РУБРИКИ

Психологічні особливості формування пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів

 РЕКОМЕНДУЕМ

Главная

Правоохранительные органы

Предпринимательство

Психология

Радиоэлектроника

Режущий инструмент

Коммуникации и связь

Косметология

Криминалистика

Криминология

Криптология

Информатика

Искусство и культура

Масс-медиа и реклама

Математика

Медицина

Религия и мифология

ПОДПИСКА НА ОБНОВЛЕНИЕ

Рассылка рефератов

ПОИСК

Психологічні особливості формування пізнавальних здібностей та пізнавальної активності молодших школярів

До типу "Обдарований", з нашої вибірки відносяться троє учнів (10%).

До категорії "Високої" пізнавальної активності відносяться троє учнів (10%).

"Помірний" рівень пізнавальних здібностей та пізнавальної активності виявили 15 учнів (50%).

До "Помірно-зниженого" рівня пізнавальної активності відносяться 9 учнів нашої вибірки (30%). Графічно отримані дані можна зобразити наступним чином.(див. рис. 4).


Рис. 4. Розподіл досліджуваних за різними інтегрованими типами розвитку пізнавальної активності


Характеристики та системно-узагальнений розподіл рівнів розвитку компонентів пізнавальних здібностей в таблиці 1.


Таблиця 1 Характеристики інтегрованих типів і тенденцій інтегрування розвитку пізнавальних здібностей та пізнавальної активності дітей

Інтегровані типи розвитку

Тенденції інтегрування рівнів компонентів пізнавальних здібностей

Представленість у (%)

Обдарований

гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів

10

Високий

відносно-гармонійна тенденція: високий рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів

10

Помірний

відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального, поведінково-результативного компонентів

20

відносно-гармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, інтелектуального та високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів

10

негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, високий рівень розвитку поведінково-результативного компонентів

10

негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів

10

Помірно-знижений

 негармонійна тенденція: помірний рівень розвитку творчого, низький рівень розвитку інтелектуального, поведінково-результативного компонентів

5

 негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, помірний рівень розвитку інтелектуального, низький рівень розвитку поведінково-результативного компонентів

20

 негармонійна тенденція: низький рівень розвитку творчого, інтелектуального та помірний рівень розвитку поведінково-результативного компонентів

5


Таблиця 2. Зведена таблиця отриманих даних досліджуваних учнів обраними психодіагностичними методиками

№ пп

Ім'я учня

Творчий компонент (бали)

інтелектуальний компонент(бали)

поведінково-результативний компонент(рівень)

інтегрований тип розвитку пізнавальної активності

1

Руслан

49

21

Середній

Помірний

2

Ольга

48

21

Високий

Помірно-знижений

3

Роман

30

19

Низький

Помірний

4

Тетяна

63

38

Високий

Обдарований

5

Ольга

31

20

Низький

Помірний

6

Анна

57

24

Високий

Помірний

7

Богдан

63

37

Низький

Обдарований

8

Олексій

31

17

Низький

Помірно-знижений

9

Діана

43

21

Середній

Помірний

10

Юлія

59

22

Середній

Помірний

11

Катерина

60

24

Середній

Помірний

12

Анна

63

24

Високий

Помірний

13

Владислав

66

36

Високий

Обдарований

14

Каріна

32

18

Низький

Помірно-знижений

15

Богдан

39

24

Середній

Помірний

16

Олена

31

23

Високий

Помірний

17

Софія

66

18

Високий

Помірно-знижений

18

Олексій

48

16

Середній

Помірно-знижений

19

Антон

67

30

Високий

Високий

20

Ярослав

49

19

Середній

Помірно-знижений

21

Олександра

47

21

Середній

Помірний

22

Владислав

41

19

Низький

Помірно-знижений

23

Анастасія

35

22

Низький

Помірний

24

Сергій

51

27

Середній

Високий

25

Дмитро

31

25

Низький

Помірний

26

Анастасія

56

18

Середній

Помірно-знижений

27

Ольга

51

24

Середній

Помірний

28

Анна

34

29

Високий

Високий

29

Дмитро

30

17

Низький

Помірно-знижений

30

Сергій

33

20

Середній

Помірний


Отже, за результатами дослідження рівня пізнавальної активності та пізнавальних здібностей у молодших школярів ми отримали чотири групи дітей.

"Обдарований" тип характеризується: когнітивною гнучкістю, високим ступенем самостійності дій та оцінки їх результатів, оригінальністю та здатністю до ризику у прийнятті рішення, стійкістю інтересу до змісту завдання, задоволеністю у зв’язку з виконанням завдання.

