготовки. Повинен знати: класифікацію, характеристики й призначення товарів; правила розшифровки артикулів і маркувань; основні види сировини й матеріалів, що йдуть на виготовлення товарів; прогресивні методи й форми обслуговування покупців; пристрій і правила користування контрольно-касовим апаратом; основні принципи пристрою торгово-технічного устаткування. Повинен вміти робити розрахунки.

Споріднені професії: продавець, кассир, товарознавець, бармен.

На останок мені б хотілося б запросити представника державної служби зайнятості. Цей фахівець зможе відповісти на такі запитання: як держава допомагає працевлаштуватись молоді? Яку підтримку може отримати безробітний? Які є сучасні освітні програми? Які професії та спеціальності на сьогоднішній день мають особливий попит?

Представник державної служби зайнятості у своїй промові повідомив слухачам наступні відомості та факти.

Профорієнтація є важливим засобом збереження та формування трудового потенціалу країни шляхом підвищення мотивації людей до продуктивної праці. В умовах економічного зростання, коли попит на робочу силу збільшується, підвищуються вимоги до кваліфікації працівників, розвиток цілісної системи професійної орієнтації населення набуває особливого значення.

Основним завданням Плану заходів є удосконалення нормативно-правової бази професійної орієнтації населення. Мінпраці, відповідно до Плану координуватиме профорієнтаційну роботу на державному рівні, а МОН та Академія педагогічних наук удосконалюватимуть та розвиватимуть науково-методичне забезпечення професійної орієнтації. Також, згідно з Планом, здійснюватиметься кадрове та матеріально-технічне забезпечення профорієнтаційної роботи.

Мінпраці та інші зацікавлені органи виконавчої влади впродовж 2008-2009 років мають підготувати та подати Кабінетові Міністрів узгоджені пропозиції щодо утворення в деяких регіонах центрів професійної орієнтації населення та проведення на їх базі експерименту з надання профорієнтаційних послуг.

До 1 серпня 2008 року МОН буде розроблено навчальні плани та програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників та інших фахівців у сфері професійної орієнтації населення.

Під впливом глобальної демографічної кризи, проблем старіння українського населення та дисбалансу на ринку праці загострюється потреба в активному його регулюванні, підвищенні економічної активності населення. Це сприятиме розвитку соціально відповідального бізнесу та соціальної ініціативи населення.

За даними Державної служби зайнятості, кількість актуальних вакансій на 1 липня 2007 року становила 214,8 тис., в тому числі 56,9 тис. – для службовців; 122,2 тис. – для робітників; 35,7 тис. – для осіб, які не мають професії або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки. На одне вільне робоче місце для робітників претендували 2 особи, для службовців – 3 особи, а для тих, що не мали спеціальної професійної підготовки – 5 осіб.

В умовах зростання вимог до якості робочої сили державна служба зайнятості збільшила обсяги навчання за індивідуальним замовленням роботодавців, запровадила стажування безробітних на підприємствах, розширила базу професійного навчання.

Чисельність безробітних, які проходили професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації протягом січня-червня 2007 року збільшилась, порівняно з попереднім роком, на 14,1% та становила 135,7 тис. осіб. Професійним навчанням було охоплено 11,0% безробітних, а у містах Севастополі та Києві до навчання було залучено кожного п’ятого та кожного третього безробітного.

Сучасна система професійної орієнтації включатиме комплекс наукового обгрунтованих форм, методів та засобів допомоги особі для оптимізації її професійного самовизначення з врахуванням особистісних характеристик та потреб ринку праці.

Прийняття розпорядження спрямоване на продовження роботи щодо підвищення якості та ефективності профорієнтації населення та створення конкурентоспроможного трудового потенціалу України. Необхідність удосконалення системи профорієнтації передбачена положенням та рекомендаціями Міжнародної організації праці.

При опитуванні молоді після закінчення тренінгу, нам вдалося з’ясувати, що:

1.Майже 80% учнів вибрали напрямок, тип професії, яку б хотіли опанувати у майбутньому.

2. 30% опитаних вибрали професію, після бесіди з фахівцями.

3.10% вирішили звернутися за допомогою до державного центра зайнятості з метою проходження спеціалізованих курсів.

ВИСНОВКИ

Мета наукового дослідження досягнута, виконані завдання, які були поставленні, підтвердилася гіпотеза наукового дослідження.

