Розвиток батьківської сфери, як особистісної стратегії у період юності і дорослості

Рис.2. Модель сприятливого мікросередовища підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей матері та батька

З метою підготовки до виконання сімейних функцій, набуття практичних навичок їх виконання у методику підготовки юнаків можуть бути розроблені шкільними психологами різноманітні заняття та заходи: тренінги «Сімейний бюджет»,  «Економія – справа жіноча?»; ділові та рольові ігри; розв’язання проблемних сімейних ситуацій; лекції та бесіди «Щастя батьківства», «Коли стати батьком/матір’ю?», «Бажана дитина»; вечори запитань та відповідей «Ти + Я – починається сім’я».

ВИСНОВКИ

Батьківство як психологічний феномен є інтегральним психологічним утворенням особистості, що включає когнітивні, емоційну й поведінкову складові. Компонентами інтегральної психологічної структури батьківства є ціннісні орієнтації батьків (сімейні цінності), батьківські установки й очікування, батьківські почуття, позиції, відношення, батьківська відповідальність, стиль сімейного виховання.

Проблема сімейно – шлюбних відносин завжди привертала увагу вчених. Й. Дементьєва [25], С.В. Ковальов [41], Л.Б. Шнайдер [57] основною особливістю сучасної сім’ї визначають перехід від жорстко заданих рольових взаємовідносин до гнучких, більш динамічних. Така зміна робить особливо важливим спілкування подружжя, яке є результатом спільної творчості.

Дослідженню проблем становлення та розвитку сім’ї присвятили свої роботи І. Бестужев-Лада [13], Д. Варга [16], І. Гребенніков [18], Г. Гурко [19], Н.І. Гусак [20], [21], [22], С.С.Жигалін [31], [32], [33] Г.Г. Филипова [55], [56] та ін. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя висвітлені у дослідженнях В. Г. Захарченко [53], С.Ю. Мещерякової [48], І.М. Мачуської [47], С.С.Жигаліна [32], [33], [34]та ін.

Дослідники І. Кон [43], А.С.Батуєв [11], В.Н. Колбановський [44] акцентували увагу на питаннях статевої відмінності та диференціації соціальних ролей. Формуванню усвідомленого батьківства присвячені роботи О. Безпалько [12], Т. Веретенко [17], Н.І. Гусака [21], [22], Р. Овчарової [49]. У сучасній психології уявлення учнів середніх і старших класів про сім’ю вивчали Т.А. Демідова [26], Л.В. Долинська [30], І.М. Мачуська [47] та інші.

Необхідність подальшого розвитку в Україні інституту сім’ї  висуває якісно нові вимоги до підготовки підростаючого покоління до батьківства та до сімейного життя і до проведення досліджень, що давали нові науково обґрунтовані дані, що стосуються підвищення рівня підготовленості юнаків і дівчат до майбутнього сімейного життя та народження дітей. Поліпшення знань молодого покоління про соціально-психологічні процеси, що відбуваються при становленні і розвитку сім’ї,  є однією з форм зміцнення майбутньої родини. Підготовка молодого покоління до створення сім’ї, до усвідомленого батьківства  − одне з важливих завдань соціально-економічного розвитку нашої країни, тому що родина відіграє велику роль у зміцненні здоров'я і вихованні підростаючого покоління, забезпеченні економічного і соціального прогресу, у поліпшенні демографічного положення.

Юнацький вік має усі необхідні передумови для підготовки підростаючого покоління до майбутнього батьківства та сімейного життя і характеризується: створенням планів на доросле життя, виникненням потреби у спілкуванні з однолітками протилежної статі, завершенням статевого дозрівання особистості, пробудженням потреби кохати і бути коханим, появою сексуальних інтересів. Підготовка старшокласників до сімейного життя на сучасному етапі розвитку суспільства є недостатньою, не відповідає віковим інтересам юнацтва і характеризується відсутністю відповідної підготовки викладачів, відповідних методичних матеріалів, а також адекватних методів і технік роботи з юнацтвом, не дає достатніх знань для вирішення проблем, які можуть виникнуть у майбутньому сімейному житті.

Важливою складовою процесу підготовки юнаків і дівчат до майбутнього батьківства є формування адекватних уявлень про майбутню сім’ю, як складного, системно організованого і відносно стійкого утворення, спрямованого на оптимальну адаптацію до шлюбу та ефективне функціонування  в майбутньому сімейному житті.

Провідним механізмом формування уявлень про майбутнє батьківство у юнаків та дівчат є процес статево-рольової ідентифікації в родині, який проявляється у бажанні відтворювати модель батьківської сім’ї у своїй майбутній сім’ї, при цьому форми батьківських взаємовідносин стають еталонними, хоча далеко не завжди є такими.