"Високий" тип характеризується: змішаним орієнтуванням у перцептивних діях, яке змінювалось від складності об’єкту (синкретичний тип орієнтування), зацікавленістю при відношенні до завдання, здатністю до об’єктивного оцінювання результатів.

"Помірний" тип характеризується: розв’язуванням завдань за допомогою засобу маніпулювання, відсутністю прагнення до влучності запам’ятовування і прояву вольових зусиль, оригінальністю у вербальних завданнях, ускладненням у невербальних завданнях, здатністю до об’єктивного оцінювання результатів.

"Помірно-знижений" тип характеризується: індиферентним відношенням до прийняття завдання та результату діяльності, проявом інтересу до формальної сторони діяльності, підвищеною схильністю до практичних спроб, неприйняттям допомоги дорослого, відмовою від діяльності при перешкодах, які з’являються.

Таким чином у констатувальному експерименті визначено інтегровані типи розвитку пізнавальної активності дітей, а також показано, за рахунок яких компонентів (їх домінування або відставання) можна розподіляти дітей до різних інтегрованих типів розвитку пізнавальної активності та пізнавальних здібностей.

Враховуючи різні психолого-педагогічні та соціальні умови розвитку дітей молодшого шкільного віку, та їх впливу на розвиток тих чи інших компонентів пізнавальних здібностей, можливо синтезувати умови (або створювати штучні умови) для підвищення рівня пізнавальних здібностей, пізнавальної активності, особливо завдяки поєднанню позитивних факторів, присутніх у досліджуваних психолого-педагогічних соціальних умовах розвитку дітей молодшого шкільного віку.


Висновки

 

Пізнавальні здібності, пізнавальна активність та пізнавальний інтерес являє собою важливий фактор навчання й у той же час є життєво-необхідним чинником становлення особистості.

Проблема розвитку пізнавальних здібностей не є новою і широко розглянута у філософській, психолого-педагогічній і методичній літературі, де визначено суть здібностей, природу пізнавального інтересу, його структуру, шляхи формування та етапи розвитку пізнавальних здібностей, залежність від вікових особливостей.

Пізнавальний інтерес як мотив навчання та стійка риса особистості є яскравим показником розумового розвитку особистості. Пізнавальні здібності учнів як особистісне утворення є достатньо точним показником ефекту введення в процес навчання всіх компонентів (категорій, понять, підходів) дидактики як певної системи, що скеровує практику навчального процесу. За допомогою пізнавальних здібностей чіткіше виявляється внутрішня сторона навчального процесу (методи навчання, урок, інші форми організації навчальної діяльності), ефект взаємозумовлених діяльностей учителя та учня, ефект освітньої, розвиваючої та виховної функції навчання. Пізнавальні здібності, як особистісне утворення є тією зв'язковою ланкою між навчанням і вихованням учнів, котре входить і в спрямованість особистості, і в міжособистісні відносини, і в формування поглядів і переконань учнів.

Пізнавальні здібності сприяють загальній спрямованості діяльності школяра і можуть відігравати значну роль у структурі його особистості. Вплив пізнавального інтересу на формування особистості забезпечується рядом умов:

-                   рівнем розвитку інтересу (його силою, глибиною, стійкістю);

-                   характером (багатобічними, широкими інтересами, локальними-стрижневими або багатобічними інтересами з виділенням стрижневого);

-                   місцем пізнавального інтересу серед інших мотивів і їх взаємодією;

-                   своєрідністю інтересу в пізнавальному процесі (теоретичною спрямованістю або прагненням до використання знань прикладного характеру);

-                   зв'язком з життєвими планами й перспективами.

Зазначені умови забезпечують силу й глибину впливу пізнавальної активності та пізнавального інтересу на особистість школяра. Уже в молодших класах формується інтерес до навчальних предметів, виявляються схильності до різних областей знання, видам праці, розвиваються моральні й пізнавальні прагнення. Однак цей процес відбувається не автоматично, він пов'язаний з активізацією пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, розвитком самостійності школярів.

Пізнавальні здібності дітей молодшого шкільного віку є інтегрованим типом здібностей, які є аналогом загальних здібностей, та які доцільно розглядати системно, як синтетичний прояв рівня творчих можливостей дитини (творчий компонент або креативність), пізнавального розвитку (інтелектуальний компонент), пізнавальної активності, зацікавленості та загальної научуваності дитини (поведінково-результативний компонент). Розвиток пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку як специфічно-інтегрованого типу загальних здібностей базується на застосуванні різних форм сучасних ігрових технологій (в тому числі комп’ютерних) та ігрових психотехнік (розвивально-дидактичних, рухових, релаксаційних), що дозволяє системно оптимізувати базові компоненти пізнавальних здібностей у їх поєднанні, серед яких провідним визначається творчий компонент.