В якості методологічного підходу дослідження проблеми виступив особистісно-діяльнісний підхід, згідно якого, по-перше, психологічні компоненти професійного самовизначення вивчаються як такі, що є проявом активності цілісної особистості в усій індивідуальній неповторності її внутрішнього світу та соціально-життєвої ситуації, по-друге, вони можуть розглядатись як змістовно-функціональні складові психічної діяльності суб’єкта, що професійно самовизначається.

На основі викладеного матеріалу та проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1.Щодо основних напрямків психічного розвитку в юнацькому віці:

Відбувається набування почуття особистісної самовизначеності, цілісності (ідентичності).

Відбувається професійне самовизначення, самостійне обрання життєвої платформи, цілей та професії.

Розвиваються ціннісні світоглядні орієнтації, самостійність, відповідальність, рефлексивна самосвідомість, самоцінність, самоповага.

Набувається психосексуальна ідентичність, усвідомлюється причетність до представників певної статі.

Вироблюється індивідуальний стиль розумової діяльності, розвиваються та удосконалюються розумові здібності та спеціальні на основі диференціації інтересів та орієнтації на майбутню професію.

2.Професійне самовизначення, у взаємозв'язку всіх проявів особистості, можна представити в такому вигляді. Об'єктивна ситуація, що вимагає від випускника середньої школи вибрати свою майбутню професію, взаємодіє із суб'єктивними умовами вибору професії, актуалізує цілі та психологічні бар'єри на шляху до їх досягнення. Починається формування готовності особистості до вибору професії. Важливо, що, чим вищою є ступінь усвідомлення особистістю свого покликання, тим ефективніше відбувається формування готовності. Найбільш відповідальний момент самовизначення поєднується із ситуацією ухвалення рішення про вибір професії. Кожний із названих проявів особистості, у свою чергу, має складну структуру і взаємодіє з багатьма іншими психологічними явищами. Очевидно, що гармонізація взаємозв'язку усіх проявів особистості, що стосуються вибору професії, є важливою умовою досягнення успіху в підготовці молодої людини до вибору професійної трудової діяльності.

Отже, говорячи про структуру професійного самовизначення виходячи з аналізу теоретичних положень проблеми професійного самовизначення, можна стверджувати, що це досить складне системне утворення, до якого входять взаємоподоповнюючі елементи. Узагальнення тлумачень феномена професійного самовизначення дозволяє виділити основні його компоненти: „Я-концепція", життєва позиція, цілепокладання, мотивація, цінності.

3. Рефлексія є центральним механізмом здійснення професійного самовизначення, оскільки на кожному з його етапів забезпечує: 1) змістовне наповнення самоусвідомлення (образ “Я”, життєві цілі, образ професії, соціальна ситуація особистості); 2) визначення ступеня відповідності та узгодженості цих змістів самосвідомості; 3) здійснення самостійного відповідального вибору професії і формування професійного плану.

Основною психологічною умовою розвитку та виникнення рефлексії є певна неузгодженість, проблемність у реалізації практичної чи теоретичної, інтелектуальної діяльності. При спробі вирішення проблеми суб’єкт виходить у наддіяльнісну позицію (децентрація), прагне усвідомити себе як об’єкт власного сприймання і віднайти нові способи подальшої реалізації діяльності.

Рефлексивна регуляція ПСВ передбачає: 1) здійснення свідомого вибору професії, що відбувається на основі актуалізації особистісних потреб, життєвих цілей, їх співвіднесення у ході рефлексивного аналізу зі своїми можливостями, здібностями та вимогами професійної діяльності, що обирається та 2) рефлексивному прогнозуванні, що виражається у побудові професійного плану.

4. Надання допомоги учням у виборі професії здійснюється на основі їх всебічного вивчення в процесі навчальної, суспільної та трудової діяльності. На протязі всього періоду навчання учнів педагоги та шкільний психолог вивчають інтереси та нахили учнів, активно впливають на їх розвиток.

Для вивчення та формування готовності школярів до вибору професії необхідно використовувати комплекс доповнюючих одне одного психолого-педагогічних методів, які включають спостереження, анкетування, індивідуальні та групові бесіди тощо.

5. Аналізуючи результати 2 серій експерименту, отриманих на етапі дослідження, що констатує, ґрунтуючись на аналізі вивченої літератури, можна стверджувати, що на рівень комунікативних особливостей впливають особистісні особливості випробуваних, у результаті чого можуть виникати ускладнення в спілкуванні.

6. Використання в професійному консультуванні методик, спрямованих на виявлення самосвідомості і самооцінки людини, дає не тільки діагностичний, але і, до деякої міри, психокорекційний ефект. Якраз результатами дослідження самооцінки ми і скористалися при проведенні профконсультацій та експеріментального треніну із старшокласниками загальноосвітньої школи №2.