Уявлення старшокласників про батьківство та сімейне життя характеризується специфічним змістом, структурою і рівнями розвитку. Структура уявлень про майбутнє батьківство та сім’ю  включає: когнітивний (система знань про  сімейне життя, батьківство і себе як майбутнього батька, мати, сім’янина), емоційно – оцінний (ставлення до майбутньої сім’ї, народження в ній дитини, батьків і сімейного життя і їх оцінка) і поведінковий (ідентифікаційна поведінка у сім’ї і моделі поведінки в конфліктних ситуаціях в сім’ї) компоненти.

Когнітивний компонент уявлень про батьківство характеризується: неповним усвідомленням старшокласниками функцій батька, матері, та сім’ї загалом; орієнтованістю на рівноправність у господарсько-економічних відносинах; поверхневими уявленнями про якості, що є необхідними для щасливого сімейного життя; розбіжностями уявлень у визначенні якостей ідеальних батька та матері; обмеженими уявленнями про організацію сімейного життя, про права й  батьківські обов'язки, матеріально-побутову організацію сімейного життя, способах проведення родиною вільного часу; спрямованістю на створення інтимно-особистісного шлюбу.

Емоційно-оцінний компонент  уявлень старшокласників про  сім’ю характеризується позитивним ставленням до сімейного життя, до народження дітей, до осіб протилежної статі, критичним сприйняттям сімейного життя своїх батьків і ідентифікацією себе з батьками тієї ж статі.

В поведінковому компоненті уявлень про батьківство виділяються рівні ідентифікаційної поведінки (у юнаків ступінь ідентифікації батьківського стилю спілкування з дітьми зі своїми майбутніми діями у якості батька, виражена сильніше) і  стилі реагування особистості в  конфліктних ситуаціях (дівчата більше орієнтовані на компроміс, а юнаки на суперництво).

Зміст уявлень старшокласників про майбутнє батьківство та сім’ю характеризується неповнотою і неоднозначністю, а наявна педагогічна система школи недостатньо формує оптимальний рівень уявлень юнаків та дівчат про батьківство і вимагає перегляду і розробки нових форм роботи в цьому напрямку.

Дослідно-експериментальна робота зі старшокласниками здійснювалась на базі Рівненської  ЗОШ № 25. У дослідженні прийняли участь 30 старшокласників, учні 11 класу, них 16 юнаків та 14 дівчат. Для визначення рівня сформованості батьківської сфери у період дорослості та після народження дитини, вибірку становили 10 молодих пар, у віці 18-26 років, які вже мають дитину. Тобто 10 жінок та 10 чоловіків. 

Проведене емпіричне дослідження розвитку батьківської сфери у молодих подружніх пар, які вже мають дитину та серед тих які тільки планують виявив:

Рівень потребово-емоційної готовності випробуваних до батьківства:  аналізуючи відношення до вагітності й родів, з'ясувалося, що в 80% опитаних вагітні жінки викликають позитивні емоції. При цьому без страху ставляться до родів лише 30% респондентів. Вивчаючи рівень емоційно-позитивного образу дитини, відзначимо, що для 60% респондентів характерний позитивний настрой на дітей, тому що в народженні дитини вони бачать щастя й радість. Стільки ж респондентів вважають, що народження дитини принесе тільки труднощі й турботи, змусить відмовитися від намічених планів.

Всі респонденти, які приймали участь у нашому досліджені хочуть мати дітей. Що стосується передбачуваної кількості дітей, то 60 % опитаних хочуть мати двоє дітей, 40% – одну дитину. При цьому 80% респондентів  вважають для себе можливим народити трьох дітей лише при сприятливих матеріально-побутових умовах. При цьому 40% опитаних, потенційно готові до народження третьої дитини, вказують на те, що навколишні ставляться байдуже до жінок, які мають трьох дітей. 20% з них думають, що такі жінки викликають у навколишніх подив і здивування. Ці дані дозволяють зробити висновок, що матеріально-побутові умови й відношення суспільства до багатодітних сімей є значимими факторами, які свідповідають за психологічну готовність до батьківства.

Рівень когнитивно-операційної готовності до майбутнього батьківства: 80% респондентів знають що входить в обов'язки матері/батька стосовно дитини. У своїх відповідях вони вказали, що «мати/батько повинна/нен доглядати за дитиною», «сприяти її розвитку, виховувати», «забезпечувати всім необхідним», «дати освіту». 60% знають, що в перший рік життя маля необхідно грудним молоком. При цьому 20% випробуваних впевнені, що рішення цього питання залежить від бажання матері. Тобто для цих респондентів першорядними є їхні бажання, а не потреби дитини. 60%  опитаних впевнені, що в перший рік життя маля необхідно частіше брати на руки. Половина батьків вказали, що виховання необхідно починати з моменту зачаття. При цьому лише 40% респондентів вважають неприпустимими фізичні покарання. Інші (60%) упевнені, що в крайніх випадках можна використати таку міру.