Передумовами розвитку пізнавальних здібностей дітей є базові психологічні особливості молодшого шкільного: активізація пізнавальних інтересів дитини, інтерес дитини до навчання, швидке й гнучке реагування на безпосередні враження, пізнавальна активність, підвищена схильність до засвоєння й впровадження знань, гострота та рухливість сприйняття, гнучкість і швидкість мисленнєвих процесів тощо.

У ході дослідження було виділено психологічні показники пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку: творчий компонент – продуктивність, гнучкість, оригінальність мислення, розробленість теми; інтелектуальний компонент – фіксування і зберігання образів реально існуючих об’єктів, продуктивне запам’ятовування матеріалу, який сприймається на слух (довільне, мимовільне), відтворення смислових одиниць у певній послідовності, здатність діяти в плані образів, класифікація та узагальнення об’єктів, конструктивність мислення та орієнтування в просторі, соціальна поінформованість, поінформованість про колір і форму, виділення та відтворення ознак об’єкта, що сприймається за допомогою довільної уваги; поведінково-результативний компонент – відношення до змістовної сторони діяльності, відношення до результату діяльності, динаміка емоційного стану, ступінь самостійності у пізнавальній діяльності, готовність до розумової напруги, ступінь повноти прийняття та збереження завдання, самооцінка результату діяльності, поведінка при ускладненнях.


Список використаної літератури


1.            Альманах психологічних тестів//сост РімскієР.Р., С.А. – М.: КСП, 1996 р.

2.            Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. — Казань, 1988. — 228 с.;

3.            Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання – К., 1997;

4.            Виноградова М.Д., Первин И.Б. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников. — М.: Просвещение, 1977;

5.            Винокурова Н.К. Магия интеллекта, или Книга о том, когда дети бывают умнее, быстрее, смышленее взрослых. — М.: Эйдос, 1994;

6.            Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте // Выготский Л. С. Психология развития ребенка. М.: Смысл, Эксмо, 2003. С. 235-326;

7.            ГоловейЛ.А., Рибалко Е.Ф. Практикум по вікової психології.Речь.С.-П. 2002 р;

8.            Голуб Н.М. Застосування пізнавальних завдань випереджаючого характеру в процесі навчання 6-річних дітей: Науково-методичні матеріали для студентів педагогічних навчальних закладів.– Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2005.– Частина 2. – 23 с.;

9.            Голуб Н.М. Умови формування стійких пізнавальних інтересів у дітей 6-річного віку // Матеріали IV Міжнародної наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління". – Харків: Українська Асоціація "Жінки в науці та освіті", ХНУ ім.В.Н.Каразіна 2003. – С.186–187;

10.        Голуб Н.М. Щоб учитися було цікаво // Палітра педагога. – 1999. – № 2. – С.17–19;

11.        Давыдов В.В. Психологические проблемы процесса обучения младших школьников. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. М.: Просвещение, 1991;

12.        Дружинин В. Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер, 1999;

13.        Елисеев О.П. Практикум по психологи личности. – СПб.: Издательство "Питер", 2000;

14.        Князева О.Л. Особенности познавательной активности у школьников // Новые исследования в психологии. – 1986. -№1 (34).- С.23-26;

15.        Кобаль В.І. Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів учнів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Київський національний лінгвістичний університет, збірник наукових праць. Випуск 24. — К., 2003. - С.20-24;

16.        Кобаль В.І. Проблеми формування пізнавальних інтересів у навчальній діяльності школярів // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. Випуск 6. — К., 1998. — С.56-58;

17.        Коллективная учебно-познавательная деятельность школьников. — М.: Педагогика, 1985;

18.        Коноваленко С.В. Развитие познавательной деятельности у детей от 6 до 9 лет. — М.: Гном-Пресс, 1998;

19.        Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. — К.: Рад. Школа, 1989. — 608 с.;

20.        Лисина М.И. Развитие познавательной активности детей в ходе общения со взрослыми и сверстниками // Вопросы психологии. – 1982. - №4. – С.18-35;

21.        Литвиненко І. Багатоканальна діяльність – засіб розвитку пізнавальної активності // Дошкільне виховання. – 2002. - №4. – С.22-25;