Було виявлено три типи професійного самовизначення старшокласників – проблемний, адаптивний, рефлексивно-гармонійний – залежно від особливостей функціонування рефлексивних компонентів в його структурі і результативності самовизначення юнаків щодо майбутньої професії.

Розроблені методичні рекомендації можуть бути використані педагогами, батьками, практичними психологами, методистами для надання допомоги учням в ефективному вирішенні проблеми професійного самовизначення.

Подальші дослідження у цьому напрямку передбачають вивчення внутрішніх індивідуально-психологічних чинників, що впливають на процес професійного самовизначення; дослідження специфіки цього процесу в інших вікових групах (актуальності набуває профорієнтаційний вибір у середній віковій категорії – це 30-45 років, а також у предпенсійному віці ) ; з’ясуванні готовності педагогів до впровадження програм рефлексивного розвитку самосвідомості школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Декларація від 15.12.92 р.N2859 "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні":

2. Закон України від 5.02.1993р.N2998-X11 "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні":

3. Закон України від 21.06.2001р.N2558-11"Про соціальну роботу з дітьми та молоддю":

4. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. — М.: Просвещение, 1980 – 234с.

5. Асмолов А.Г. Психология личности. — М.: Просвещение, 1990 – 167с.

6. Андреева Г.М. Социальная психология. — М.: Высшая школа, 1994 – 387с.

7. Белоус В.В. Темперамент и деятельность. — Пятигорск, 1990 – 156с.

8. Бодалев А.А. Психология личности. — М.: Наука, 1988 – 278с.

9. Бернс Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание. — М.: Наука, 1991 – 115с.

10. Блонский П.П. Избранные психологические произведения. — М.: МГУ, 1964 – 263с.

11. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте.- М.: Просвещение, 1998 – 305с.

12. Вайсбург А.А. Организация профориентационной работы школы, ПТУ, предприятия.- М.: Просвещение, 1986.-128с.

13. Вовчик-Блакитна М. В. Сімейне виховання. Юнацтво. — К.: Просвіта, 1982 – 234с.

14. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. — Т. 1. — М.: Педагогика, 1982 – 470с.

15. Гальперин П.Я. Введение в психологию. — М.: Просвещение, 1976 - 512с.

16. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию. — М.: Высшая школа, 1996 – 345с.

17. Єндальцев Є.А. Вибір професії. Соціальні, економічні та педагогічні фактори.- К.: Вища школа, 1982.-149с.

18. Захаров Н.Н. Профессиональная ориентация школьников.-М.: Просвещение, І988.-270с.

19. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. - М.:Просвещение, 1989 – 187с.

20. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М., Просвещение, 1982 – 311с.

21. Климов Е.А. Психология профессионала. - Москва-Воронеж, 1996 – 297с.

22. Клімов Є.А. Психолого-педагогічні проблеми професійної консультації. – К.: Освіта, - 1986. – 95с.

23. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. — М.: Наука, 1983 – 345с.

24. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. — М.: Наука, 1981 – 342с.

25. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. - М., Педагогика, 1991 – 254с.

26. Методика индивидуальной профконсультации. – М.: Высшая школа, 1992. – 175 с.

27. Мудрик А.В. Время поисков и решений, или старшеклассникам о них самих: Книга для учителя. - М., Просвещение, 1990 – 143с.

28. Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику. – М.: Педагогика, 1997.

29. Немов Р.С. Психология: Учебник. — Т. 1. — М.: Высшая школа, 1995.

30. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.: Просвещение, 1996 – 345с.

31. Ольшанский В.Б. Практическая психология для учителей. — М.: Педагогика, 1994 – 255с.

32. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности. — М.: Знание, 1991 – 80с.

33. Орлов Ю.М. Самопознание и самовоспитание характера: Беседы психолога со старшеклассниками: Книга для учителя. - М., Просвещение, 1987 – 196с.

34. Павлютенков Є.М. Професійа орієнтація учнів.- К.: Рад.школа, І983. - І52с.

35. Павлютенков Є.М. Формування мотивів вибору професії.- К.: Рад.школа, 1980.-130с.

36. Петровский А.В. Введение в психологию. — М.: Наука, 1995 – 329с.

37. Петровский А.В., Ярошевский М.Г. История психологии. — М.: Наука, 1994 – 501с.

38. Психология и педагогика / Сост. и отв. ред. А.А.Радугин. — М.: Центр, 1996 – 324с.