Рівень соціально-особистісної готовності до батьківства: 60% опитаних вказали, що народження дитини є відповідальним кроком, вказавши, що вирішальну роль при вихованні й розвитку дітей грають батьки. Крім того, 40% респондентів, які не виключають допомогу бабусь та дідусів, вважають, що все-таки головне значення у вихованні дітей грають батьки. Тобто не менше половини респондентів усвідомлюють відповідальність, яка виникає при народженні дитини. 80% респондентів усвідомлюють і труднощів, пов'язані з народженням дитини. При цьому 90% позитивно настроєні на їхнє подолання. 30% серед труднощів вказують тільки «безсонні ночі», «відсутність особистого життя», «матеріальні проблеми». Тобто вся увага цих опитаних спрямована на себе, а не на дитину. 20% респондентів не усвідомлюють, які труднощі виникають із народженням дитини, а, отже, не готові до їхнього подолання. Таким чином, можна сказати, позитивно настроєні на подолання труднощів не більше половини респондентів.

Таким чином,можна зробити наступні висновки: більша половина випробуваних позитивно ставиться до образу дитини та до батьківсьва в цілому; 80% респондентів усвідомлюють ступінь відповідальності, яку беруть на себе батьки, що вирішили народити дитину; серед проблем, які виникають з народженням маляти, випробувані вказують в основному на фінансові труднощі й відсутність вільного часу, а також на недолік знань про процес виховання й розвиток дітей.

Стосовно психологічної готовності до батьківської ролі старшокласників, то після проведеного дослідження, можемо узагальнити: половина юнаків (50 %) і більшість дівчат (60 %) здебільше згодні з тим, що сім’я дає можливість жити з коханою людиною, мати дітей (40 %/30 %), наповнює життя змістом (40 %/20 %) і упорядковує інтимні стосунки (30 %/ 20 %). Також юнаки  менш впевнені в тому, що  сім’я допомагає вирішувати матеріальні проблеми (40 %/20 %), додає людині впевненості у собі (30 %/20 %), сприяє кар'єрі (30 %/20 %). Аналіз даних тестування показав існуючу у старшокласників систему ставлень до сім’ї, до представників своєї і протилежної статі, до майбутнього подружнього життя. Кількісний аналіз отриманих результатів дозволив виділити три типи ставлення: нейтральне, позитивне і негативне.  Більшість юнаків (90 %) і дівчат (90 %) відповіли, що до сімейного життя, до вступу в шлюб та народження дитини відносяться позитивно. Частина юнаків (10.3%) висловила негативне ставлення до майбутнього батьківства та сімейного життя, у той час як у дівчат цієї тенденції не спостерігалося.

Щодо дослідження поведінкового компоненту у майбутній ролі батька чи матері у старшокласників, то можемо зазначити, що своїх уявленнях більшість з них відповідають 1-й групі аспектів щодо відношення до своєї майбутньої дитини – оптимальний емоційний контакт з дитиною (дівчата 50 %, юнаки 43,75 %), трохи менший показник старшокласників відповідає другій групі аспектів щодо відношення до своєї майбутньої дитини −  надмірна емоційна дистанція з дитиною (дівчата 28,57 %, юнаки 31,25 %), і третя група виявила найменшу кількість респондентів – надмірна концентрація на дитині (дівчата 21,43 %, юнаки 25  %)

Узагальнення та інтерпретація отриманих результатів експерименту дають підстави зробити висновки про те, що уявлення дівчат та юнаків про батьківство, роль у цьому процесі чоловіка та жінки є неповними і мають статеві відмінності, а модель батьківської сім’ї є прикладом для наслідування. Уявлення старшокласників про модель своїх відносин з майбутньою дитиною в цілому виявилися більш-менш сформованими, так як молодь теоретично вже визначилася, яким чином будувати свою поведінку при спілкуванні з дитиною.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми соціально-психологічних детермінант уявлень старшокласників про майбутнє батьківство. Зокрема, поглибленого вивчення очікують питання впливу різних форм і методів навчання на  процес  формування уявлень про батьківство та сімейне життя, зв'язок цього процесу з іншими психічними утвореннями особистості і формування уявлень про майбутнє батьківство в онтогенезі. Пошук відповідей на них є предметом подальшої роботи над проблемою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1.                 Абдульханова К.А., Буянова И.Б., Васина Н.В. Психология и педагогика. – М.: Совершенство, 1998. – 320 с.

2.                 Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 1997. – 704 с.

3.                 Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 411 с.

4.                 Авдеева Н.Н. Вы и младенец: у истоков общения. – М.: Пр.1991.

5.                 Андреева Н.Г. Этот удивительный младенец. – С-П., 1999.

6.                 Андреева Т.В. Особенности и тенденции развития современной семьи //Ананьевские чтения, 2002 СПБ: изд-во С.-Петербургского университета, 2002.

7.                 Андреева Т.В. Семейная психология. - Санкт-Перербург, 2004.

8.                 Андреева Т.В. Социальная психология. - М., 1996.