22.        Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. — М.: Просвещение, 1993;

23.        Мар’яненко Л.В. Психологічні умови формування пізнавальної активності слабковстигаючих старшокласників. – К., 1992;

24.        Матюшкин А.М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности // Вопросы психологии.– 1982. - №4. – С.5-17;

25.        Пов’якель Н.І., Улькіна Т.В. Ігрові психотехнології в системі підготовки спеціалістів початкової освіти до психологічної роботи з пізнавальними здібностями дітей // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: Педагогіка і психологія. – Збірник статей. – Частина 1. – Випуск 3. – К.: Педагогічна преса, 2001. – С. 201– 207;

26.        Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М.: Педагогика, 1989. — Т. 1. — 486 с.;

27.        Сарториус Т.Д. О взаимосвязи познавательной активности и коммуникативной деятельности у школьников // Новые исследования в психологии. - 1981. - №1 (24).- С.21-26;

28.        Симановский А.Э. Развитие творческого мышления детей. — Ярославль: Гринго, 1996;

29.        Сухомлинский В.А.Серце віддане дітям. — Вибрані твори в 5 томах. —Т. 3-К.: Рад. шк, 1977;

30.        Улькіна Т.В. До проблеми дослідження проявів і психологічного змісту пізнавальних здібностей у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. – Випуск 11. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2000. – С. 242 – 247;

31.        Улькіна Т.В. Особливості змісту пізнавальних здібностей. Рання психодіагностика та психологічна підтримка обдарованих дітей з особливими потребами // Актуальні проблеми виховання та навчання студентів з особливими потребами. Збірник наукових праць – К.: Університет "Україна", 2002. – Випуск 1. – С. 173 –179;

32.        Щукина Г.И. Активизация познавательной деятельности учащихся в учебном процессе. — М.: Просвещение, 1999;

33.        Щукина Г.И. Проблема познавательного интереса в педагогике. — М., 1991;

34.        Щукина Г.И. Познавательный интерес в учебной деятельности школьника. — М., 1975;


Додатки


Додаток А


Фігурний тест Е. Торренса


Цей тест складається із трьох субтестів. Відповіді на всі завдання даються у вигляді малюнків і підписів до них.

Примітка: загальна інструкція для дітей може виглядати так "Зараз ви трішки помалюєте. Малювати — приємне заняття й постарайтеся робити це так щоб ваш малюнок був цікавим, незвичайним, особливим." Пояснюючи як виконувати завдання, не можна приводити приклади можливих відповідей, показувати малюнки виконані кимось іншим. Перед виконанням кожного субтесту психологу варто проговорювати зміст завдання, уточнювати що саме треба зробити.

На виконання кожного субтеста дається 10 хв., але на думку багатьох психологів, час виконання завдання можна не обмежувати, тому що креативний процес припускає вільну організацію тимчасового компонента творчої діяльності. Художній рівень виконання в малюнках не враховується.

Субтест 1. "Намалюйте картинку". Випробуваному пропонується намалювати картинку, при цьому як основу малюнка використовується кольорова овальна пляма, яку вирізають з кольорового паперу. Кольори овалу випробуваний вибирає самостійно із запропонованих варіантів. Стимульна фігура має форму й розмір звичайного курячого яйця. Так само необхідно дати назву своєму малюнку.

Зубтест 2. "Завершення фігури". Випробуваному пропонується домалювати десять незакінчених стимульних фігур. Так само придумати назву до кожного малюнка.

Прізвище...…………………......

Ім'я...…………………......

Дата...……………………......

На цих двох сторінках намальовані незакінчені малюнки. Якщо ти додаси до них додаткові лінії, у тебе вийдуть цікаві предмети або сюжетні картинки.

Постарайся придумати таку картинку або історію, яку ніхто інший не зможе придумати. Зроби її повною і цікавої, додавай до неї нові ідеї. Придумай цікаву назву.



Субтест 3. "Повторювані лінії". Стимульним матеріалом є 30 пар паралельних вертикальних ліній. На основі кожної пари ліній необхідно створити який-небудь (неповторюваний) малюнок.

Після виконання всіх занять проводиться обробка результатів. Обробка тесту всього припускає оцінку п'яти показників: "швидкість", "оригінальність", "розробленість", "опір замиканню" й "абстрактність назв".

"Швидкість"- характеризує творчу продуктивність людини. Оцінюється тільки в 2 x 3 субтесті у відповідності з наступними правилами:

1. Для оцінки необхідно підрахувати загальну кількість відповідей (малюнків), даних тестируємим.