39. Психология: Словарь/Под общ. ред. А.В.Петровского. — М.: Наука, 1990.

40. Полякова В.А., Чистякова С.Н., Агапова Г.Г. Школа и выбор профессии.-М.:Педагогика, 1987.-176c.

41. Підготовка і діяльність шкільних психологів.// За ред. В.В.Сахарди, І.В.Козубовської. –Ужгород, 1995.-300с.

42. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной. – М., 1997 – 118с.

43. Профконсультаційна работа із старшокласниками /За ред. Б.О.Федоришина.-К.: Рад.школа, І980.- І60с.

44. Пряжников Н.С. Профессиональное и личностное самоопределение. - Москва-Воронеж, 1996 – 67с.

45. Рабочая книга школьного психолога.//Под ред. И.В.Дубровиной. –М: Просвещение, 1991. –303с.

46. Реан А.А. Психологический анализ проблемы удовлетворённости избранной профессией//Вопросы психологии.-І988.-№1.-С.83-88.

47. Ремшмидт Х. Подростковый и юношеский возраст. — М.: Центр, 1994.

48. Рогов Е.И. Общая психология: Курс лекций. — М.: Владос, 1995 – 479с.

49. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога / Учебное пособие в 2-х кн. Книга 1. – М.: Владос, 2004. – 283 с.

50. Рубинштейн С.Л. Проблема общей психологии. — М.: Наука, 1973 – 340с.

51. СахаровВ.Ф., СазоновА.Д. Профессиональная ориентация школьников.-М.: Просвещение, І982. - І92с.

52. Становська З.Л. Рефлективні компоненти професійного самовизначення старшокласників. Автореферат кандидатської дисертації. – К.: Вид-во АПН України, 2005. – 68 с.

53. Столяренко Л.Д. Основы психологии: Учебное пособие. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996 – 126с.

54. Татенко О.С. Профорієнтаційна робота в школі.- К.: Т-во “Знання”, 1982.-16с.

55. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997 – 350с.

56. Федоришин Є.О., Карпиловська С.Я. та ін. Система профінформаційної роботи із старшокласниками.- К.: Рад. школа, І988.- 178с.

57. Федоров В.Д. Психодіагностика особистості в системі диференціації. –Хм., 1993 – 90с.

58. Фельдштейн Д.И. Психология взросления: структурно-содержательные характеристики процесса развития личности: Избранные труды. – М.: Просвещение, 1999 – 280с.

59. Формирование личности в переходный период: от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И.В.Дубровиной. - М.: Педагогика, 1987.

60. Формирование личности старшеклассника / Под ред. И.В.Дубровиной. - М.: Педагогика, 1989 – 160с.

61. Чистякова С.Н., Захаров Н.К. Профессиональная ориентация школьников: Организация и управление. –М.: Педагогика, 1987. -157с.

62. Шавір П.А.Психологія професійного самовизначення в ранній юності. – К.: Наука, 1998 – 307с.

63. Яровой І.Н. Саморегуляція трудових дій. – К.: Наукова думка, 2001. – 17с.

64. Ярошенко В.В. Школа і професійне самовизначення учнів. - К.: Рад.школа, І983.- 113с.

ДОДАТОК А

Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями школи.

1. Вивчення професійних намірів старшокласників. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

2. “Анкета інтересів”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

3. “Карта інтересів”-модифікована методика А.Є.Голомштока (174 питання). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.

4. Діференційовано-діагностичний опитувальник (ДДО) за Клімовим Є.А. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.: Просвещение, 1996.

5. Методика Йовайши. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

6. “Квадрат інтересів”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

7. Питальник професійної готовності (ППГ) за Л.Кабардовою). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

8. Методика “КОС-1”. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.

9. Методика “КОС-2”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

10. Методика Д.Голланда. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

11. Діагностичний питальник “Людина-машина”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.Практическая психодиагностика/под ред. Д.Я.Райгородского. -Самара: БАХРАХ, 1998.

12. “Структура мотивації трудової діяльності” К.Замфир. Мотивация и мотивы. –С-Пб.:Питер, 2000.

13. “Вивчення рівня задоволення своєю професією та різними сторонами професійної діяльності” (Н.Н.Журін, Є.П.Ільїн). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

14. Теппінг-тест (“олівцева проба”). Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

15. Практикум “Самопізнання властивостей уваги”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

16. Практикум “Пам’ять, її значення для професійної діяльності”. Уніат С., Комінко С. Вибір професії або задача з багатьма невідомими. –Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

17. Вивчення інтересів та схильностей дітей. Романовська Д.Д., Чаплак Я.В. Психологічне забезпечення внутрішньої диференціації у навчально-виховній роботі в дошкільній та початковій ланках освіти.-Чернівці, 2001.