9.                 Антонов А.И., Медков В.М., Социология семьи. − М.: изд-во МГУ, 1996.

10.            Балабанова Л. М. Психолого-педагогічні проблеми студентського віку // Психологія: Зб. наук. праць. - К.: НПУ, 1999. - Вип.4(7). - С. 169-170.

11.            Батуев А.С. Психофизиолгичекие доминанты материнства. //Психология сегодня. – 1996. – вып.4. – С.69-70.

12.            Безпалько О. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях: Навч. посібник. −  К.: Центр навч. літератури, 2003. – 134с.

13.            Бестужев-Лада И. Ступени к семейному счастью //Семья и школа. –1996. –№3. – С.30-33.

14.            Бойко В.В. Счастье, семья, дети. – М.: Пр., 1980.

15.            Бойко В.В. Если ты жена и мать. – М.:Пр., 1985.

16.            Варга Д. Радость родительских забот. – М.:Пр., 1983.

17.            Веретенко Т.Г., Гусак Н.І. Роль мікросередовища у ефективній підготовці юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова: Зб. наук. пр. / Редкол. О.Г. Мороз, Н.В. Гузій та ін. – Вип.1(11). – (Сер. 16).– К.:НПУ, 2004.– С. 237-243.

18.            Гребенников И.Ф. Основы семейной жизни. − М., 1991.

19.            Гурко Т. А. Трансформация института современной семьи // Социальные исследования. - 1995. - №10.

20.            Гусак Н.І. Аналіз підготовленості юнаків-старшокласників до виконання соціальних ролей чоловіка та батька // Наук. зап. каф. педагогіки Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна: Зб. наук. пр.– Вип.– X.–Харків: Основа, 2003.– С.49-55.

21.            Гусак Н.І. Інноваційні форми і методи орієнтації юнаків-старшокласників на створення повноцінної сім’ї // Наукові записки кафедри педагогіки. Вип. IX. – Харків: Основа, 2002. – C. 89-98.

22.            Гусак Н.І. Оптимум об’єктивних і суб’єктивних умов успішності підготовки юнаків-старшокласників до створення сім’ї і сімейного життя // Пед. і психол. формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб.наук. пр./ Редкол.: Т.І. Сущенко (Відп. ред.)  та ін. – Київ-Запоріжжя, 2002.– Вип.26– С. 139-144.

23.            Гусак Н.І. Педагогічні проблеми підготовки юнацтва до сімейного життя // Вісн. Харк. держ. пед. ун - ту ім. Г.С. Сковороди. – 1998. – №3. – С.99-103.

24.            Гусак Н.І. Роль школи та сім’ї в процесі підготовки юнацтва до сімейного життя // Інформ.-метод. вісн. упр. освіти Харк. облдержадмін. – 1999. – № 17. – С. 164-169.

25.            Дементьева Й. Первые годы брака. Проблемы становлення молодой семьи. − М.: Наука, 1991.

26.            Демидова Т.А. Проблеми підготовки молоді до сімейного життя.//Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 1.− К., 1998.- С.133-135.

27.            Демидова Т.А. Психологические особенности формирования представлений о будущей семье у юношей и девушек.// Психологія. Збірник наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, Випуск 18, 2002. − С.150 – 153.

28.            Демидова Т. Формирование образа семьи в онтогенезе.//Актуальны проблеми розбудови національної освіти:   Зб. наук.- метод. праць./ Ю. Бєляєв.- К.; Херсон: Пілотні школи, 1997. − С.65-69.

29.            Долбик-Воробей  Т.А. Студенческая молодежь о проблемах брака и рождаемости// Cоцис. – 2003. – №11. – С.78-83.

30.            Долинська Л.В, Демидова Т.А. Підготовка молоді до сімейного життя. (Соціально – психологічний тренінг.) Навчально-методичний посібник. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002.- 73с.

31.            Жигалин С.С. Влияние родительских позиций на воспитательный потенциал семьи подростка //Социально-психологические аспекты формирования личности: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. – Шадринск, 2004. - С.164-171.

32.            Жигалин С.С. Особенности материнской и отцовской родительской позиций в аспекте социально-ролевой адекватности семьи подростка //Международная конференция “Психология общения: социокультурный анализ”. – Ростов-на Дону, 2003. – С 249-250.

33.            Жигалин С.С., Овчарова Р.В. Родительская позиция как психологический феномен //Экономика, психология, бизнес. – Красноярск, 2004. - № 2. – С.166-182.

34.            Жигалин С.С. Родительская позиция и ее роль в психологической структуре родительства //Психолого-педагогические проблемы этической психологии: Материалы межрегиональной научно-практической конференции. - Шадринск, 2003. Ч. I. − С. 163-164.

35.            Жигалин С.С. Психологическая сущность и типология родительских позиций //Наука и образование Зауралья. – Курган, 2003. - №  1 . - С. 125-131.