2. При підрахунку показника враховуються тільки адекватні відповіді.

Якщо малюнок через свою неадекватність не одержує бал по "швидкості", то він виключається із всіх подальших підрахунків.

Неадекватними визнаються наступні малюнки:

·                     малюнки, при створення яких запропонований стимул (незакінчений малюнок або пара ліній) не був використаний як складова частина зображення.

·                     малюнки, що представляють собою безглузді абстракції, що мають безглузду назву.

·                     осмислені, але повторювані кілька разів малюнки вважаються за одну відповідь.

3. Якщо дві (або більше) незакінчені фігури в субтесті 2 використані при створенні однієї картинки, то нараховується кількість балів відповідному числу використовуваних фігур, тому що це незвичайна відповідь.

4. Якщо дві (або більше) пари паралельних ліній у субтесті 3 використані при створенні однієї картинки, то нараховується тільки один бал, тому що виражено одну ідею.

"Оригінальність"- самий значимий показник креативності. Ступінь оригінальності свідчить про самобутність, нешаблонність, особливість творчого мислення випробуваного і його вираженої несхожості. Показник "оригінальності" підраховується по всім трьох субтестам відповідно до правил:

1. Оцінка за "оригінальність" ґрунтується на статистичній рідкості відповіді. Звичайні, що часто зустрічаються відповіді оцінюються в 0 балів, всі інші в 1 бал.

2. Оцінюється малюнок, а не назва!

3. Загальна оцінка за оригінальність виходить у результаті додавання оцінок по всіх малюнках.

Список відповідей на 0 балів за "оригінальність":

Примітка: якщо в списку неоригінальних відповідей приводиться відповідь "обличчя людини" і відповідна фігура перетворена в обличчя, то даний малюнок одержує 0 балів, але якщо ця ж незакінчена фігура перетворена у вуса або губи, які потім стають частиною обличчя, то відповідь оцінюється в 1 бал.

Субтест 1 — оцінюється тільки той предмет, що був намальований на основі кольорової приклеєної фігури, а не сюжет у цілому — риба, хмара, хмара, квітка, яйце, звірі (цілком, тулуб, морда), озеро, обличчя або фігура людини.

Субтест 2. — зверніть увагу, всі незакінчені фігури мають свою нумерацію, праворуч і вниз:

1.2. 3.4.і т.п.

1. — цифра (цифри), буква (букви), окуляри, обличчя людини, птах, яблуко

2. — буква (букви), дерево або його деталі, обличчя або фігура людини, мітелка, рогатка, квітка, цифра (цифри)

3. — цифра (цифри), буква (букви), звукові хвилі (радіохвилі), колесо (колеса), місяць (місяць), обличчя людини, вітрильний корабель, човен, фрукт, ягоди

4. — буква (букви), хвилі, змія, знак питання, обличчя або фігура людини, птах, равлик (черв'як, гусениця), хвіст тварини, хобот слона, цифра (цифри)

5. — цифра (цифри), буква (букви), губи, парасолька, корабель, човен, обличчя людини, м'яч (куля), посуд

6. — ваза, блискавка, гроза, щабель, сходи, буква (букви), цифра (цифри).

7. — цифра (цифри), буква (букви), машина, ключ, молот, окуляри, серп, совок (ківш)

8. — цифра (цифри), буква (букви), дівчинка, жінка, обличчя або фігура людини, плаття, ракета, квітка.

9. — цифра (цифри), буква (букви), хвилі, гори, пагорби, губи, вуха тварин.

10. — цифра (цифри), буква (букви), ялинка, дерево, суки, дзьоб птаха, лисиця, обличчя людини, мордочка тварини

Субтест 3: книга, зошит, побутова техніка, гриб, дерево, двері, будинок, олівець, коробка, обличчя або фігура людини, вікно, меблі, посуд, ракета, цифри. "Абстрактність назви" — виражає здатність виділяти головне, здатність розуміти суть проблеми, що пов'язане з розумовими процесами синтезу й узагальнення. Цей показник підраховується в субтестах 1 х 2. Оцінка відбувається по шкалі від 0 до 3.

0 балів: Очевидні назви, прості заголовки (найменування), що констатують клас, до якого належить намальований об'єкт. Ці назви складаються з одного слова, наприклад: "Сад", "Гори", "Булочка" і т.п.

1 бал: Прості описові назви, що описують конкретні властивості намальованих об'єктів, які виражають лише те, що ми бачимо на малюнку, або описують те, що людина, тварина або предмет роблять на малюнку, або з яких легко виводяться найменування класу, до якого відноситься об'єкт — "Мурка" (кішка), "Чайка, яка летить," "Новорічна ялинка", "Хлопчик хворіє" й т. п.