18. Вивчення актуальних потреб та нахилів дитини. Романовська Д.Д., Чаплак Я.В. Психологічне забезпечення внутрішньої диференціації у навчально-виховній роботі в дошкільній та початковій ланках освіти.-Чернівці, 2001.

19. Методика “За і проти” (Н. Пряжников). Івашина Є.В. Абетка етикету спілкування. –К., 1998.

21. Орієнтаційна анкета Б.Басса. Кардаш В.В. Диференційна діагностика неврозів (метод. рекомендації). –Луцьк.,2000.

22. “Професійні переваги”. Федоров В.Д. Психодіагностика особистості в системі диференціації. –Хм., 1993.

23. “Що нам цікаво?” Федоров В.Д. Психодіагностика особистості в системі диференціації. –Хм., 1993.

24. Анкета для визначення інтересів учнів. Подмазин С.И., Сибиль Е.И. Как помочь подростку с «трудным» характером.-К.: НПЦ Перспектива, 1996.

25. Методика “Мотиви вибору професії”. Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.

26. Виявлення професійних переваг (Л.П.Кабардов). Овчарова Р.В. Справочная книга школьного психолога. –М.:Просвещение, 1996.

ДОДАТОК Б

Примірний план опитування школярів для виявлення їх профнамірів.

1. Чи обрав ти професію або коло професій?

2. Чому ти обрав цю область праці, чим тебе приваблює професія?

3. Який основний зміст професії?

4. В яких областях (науки, культури, просвіти тощо) працюють спеціалісти даного профіля?

5. Чи знаєш ти умови, режим праці і оплати, можливі підвищення кваліфікації?

6. Чи знаєш ти, які навчальні заклади готують спеціалістів даного профіля?

7. Чи замислювався ти над тим, чи є в тебе якості, необхідні для того, щоб оволодіти цією професією, стати хорошим спеціалістом? Чи можеш ти їх назвати?

8. Вважаєш ти рівень своїх знань достатнім для того, щоб почати навчання в обраній сфері праці?

9. Знання яких шкільних предметів в більшій мірі потрібні для оволодіння обраною професією?

10. Чи готуєшся ти до свого професійного майбутнього (відвідуєш курси, лекції, займаєшся самопідготовкою)?

11. Як ти вважаєш, що заважає здійсненню твого професійного вибору?

12. Що найбільшим чином вплинуло на твій вибір (інтерес до професії, її важливість і необхідність, поради батьків, педагогів, друзів)?

13. Чи згідні батьки з твоїм вибором?

Анкета учня 9 класу.

1. Які ваші плани на майбутнє після закінчення 9 класу:

а) 10 клас;

б) ПТНЗ (який?);

в) технікум (який?).

2. Яку професію ви плануєте одержати у середньому спеціальному закладі після закінчення 9 класу?

3. Ви плануєте продовжити навчання у 10 класі. Чи обрали ви навчальний заклад у якому хотіли б навчатися після закінчення школи? Яку професію хотіли б здобути?

4. Що радять вам ваші батьки з приводу вибору професії?

5. Яким чином ви готуєтеся до здійснення вибору (курси, практична проба сил, читання, зустрічі із спеціалістами)?

6. Чи є у вас професія-дублер?

Анкета учня 10 класу.

1. Чому призначений ваш вільний час?

2. Які шкільні дисципліни вам даються легше? Які з них для вас найцікавіші?

3. Назвіть тематику кних, які вам найбільше подобається читати.

4. Ви плануєте після закінчення школи:

а) начатися;

б) працювати;

в) працювати і начатись.

5. Як здійснюється підготовка до вашого вибору?

6. Чи бували ви у навчальному закладі, на підприємстві, які вас цікавлять? Що ви знаєте про вашу майбутню спеціальність (умови прийому, навчання, роботи, оплати праці).

7. Чи схвалюють ваш вибір:

а) батьки;

б) вчителі;

в) друзі.

8. Чи є у вас професія-дублер?

Анкета учня 11 класу.

1. Ви закінчуєте школу. Які ваші плани на майбутнє?

2. Чи маєте ви резервний варіант на випадок нездійснення першого? Якщо так, то вкажіть який.

3. Чи співпадають ваші плани з побажаннями ваших батьків?

4. Що дала вам школа у пізнанні та підготовці до майбутньої професії?