36.            Жигалин С.С. Психологические особенности подростков как индикаторы адекватности родительских позиций //Психология родительства и семейного воспитания: Материалы II международной конференции. – Курган, 2004. – С.38-43.

37.            Жигалин С.С. Родительская позиция и воспитательная практика семьи  подростка //Психология родительства и семейного воспитания: Материалы II международной конференции. – Курган, 2004. – С.43-45.

38.            Жигалин С.С. Соотношение представлений о родительстве,  родительских позиций и нарушений семейного воспитания //Сб. научных трудов аспирантов Курганского университета. – Курган, 2002. - С. 69-72.

39.            Жигалин С.С. Типология родительских позиций в семьях подростков //Психология родительства и семейного воспитания: Материалы II международной  конференции – Курган, 2004. – С.45-47.

40.            К вопросу о компонентах феномена родительства// Психологическое сопровождение личности в педагогическом процессе: Сб. научных трудов. – Курган, 2002. – 81с.

41.            Ковалев С.В. Психология современной семьи. – М.: Просвещение, 1988. – 184 с.

42.                         Ковалев Г.В. Социальная психология семейных отношений. − СПБ.: СПБГУ, 1998.

43.            Кон И. С. Сексуальная культура в России: клубничка на березке. – М., 1997. – 300 с.

44.            Колбановский В. Н.  О половом воспитании подрастающего поколения // Советская педагогика. – 1964. – № 3. – С. 27–32.

45.            Кравець В. П. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді. – К.: Київська правда, 2000. – 688 с.

46.            Матеріали науково-практичної конференції «Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні»// Український соціум. - 2004. - № 3 (5). - C.124-150.

47.            Мачуська І.М. Складові підготовки старшокласників до сімейного життя // Гуманізація навчально - виховного процесу: Збірник наукових праць. Слов'янськ, 2001. – С. 290 – 292.

48.            Мещерякова С.Ю. Психологическая готовность к материнству //Вопросы психологии. – 2002. – №5. – С.18-35.

49.            Овчарова Р. В. Психология родительства. – М; “Академия”, 2005.

50.            Ратанова Т.А., Шляхта Н.Ф. Психодиагностические методы изучения личности: Учебное пособие. – М.: Флинта, 2005. − С. 134.

51.            Родительство как психологический феномен// Психолого-педагогические проблемы этической психологии: Материалы межрегиональной научно-практической конференции (апрель 2003): В 2 ч. Ч.I. – Шадринск, 2003. – С. 181-196.

52.            Тенденции влияния общества на формирование родительства// Сборник научных трудов аспирантов и соискателей Курганского государственного университета (гуманитарные и естественные науки): Вып. IV. - Курган, 2002. – 142с.

53.                         Социально-психологічні особливості готовності молоді до подружнього життя (В. Г. Захарченко) // Український соціум. – 2004. – № 1 (3). - C.14-23.

54.            Сухомлинський В. О. Вибрані твори в п’яти томах. – К.: Рад. Школа, 1976–1978.

55.            Филиппова Г.Г. Материнство и основные аспекты его исследования в психологии//Вопросы психологии. – 2001. – №2. – С.22-37.

56.            Филиппова Г. Г. Психология материнства. – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 240 с.

57.            Шнейдер Л.Б. Психология семейных отношений. Курс лекций. – М.: Апрель-Пресс, издательство ЭКСМО-Пресс, 2000.

Додаток 1.

Психологічна структура уявлень про майбутнє батьківство, сім’ю та шлюб

Додаток 2.

Анкета «Моє відношення до дитини»

Блок 1.

1.                 Хотіли б Ви мати дітей?

2.                 Скільки Ви хочете дітей?

3.                 Чи існують якісь перешкоди, які стримують Вас у бажанні мати більше дітей, ніж ви вказали?

4.                 Що для Вас значить дитина?

5.                 Чи було народження дитини для Вас визначною подією у житті?

6.                 Для Вас дитина – це …

7.                 Які емоції у Вас викликають маленькі діти?

8.                 Як би Ви визначили що значить бути матір'ю/батьком?

9.                 Чи уявляєте Ви своє життя без дітей?

10.            Чи можете Ви зрозуміти батьків, які залишають своїх дітей?

11.            Що принесло в Ваше життя народження дитини?

Блок 2.

1.                 Які емоції у вас викликають вагітність і пологи? Чи відчуваєте ви почуття страху до пологів?

2.                 Що для Вас значить народження дитини? Щастя та радість? Чи турботи та проблеми?

3.                 Скільки годин в день Ви готові приділяти своїй дитині?

4.                 До скількох років дитина постійно повинна бути поруч з матір’ю/батьком?

5.                 Чи турбувалися ви про здоров'я майбутньої дитини будучи вагітною / коли Ваша дружина була вагітною?

6.                 Що може погано вплинути на дитину в період її внутрішньоутробного розвитку?

7.                 Чи повинна жінка сама годувати дитину грудьми?