2 бали: Образні описові назви "Загадкова русалка", "SOS", назви почуття, яке описує, думки "Давай пограємо…

3бали: абстрактні, філософські назви. Ці назви виражають суть малюнка, його глибинний зміст "Мій відзвук".

"Опір замиканню" - відображає "здатність тривалий час залишатися відкритим новизні й розмаїтості ідей, досить довго відкладати ухвалення остаточного рішення для того, щоб зробити розумовий стрибок і створити оригінальну ідею". Підраховується тільки в субтесті 2. Оцінка від 0 до 2 балів.

0 балів: фігура замикається найшвидшим і простим способом: за допомогою прямої або кривої лінії, суцільного штрихування або зафарбовування, букви й цифри так само = 0 балів

1 бал: Рішення перевершує просте замикання фігури. Досліджуваний швидко й просто замикає фігуру, але після доповнює її деталями зовні. Якщо деталі додаються тільки усередині замкнутої фігури, то відповідь = 0 балів.

2 бали: стимульна фігура не замикається взагалі, залишаючись відкритою частиною малюнка або фігура замикається за допомогою складної конфігурації. Два бали так само привласнюється у випадку, якщо стимульна фігура залишається відкритою частиною закритої фігури. Букви й цифри = 0 балів. "Розробленість" — відбиває здатність детально розробляти придумані ідеї. Оцінюється у всіх трьох субтестах. Правила оцінки:

1. Один бал нараховується за кожну істотну деталь малюнка, яка доповнює вихідну стимульну фігуру, при цьому деталі, що відносяться до того самому класу, оцінюються тільки один раз, наприклад, у квітки багато пелюстків — всі пелюстки вважаємо як одну деталь. Наприклад: квітка має серцевину (1 бал), 5 пелюстків (+1 бал), стебло (+1), два листочки (+1), пелюстки, серцевина й листки заштриховані (+1 бал) разом: 5 балів за малюнок.

2. Якщо малюнок містить кілька однакових предметів, то оцінюється розробленість одного з них + ще один бал за ідею намалювати інші такі ж предмети. Наприклад: у саду може бути кілька однакових дерев, у небі — однакові хмари й т.п. По одному додатковому балі дається за кожну істотну деталь із квіток, дерев, птахів й один бал за ідею намалювати таких же птахів, хмари й т.п.

3. Якщо предмети повторюються, але кожний з них має відмітну деталь, то необхідно дати по одному балі за кожну відмітну деталь. Наприклад: квітів багато, але в кожного свої кольори — по одному новому балі за кожні кольори.

4. дуже примітивні зображення з мінімальною "розробленістю" оцінюються в 0 балів.

Для одержання остаточного результату треба: просумувати всі бали отримані при оцінці всіх п'яти факторів ("швидкість", "оригінальність", "абстрактність назви", "розробленість" й "замикання") і поділити цю суму на п'ять. А от отриманий результат має таке значення:

<30 — дуже погано

30—34 — нижче норми

35—39 — трохи нижче норми

40—60 — норма

61—65 — трохи вище норми

66—70 — вище норми

>70 — дуже добре

Додаток Б


Методика "Домальовування фігур" О.М. Д’яченко


Методика спрямована на визначення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи.

Як матеріал використається один комплект карток (із двох пропонованих), на кожній з яких намальована одна фігурка невизначеної форми. Усього в кожному наборі по 10 карток.

Розроблено два рівнозначних комплекти таких фігурок.



Під час одного обстеження пропонується будь-який із цих комплектів, інший може бути використаний під час повторного обстеження або через рік.

Перед обстеженням експериментатор говорить дитині: "Зараз ти будеш домальовувати чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домалювати так, що вийде якась картинка, будь-яка, яка ти захочеш".

Дитині дають простий олівець і картку з фігуркою. Після того, як дитина домалювала фігурку, його запитують: "Що в тебе вийшло?" Відповідь дитини фіксується.

Потім послідовно (по одній) пред'являються інші картки з фігурками.

Якщо дитина не зрозуміла завдання, то дорослий може на першій фігурці показати кілька варіантів домальовування.

Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховується коефіцієнт оригінальності (Кор): кількість неповторюваних зображень. Однаковими вважаються зображення, у яких фігура для домальовування перетворюється в той самий елемент. Наприклад, перетворення й квадрата, і трикутника в екран телевізора вважається повторенням, і обоє ці зображення не зараховуються дитині.