5. Кілька слів про те, як ви уявляєте сою майбутню професійну діяльність. Що для вас у ній значиме (зміст праці, перспективи росту, творчість, оплата, кар’єра тощо)?

Анкета для батьків учнів 9-11 класів.

1. Прізвище, ім’я та по батькові вашої дитини.

2. Ким хоче стати ваша дитина?

3. Куди ви радите вашій дитині поступати після 9 класу:

· 10 клас;

· 10 клас з поглибленим вивчення певних предметів;

· ліцей,гімназія, коледж;

· середні спеціальні начальні заклади ( за якою спеціальністю?);

· технікум (за якою спеціальністю?);

4. Чи погоджується дитина з вами?

5. Якщо не погоджується, то чому?

6. Які труднощі має дитина у навчанні?

7. Які інтереси і нахили ви відзначаєте у своєї дитини?

8. Що ви робите для розвитку інтересів вашої дитини?

9. Які риси характеру ви можете відмітити у вашої дитини?

Дата ______________________Підпис

Анкета для старшокласників.

1. Чи прийняли ви рішення про вибір майбутньої професії?

так ні

2. Ваш основний варіант майбутньої професії _____________________

3. Ваш запасний варіант майбутньої професії _____________________

4. Які шкільні предмети необхідні вам для оволодіння майбутньою професією?

_____________________________________________________________

5. Які оцінки ви маєте з цих предметів? ___________________________

6. На чому базують ваші знання про обрану професію;

а) спостереження за чиєюсь працею;

б) бесіди (рекомендації) вчителів;

в) бесіди (рекомендації) батьків;

г) розповіді товаришів;

д) заняття в гуртках, факультативах;

е) читання книг, журналів, радіо- і телепередачі.

7. Що вплинуло на ваш вибір:

· цікавість;

· умови праці;

· престижність;

· оплата праці;

· перспективність;

· доступність;

· корисність;

· покликання.

8. Чим вам подобається займатися у вільний час?_________________

9. Що ускладнює здійснення професійного вибору;

· недоступність професії;

· сумніви;

· невпевненість;

· платіжна неспроможність;

· проблеми зі здоров’ям;

· інше______________________.

10. Чи впевнені ви у здійсненні своїх планів?

Так Ні

Дякуємо за відвертість!

ДОДАТОК В

Поради для тих, хто обирає професію.

Де знайти психолога-профконсультанта?

У регіональних і районних центрах зайнятості. Зверніться на міську біржу праці й запитайте, чи є в них психолог-профконсультант (профорієнтатор). Звичайно послуги психолога в центрах зайнятості безкоштовні.

Шкільні профорієнтаційні кабінети. Запитай у психолога в школі. Навіть якщо немає кабінету профорієнтації, твій шкільний психолог напевно може допомогти.

Комерційні центри профорієнтації. Часто профорієнтаційні тестування проводиться на базі Центрів Тестування, профорієнтаційні тренінги - в організаціях, що пропонують тренінгові послуги.

Вищі навчальні заклади твого міста - цілком можливо, у їхній склад входить який-небудь підрозділ, що має відношення до проблем профорієнтації: кафедра психології праці, наприклад, або центр профорієнтації при Вузі.

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Заняття в підрозділах МНВК починаються з 10-го класу, і часто розподілу на групи передує профорієнтаційна робота з підлітками.

Види профконсультації

Що це таке - допомога у виборі професій? Що таке мені може сказати профконсультант, чого я не знаю, або не можу прочитати в книжках? По-перше, профконсультант полегшує твоє завдання: він уже знайшов, структурував і систематизував всю інформацію. Він і може порекомендувати тобі, які книжки читати, може відповісти на твої питання, зрештою, розповісти щось таке, чого ти не зміг ніде знайти, або прочитав, але не зрозумів. Причому така бесіда із профконсультантом може здійснюватися в груповому режимі - тобто, психолог читає лекцію, а потім відповідає на питання аудиторії. Лекція може бути лише першим етапом подальшої - уже в індивідуальному режимі — профорієнтаційної роботи.

Групова робота часто здійснюється у формі тренінгу. Ціль будь-якого тренінгу - формування чогось (нових знань, умінь, навичок). Звичайно на профорієнтаційних тренінгах вчать навичкам самоаналізу (заглянути усередину себе й побачити справжню сутність), прийняття рішень. Тренінг проходить в ігровій формі, у вигляді діалогів, дискусій, спостереження за поводженням інших учасників групи. Таким чином, у результаті напруженої роботи протягом цілого дня або двох, Ви стаєте куди більше готовим до ухвалення рішення про вибір професії. На тренінгу Вам не скажуть, ким бути, Вас навчать, як самостійно вибрати майбутню професію.