8.                 Що б Ви включили в  обов'язки матері/батька стосовно дитини?

9.                 Чи вважаєте Ви, що перший рік дитина повинна харчуватися материнським молоком? Обов`язково це чи ні?

10.            Чи зашкодить дитині часте перебування на руках у дорослого?

11.            Коли потрібно починати виховання дитини?

12.            Чи допускає Ваш стиль виховання фізичні покарання? Якщо так, в яких випадках? 

Блок 3.

1.                 Чи ви визначилися зі стратегією виховання своєї дитини?

2.                 Чи усвідомлюєте Ви відповідальність за розвиток дитини й свою материнську/батьківську позицію?

3.                 Чи займаються вихованням Вашої дитини бабусі та дідусі?

4.                 Чи готові Ви переборювати труднощі, пов'язані з народженням і вихованням дитини? Що для Вас є труднощами, які пов`язані з народженням дитини?

5.                 Чи читаєте Ви спеціальну літературу, що допомагає Вам краще розуміти Вашу дитини, її потреби?

6.                 Чи хотіли би Ви займатися раннім розвитком своєї дитини?

Додаток 3.

Анкета «Ставлення до сімейної та батьківської ролі »

Сім’я дає можливість жити з коханою людиною, мати дітей.

1.                 Так.

2.                 Ні.

Наповнює життя змістом

1.                 Так.

2.                 Ні.

Впорядковує інтимні стосунки.

1.                 Так.

2.                 Ні.

Допомагає вирішувати матеріальні проблеми.

1.                 Так.

2.                 Ні.

Додає людині впевненості у собі.

1.                 Так.

2.                 Ні.

Сприяє кар'єрі.

1.                 Так.

2.                 Ні.

Лідером в родині повинен бути чоловік.

1.                 Так.

2.                 Ні.

Що ви знаєте про переорганізацію сімейного життя, у зв’язку з народженням дитини?

1.                 Нічого.

2.                 Усе.

3.                 Мало.

4.                 Достатньо.

Для організації сімейного життя після народження дитини необхідна:

1.                 Любов.

2.                 Фінанси (гроші).

3.                 Розподіл ролей між чоловіком і жінкою.

4.                 Важливість взаєморозуміння.

5.                 Повага.

6.                 Здатність до компромісу.

7.                 Секс.

8.                 Благополуччя.

9.                 Рівноправність.

10.            Впевненість.

Яка на Вашу думку головна функція чоловіка у родині:

1.                  Забезпечувати сім’ю.

2.                 Піклуватися про дружину і дитину.

3.                 Господарювати.

4.                 Виконувати батьківську роль.

5.                 Бути главою сім’ї.

Роль жінки в сім`ї:

1.                 Господарювання.

2.                 Роль матері.

3.                 Моральна підтримка чоловіка.

Як Ви  ставитесь до сімейного життя – до вступу в шлюб та народження дитини:

1.                 Позитивно.

2.                 Негативно.

Чи бажаєте Ви, щоб Ваша майбутня сім`я була схожою на Вашу батьківську сім`ю:

1.                 Так.

2.                 Ні.

Чи повинна дружина/чоловік бути схожа/ий на Вашу маму/тата:

1.                 Так.

2.                 Ні.

Додаток 4.

Тест «PARI» - «Родительско-дитячі відносини»

Методика PARI (parental attitude research instrument) призначена для вивчення відносини батьків до різних сторін сімейного життя (сімейної ролі). Автори - американські психологи Є.С. Шефер і Р.К. Белл.

У методиці виділені 23 аспекти-ознаки, що стосуються різних сторін відносини родителів до дитини й життя в родині. З них - 8 ознак описують відношення до сімейної ролі й 15 - стосуються родительско-дитячих відносин. Ці 15 ознак діляться на три групи: I - оптимальний емоційний контакт, II - надмірна емоційна дистанція з дитиною, III - надмірна концентрація на дитині.

Шкали ці виглядають у такий спосіб

Відношення до сімейної ролі

Описується за допомогою 8 ознак, їхні номери в опитувальному листі 3, 5, 7, 11, 13, 17, 19, 23:

§ обмеженість інтересів жінки рамками родини, турботами винятково про родину (3);

§ відчуття самопожертви в ролі матері (5);

§ сімейні конфлікти (7);

§ сверхавторитет батьків (11);

§ незадоволеність роллю господарки будинку (13);

§ «байдужість» чоловіка, його невключенность у справи родини (17);

§ домінування матері (19);

§ залежність і несамостійність матері (23).

Відношення батьків до дитини

I. Оптимальний емоційний контакт (складається з 4 ознак, їхні номера по опитувальному листі 1, 14, 15, 21):

§ спонукання словесних проявів, вербалізацій (1);

§ партнерські відносини (14);

§ розвиток активності дитини (15);

§ зрівняльні відносини між родителями й дитиною (21).