Потім порівнюють зображення, створені кожним з дітей обстежуваної групи на підставі однієї й тієї ж фігурки для домальовування. Якщо двоє дітей перетворюють квадрат в екран телевізора, то цей малюнок не зараховується жодному із цих дітей.

Таким чином, Кор дорівнює кількості малюнків, що не повторюються (по характері використання заданої фігурки) у самої дитини й ні в кого з дітей групи. Найкраще зіставляти результати 20-25 дітей.

Низький рівень виконання завдання – Кор менше середнього по групі на 2 і більше бали. Середній рівень – Кор дорівнює середньому по групі або на 1 бал вище або нижче середнього. Високий рівень – Кор вище за середнє по групі на 2 і більше бали.

Поряд з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

Можна виділити наступні рівні:

При низькому рівні діти фактично не приймають завдання: вони або малюють поруч із заданою фігуркою щось своє, або дають безпредметні зображення ("такий візерунок").

Іноді ці діти (для 1-2 фігурок) можуть намалювати предметний схематичний малюнок з використанням заданої фігурки. У цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонові схеми.

При середньому рівні діти домальовують більшість фігурок, однак всі малюнки схематичні, без деталей. Завжди є малюнки, що повторюються самою дитиною або іншими дітьми групи.

При високому рівні діти дають схематичні, іноді деталізовані, але, як правило, оригінальні малюнки (не повторюваною самою дитиною або іншими дітьми групи). Запропонована для домальовування фігурка є звичайно центральним елементом малюнка.


Додаток В


Методика визначення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку


Ціль : вивчення рівня розумового розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Стимульний матеріал : Тест складається із чотирьох субтестів, що включають у себе вербальні завдання.

I субтест — дослідження здатностей відрізняти істотні ознаки предметів й явищ від несуттєвих, а також оцінка запасу знань випробуваного;

II субтест — дослідження здатностей узагальнення й відволікання, а також виділення істотних ознак предметів й явищ;

III субтест — дослідження здатності встановлювати логічні зв'язки й відносини між поняттями;

IV субтест — виявлення вміння узагальнювати.

Порядок проведення : Завдання читаються вголос експериментатором, дитина читає одночасно про себе. Найкраще проводити даний тест індивідуально з випробуваним. Це дає можливість з'ясувати причини помилок дитини й хід її міркувань за допомогою додаткових питань.

Текст методики

I субтест

Інструкція: "Вибери одне зі слів, вміщених у дужки, яке правильно закінчить поставлене речення".

а) У чобота є... (шнурок, пряжка, підошва, ремінці, ґудзик).

б) У теплих краях живе... (ведмідь, олень, вовк, верблюд, тюлень),

в) У році... (24, 3, 12, 4, 7) місяців.

г) Місяць зими... (вересень, жовтень, лютий, листопад, березень).

д) Самий великий птах... (ворона, страус, сокіл, горобець, орел, сова).

в) Рози — це... (фрукти, овочі, квіти, дерево).

ж) Сова завжди спить... (уночі, ранком, удень, увечері),

з) Вода завжди... (прозора, холодна, рідка, біла, смачна).

и) У дерева завжди є... (листки, квіти, плоди, корінь, тінь).

II субтест

Інструкція: "Тут у кожному рядку написаний п'ять слів. Чотири слова можна об'єднати в одну групу й дати їй назву. Одне слово до цієї групи не відноситься. Це "зайве" слово треба виключити".

а) Тюльпан, лілія, квасоля, ромашка, фіалка.

б) Ріка, озеро, море, міст, болото.

в) Лялька, ведмежа, пісок, м'яч, лопата.

г) Київ, Харків, Москва, Донецьк, Одеса.

д) Тополя, береза, ліщина, липа, осика.

е) Окружність, трикутник, чотирикутник, вказівка, квадрат.

ж) Іван, Петро, Нестеров, Макар, Андрій.

з) Курка, півень, лебідь, гусак, індик.

й) Число, ділення, вирахування, додавання, множення.

к) Веселий, швидкий, смутний, смачний, обережний.

III субтест

Інструкція: "Уважно прочитай ці приклади. У них ліворуч написані два слова, які якось зв'язані між собою. Праворуч - інша група слів: одне слово над рисою й п'ять слів під рисою. Потрібно вибрати одне слово внизу, що зв'язано зі словом угорі, точно так само, як це зроблено в словах, які стоять ліворуч. Наприклад:



Значить потрібно встановити, по-перше, який зв'язок існує між словами ліворуч, а потім установити такий же зв'язок у правій частині.