Індивідуальне консультування — це робота із психологом один на один. Використовується метод бесіди, для з'ясування Ваших індивідуальних особливостей психолог часто застосовує психологічне тестування. Іноді консультація зводиться до тестування (наприклад, комп'ютерного), а роль психолога тут у тім, що він пояснює результати тесту, допомагає підібрати професію, що відповідає виявленим тестом інтересам, здібностям, схильностям. На нашу думку, профорієнтаційне тестування в центрі профорієнтації - це оптимальний варіант профконсультації. Від простої індивідуальної консультації проф. тестування відрізняється своєю дешевиною: адже комп'ютер виконує за психолога рутинну роботу по пред'явленню тестових завдань, обробці результатів - отже, заощаджується час праці психолога. Тестування може тривати від 10 хвилин до 2-х годин, і за результатами тесту відразу можна буде підібрати якісь варіанти, або почути рекомендації з корекції слабких сторін, або довідатися, що робити далі, де шукати необхідну інформацію. З іншого боку, самостійне тестування на комп'ютері (з використанням он-лайн тестів, дисків, тестів із книг) - це всього лише етап необхідної роботи. Велика можливість помилитися, невірно інтерпретувавши артефактні результати. Диск не дасть Вам індивідуальні рекомендації - він використає шаблони інтерпретаційних повідомлень, шаблони порад і рекомендацій. Тому не обійтися тільки тестом, без консультації психолога.

Як виглядає сеанс профорієнтації?

Бесіда

Звичайно він починається з бесіди із психологом, у ході якої з'ясовуються мета Вашого відвідування, Ваш освітній рівень (у якому класі вчитеся), чи займалися в яких-небудь кружках, секціях, яка ситуація з вибором професії (нічого не подобається, або, навпаки, не можете вибрати з декількох привабливих варіантів).

Вибір тесту

Відповідно до бесіди, психолог вибере психологічний тест. Наприклад, якщо Ваші сумніви стосуються рівня готовності до вступу у вже обраний ВУЗ - Вам запропонують тест загальноосвітніх знань, що надає можливість об'єктивно оцінити рівень володіння предметом. Або, наприклад, цікавить, чи придатні Ви до роботи секретарем. Ставиться відповідний тест на профпридатність. Але найчастіше використовуються загальні опитувальники інтересів, здібностей, схильностей - вони задають орієнтир, якусь структуру схильностей, і дозволяють окреслити коло потенційно підходящих професій.

Процес тестування

Тестування проводиться на бланках або на комп'ютері. Звичайно містить від 20 до 600 питань, у середньому - близько 60. Питання бувають різні: це й задачки, це й прохання вибрати найбільш привабливу для себе альтернативу, оцінити об'єкти по заданих параметрах, згадати, як Ви поводитеся в тих або інших ситуаціях. Звичайно обмежень за часом на проходження тесту не задається (якщо це опитувальник особистості, або інтересів), якщо тест на інтелект - дається обмежений проміжок часу на рішення ВСІХ питань. А там можна вибирати свою стратегію: хочеться встигнути пробігти очами всі пункти, або, зосередити увагу на рішення перших. Адже на всі інтелектуальні питання правильно відповісти не може практично ніхто! Можливо, поруч із Вами тестування будуть проходити інші люди. Важливо не відволікатися й повністю зосередитись на процесі тестування, задавши собі певний темп і ритм. Інструкція, прикладена до тесту, звичайно призиває відповідати "по першому враженню". Це так: найбільш ефективне тестування буде, якщо Ви не будете довго замислюватися й мусолити кожне питання. Та й тест пройдете швидше.

Результати тестування

Якщо Ви проходили бланкову версію - результат буде готовий через якийсь час або наступного дня (бланкові тести часто проходять у групових умовах - наприклад, тестується цілий клас, і результати обробляються пізніше). У випадку з комп'ютерною версією, результати тесту виявляться перед Вами на екрані миттєво. У нашому МНВК результат роздруковується на принтері. Як виглядає результат? Якщо це професійна тестова методика - повинне вийти два варіанти результатів тесту. Один з них - простенький зворотний зв'язок для самого протестованого, це звичайно оповідання про Ваші сильні й слабкі сторони, рекомендації з виправлення слабостей і порада використати сильні сторони в таких-то й таких-то професіях. Комп'ютер часто проводить порівняльний аналіз із ідеальними формулами професій і видає список найбільш підходящих для Вас областей професійної діяльності. У психолога ж у руках виявляється менш зрозуміла картинка - профіль Ваших здібностей, або інтересів, або рис характеру (залежно від того, що вимірялося за допомогою тесту). По цьому профілі психолог може сказати незмірно більше, ніж комп'ютер у своїх стандартних формулюваннях, де передбачається звичайно всього три варіанти інтерпретації по кожній вимірюваній властивості.