II. Надмірна емоційна дистанція з дитиною (складається з 3 ознак, їхні номера по опитувальному листі 8, 9, 16):

§ дратівливість, запальність (8);

§ суворість, зайва строгість (9);

§ відхилення від контакту з дитиною (16).

III. Надмірна концентрація на дитині (описується 8 ознаками, їхні номера по опитувальному листі 2, 4, 6, 10, 12, 18, 20, 22):

§ надмірна турбота, установлення відносин залежності (2);

§ подолання опору, придушення волі (4);

§ створення безпеки, побоювання скривдити (6);

§ виключення позасімейних впливів (10);

§ придушення агресивності (12);

§ придушення сексуальності (18);

§ надмірне втручання в світ дитини (20);

§ прагнення прискорити розвиток дитини (22).

Кожна ознака виміряється за допомогою 5 суджень. Вся методика складається з 115 суджень. Судження розташовані в певній послідовності, і випробуваний повинен виразити до них відношення у вигляді активної або часткової згоди або незгоди. Схема перерахування відповідей у бали втримується в «ключі» методики. Сума цифрової значимості визначає виразність ознаки. Таким чином, максимальна виразність ознаки 20, мінімальна 5, 18, 19, 20 - високі оцінки, відповідно - 8, 7, 6, 5 - низькі.

Має сенс у першу чергу аналізувати саме високі й низькі оцінки.

Інструкція. Перед Вами питання, які допоможуть з'ясувати, що ви, як майбутні батьки думаєте про виховання дітей. Тут немає відповідей правильних і неправильних, тому що кожен правий стосовно власних поглядів. Намагайтеся відповідати точно й правдиво.

Деякі питання можуть здатися Вам однаковими. Однак це не так. Є питання подібні, але не однакові. Зроблено це для того, щоб уловити можливі, навіть невеликі розходження в поглядах на виховання дітей.

На заповнення запитальника буде потрібно приблизно 20 хв. Не обмірковуйте відповідь довго, відповідайте швидко, намагайтеся дати першу відповідь, що прийде Вам у голову.

Поруч із кожним положенням перебувають букви «А а б Б», їх потрібно вибрати залежно від свого переконання в правильності даного положення: А - якщо з даним положенням згодні повністю; а - якщо з даним положенням скоріше згодні, чим не згодні; б - якщо з даним положенням скоріше не згодні, чим згодні; Б - якщо з даним положенням повністю не згодні.

Текст опитувальника

1.        Якщо діти вважають свої погляди правильними, вони можуть не погоджуватися з поглядами батьків. А а б Б

2.        Гарна мати повинна оберігати своїх дітей навіть від маленьких труднощів й образ. А а б Б

3.        Для гарної матері дім і родина - найважливіше в житті. А а б Б

4.        Деякі діти настільки погані, що заради їх же блага потрібно навчити їх боятися дорослих. А а б Б

5.        Діти повинні усвідомлювати те, що батьки роблять для них дуже багато. А а б Б

6.        Маленьку дитину завжди варто міцно тримати під час миття, щоб вона не впала. А а б Б

7.        Люди, які думають, що в гарній родині не може бути непорозумінь, не знають життя. А а б Б

8.        Дитина, коли подорослішає, буде дякувати батькам за строге виховання. А а б Б

9.        Перебування з дитиною цілий день може довести до нервового виснаження. А а б Б

10.   Краще, якщо дитина не замислюється над тим, правильні погляди її батьків чи ні. А а б Б

11.   Батьки повинні виховувати в дітях повну довіру до себе. А а б Б

12.   Дитину варто вчити уникати бійок, незалежно від обставин. А а б Б

13.   Найгірше для матері, що займається господарством, почуття, що їй нелегко звільнитися від своїх обов'язків. А а б Б

14.   Батькам легше пристосуватися до дітей, чим навпаки. А а б Б

15.   Дитина повинна навчитися в житті багатьом потрібним речам, і тому їй не можна дозволяти губити коштовний час. А а б Б

16.   Якщо один раз погодитися з тим, що дитина поскаржилася на когось, вона буде це робити постійно А а б Б

17.   Якби отці не заважали у вихованні дітей, матері б краще справлялися з дітьми А а б Б

18.   У присутності дитини не треба розмовляти про питання статі. А а б Б

19.   Якби мати не керувала будинком, чоловіком і дітьми, усе відбувалося б менш організовано. А а б Б

20.   Мати повинна робити все, щоб знати, про що думають діти. А а б Б

21.   Якби батьки більше цікавилися справами своїх дітей, діти були б кращими й щасливішими. А а б Б

22.   Більшість дітей повинні самостійно справлятися з фізіологічними потребами вже з 15 місяців. А а б Б

23.   Саме важке для молодої матері - залишатися однією в перші роки виховання дитини А а б Б

24.   Треба сприяти тому, щоб діти висловлювали свою думку про життя в родині, навіть якщо вони вважають, що життя в родині неправильне. А а б Б