IV субтест

Інструкція: "Ці пари слів можна назвати одним словом, наприклад:

Штани, плаття, піджак ... — одяг.

Придумай назву до кожної пари":

a) Мітла, лопата...

б) Окунь, карась...

в) Літо, зима...

г) Огірок, помідор...

д) Бузок, шипшина.

е) Шафа, диван...

ж) День, ніч...

з) Слон, мураха...

й) Червень, липень...

к) Дерево, квітка...

Правильні відповіді:

I субтест:

а) підошва

б) верблюд

в) 12

г) лютий

д) страус

е) квіти

ж) удень

з) рідка

й)корінь

II субтест

а) квасоля

б) міст

в) пісок

г) Москва

д) ліщина

е) вказівка

ж) Нестеров

з) лебідь

й) число

к) смачний

III субтест

з) жоржина / квітка

б) лікар / хворої

в) сад / яблуня

г) птах / гніздо

д) чобіт / нога

е) мокрий / сухий

ж) термометр / температура

з) човен / вітрило

й) голка / сталева

к) підлога / килим

IVсубтест

а) робочі інструменти

б) риба

в) пора року

г) овоч

д) кущ

е) меблі

ж) час доби

з) тварина

й) місяці літа

к) рослини

Обробка результатів

1 субтест

Якщо відповідь на перше завдання правильна, задається питання "чому не шнурок?" При правильному поясненні рішення оцінюється в 1 бал, при неправильному - 0,5 бала.

Якщо відповідь помилкова, дитині надається допомога — їй пропонується подумати й дати іншу, правильну відповідь (стимулююча допомога). За правильну відповідь після другої спроби ставиться 0,5 бала. Якщо відповідь знову неправильна, з'ясовується розуміння дитиною слова "завжди", що важливо для рішення 6 з 10 завдань того ж субтесту. При рішенні наступних завдань I субтеста уточнюючі питання не задаються.

ІІ субтест

Якщо відповідь на перше завдання правильна, задається питання: "Чому?" При правильному поясненні ставиться 1 бал, при помилковому — 0,5 бала. Якщо відповідь помилкова, надається допомога, аналогічна описаній вище. За правильну відповідь після другої спроби ставиться 0,5 бала. При відповідях на 7, 9,10-і (ж, і, к) завдання додаткові питання не задаються, тому що діти молодшого шкільного віку ще не можуть сформулювати принцип узагальнення, використовуваний для рішення цих завдань. При відповіді на 7-і (ж) завдання II субтеста додаткове питання також не задається, тому що емпірично виявлено, що якщо дитина правильно вирішує це завдання, то вона володіє такими поняттями, як "ім'я" й "прізвище".

III субтест

За правильну відповідь — 1 бал, за відповідь після другої спроби — 0,5 бала.

IV субтест

При неправильній відповіді пропонується подумати ще. Оцінки аналогічні вищенаведеними. При рішенні III й IV субтестов уточнюючі питання не задаються.

При обробці результатів дослідження для кожної дитини підраховується сума балів, отриманих за виконання кожного субтеста, і загальна бальна оцінка за чотири субтеста в цілому. Максимальна кількість балів, що може набрати обстежуваний за рішення всіх чотирьох субтестов, — 40 (100% оцінки успішності). Крім того, доцільно окремо підрахувати загальну сумарну оцінку за виконання завдань при другій спробі (після стимулюючої допомоги).

Інтерпретація.

Збільшення числа правильних відповідей після того, як експериментатор пропонує дитині подумати ще, може вказувати на недостатній рівень довільної уваги, імпульсивність відповідей. Сумарна оцінка за другу спробу — додатковий показник, корисний для рішення питання про те, до якій із груп дітей зі ЗПР ставиться обстежуваний. Оцінка успішності (ОУ) рішення словесних субтестів визначається по формулі:


ОУ = х • 100% / 40


де х — сума балів, отриманих випробуваним. На основі аналізу розподілу індивідуальних даних (з урахуванням стандартних відхилень) були визначені наступні рівні успішності нормально, що розвиваються дітей, і учнів зі ЗПР:

4-й рівень успішності — 32 бала й більше (80—100% ОУ),

3-й рівень — 31,5—26 балів (79,0—65%),

2-й рівень — 25,5—20 балів (64,9—50%),

1-й рівень — 19,5 і менш (49,9% і нижче).



Страницы: 1, 2


© 2010
Частичное или полное использование материалов
запрещено.