Обговорення результатів і питання

Завершується сеанс бесідою із психологом. Це більше тривала, ніж спочатку, розмова. Перевага психолога перед комп'ютером - у тім, що він розглядає Вас як індивідуальний випадок. Тому не соромтеся висловити йому свої сумніви в результатах тестування (може бути, це допоможе виявити артефакт - помилку, що впливає на список професій, запропонованих комп'ютером). Якщо у Вас уже були якісь варіанти, ким бути (нехай й "маревні", на думку мами, дитячі мрії) - запитаєте психолога, наскільки розглянуті Вами варіанти відповідають виявленим схильностям. Чи є у Вас здатності, можливості реалізації в цих професіях? Що у Вас могло б вийти найкраще? Чи буде Вам цікава ця робота, чи буде задоволення від роботи? Запитаєте, як Вам належить займатися й що робити, щоб компенсувати виявлені тестом негативні риси Вашого характеру, розвити "запущені" сфери інтелекту (ерудицію, наприклад). Нарешті, отримаєте пораду про те, чи відповідає Вашому рівню обраний Вуз - а якщо ні, те який з Вузів (по тій же спеціальності) підходить більше. Інформація про Вузи, ситуації на ринку праці (які професії найбільш престижні) - строго говорячи, не сфера компетенції психолога, і він може не знати всіх тонкощів зміни соціально-економічної ситуації. Але, з висоти свого досвіду роботи в сфері профорієнтації, психолог-профконсультант знає дуже багато про це. Так що не соромтеся, запитуйте - нехай навіть це виходить за рамки психологічної консультації. Психолог теж людина, здатна до простої товариської розмови.

ДОДАТОК Г

Тест Клімова Є.А. з вибору професії.

Відповідати на запитання тесту треба тільки так чи ні. Кожна позитивна відповідь – це один бал, негативна – 0 балів.

1Легко, без внутрішньої скутості, вступаю в спілкування з новими людьми.

2.Охоче та подовгу можу що-небудь майструвати (шити, лагодити, в'язати).

3.Намагаюся прикрасити навколишнє середовище. Люди вважають, що мені це вдається.

4.Постійно спостерігаю та доглядаю за рослинами й тваринами.

5.Охоче та подовгу можу що-небудь підраховувати, обчислювати або креслити.

6.Охоче проводжу час із однолітками або молодшими, умію їх зайняти, захопити справою або допомогти в чомусь.

7.Охоче та часто допомагаю старшим по догляду за тваринами (або рослинами).

8.Звичайно я роблю мало помилок у письмових роботах.

9.Зроблені моїми руками вироби викликають інтерес у товаришів та у старших.

10.Старші вважають, що в мене є здібності до певної області мистецтва.

11.Охоче читаю про рослинний (тваринний) світ.

12.Беру активну участь у художній самодіяльності.

13.Охоче читаю про устрій і роботу механізмів, машин і приладів.

14.Охоче й подовгу можу розгадувати головоломки, кросворди, важкі завдання.

15.Легко залагоджую конфлікти між однолітками або молодшими.

16.Старші вважають, що в мене є здібності до роботи з технікою.

17.Мої художні роботи схвалюють і зовсім незнайомі люди.

18.Старші вважають, що я здатний працювати з рослинами і тваринами.

19.Люди вважають, що мені вдається ясно викладати думки в письмовій формі.

20.Майже ніколи ні з ким не сварюся.

21.Результати моєї технічної творчості схвалюють незнайомі люди.

22.Без особливої напруги засвоюю іноземні мови.

23.Часто трапляється допомагати навіть незнайомим людям.

24.Подовгу, невтомно, можу займатися музикою, малюванням тощо.

25.Намагаюся поліпшити, змінити хід розвитку рослин або тварин.

26.Люблю розбиратися в устрої механізмів, машин, приладів.

27.Звичайно можу переконати однолітків або молодших приймати той або інший план дій.

28.Охоче спостерігаю за тваринами (або розглядаю рослини).

29.Охоче читаю науково-популярну, літературно-критичну літературу, публіцистику.

30.Намагаюся зрозуміти секрети майстрів мистецтва та робити як вони.

Страницы: 1, 2, 3, 4