25.   Мати повинна робити всі, щоб уберегти свою дитину від розчарувань, які несе життя. А а б Б

26.   Жінки, які ведуть безтурботне життя, не дуже хороші матері. А а б Б

27.   Треба обов'язково викорінювати в дітей прояви єхидності. А а б Б

28.   Мати повинна жертвувати своїм щастям заради щастя дитини. А а б Б

29.   Всі молоді матері бояться своєї недосвідченості при догляді за дитиною. А а б Б

30.   Чоловік і жінка повинні час від часу лаятися, щоб довести свої права. А а б Б

31.   Строга дисципліна стосовно дитини розвиває в ній сильний характер. А а б Б

32.   Матері часто настільки бувають замучені присутністю своїх дітей, що їм здається, начебто вони не можуть із ними бути ані хвилини більше. А а б Б

33.   Батьки не повинні з'являтися перед дітьми в поганому світлі. А а б Б

34.   Дитина повинна поважати своїх батьків більше інших. А а б Б

35.   Дитина повинна завжди звертатися по допомогу до батьків або вчителів замість того щоб вирішувати свої непорозуміння в бійці. А а б Б

36.   Постійне перебування з дітьми переконує мати в тому, що її виховні можливості менше вмінь і здатностей (могла б, але...). А а б Б

37.   Батьки своїми вчинками повинні завоювати прихильність дітей. А а б Б

38.   Діти, які не пробують своїх сил у досягненні успіхів, повинні знати, що потім у житті можуть зустрітися з невдачами. А а б Б

39.   Батьки, які розмовляють із дитиною про її проблеми, повинні знати, що краще дитину залишити в спокої й не вникати в її справи. А а б Б

40.   Чоловіки, якщо не хочуть бути егоїстами, повинні брати участь у сімейному житті. А а б Б

41.   Не можна допускати, щоб дівчати й хлопчики бачили один одного голими. А а б Б

42.   Якщо дружина досить підготовлена до самостійного рішення проблем, то це краще й для дітей і для чоловіка. А а б Б

43.   У дитини не повинне бути таємниць від своїх батьків. А а б Б

44.   Якщо у вас прийнято, що діти розповідають Вам анекдоти, а Ви - їм, то багато питань можна вирішити спокійно й без конфліктів. А а б Б

45.   Якщо рано навчити дитину ходити, це благотворно впливає на її розвиток. А а б Б

46.   Недобре, коли мати одна переборює всі труднощі, пов'язані з доглядом за дитиною і її вихованням. А а б Б

47.   У дитини повинні бути свої погляди й можливість їх вільно висловлювати. А а б Б

48.   Треба берегти дитину від важкої роботи. А а б Б

49.   Жінка повинна вибирати між домашнім господарством і розвагами. А а б Б

50.   Розумний батько повинен навчити дитину поважати начальство. А а б Б

51.   Дуже мало жінок одержують подяку дітей за працю, витрачену на їхні виховання. А а б Б

52.   Якщо дитина потрапила в лихо, у кожному разі мати завжди почуває себе винуватою. А а б Б

53.   У молодого чоловіка й жінки, незважаючи на силу почуттів, завжди є розбіжності, які викликають роздратування. А а б Б

54.   Діти, яким вселили повагу до норм поводження, стають гарними, стійкими й шановними людьми. А а б Б

55.   Рідко буває, щоб мати, що цілий день займається з дитиною, зуміла бути ласкавою й спокійною. А а б Б

56.   Діти не повинні поза домом учитися тому, що суперечить поглядам їхніх батьків. А а б Б

57.   Діти повинні знати, що немає людей більш мудрих, ніж їхні батьки. А а б Б

58.   Немає виправдання дитині, що б'є іншу дитину. А а б Б

59.   Молоді матері страждають із приводу свого перебування вдома, під час догляду за маленькою дитиною більше, ніж по якій-небудь іншій причині. А а б Б

60.   Змушувати дітей відмовлятися й пристосовуватися - поганий метод виховання. А а б Б

61.   Батьки повинні навчити дітей знайти заняття й не витрачати вільного часу. А а б Б

62.   Діти мучать своїх батьків дрібними проблемами, якщо із самого початку до цього звикнуть. А а б Б

63.   Коли мати погано виконує свої обов'язки стосовно дітей, це, мабуть, виходить, що батько не виконує своїх обов'язків по утриманню родини. А а б Б

64.   Дитячі ігри із сексуальним змістом можуть привести дітей до сексуальних злочинів. А а б Б

65.   Планувати повинна тільки мати, тому що тільки вона знає, як потрібно господарювати. А а б Б

66.   Уважна мати повинна знати, про що думає її дитина. А а б Б

67.   Батьки, які вислухують зі схваленням відверті висловлення дітей про їхні переживання на побаченнях, товариських зустрічах, танцях і т.п., допомагають їм у більше швидкому соціальному розвитку. А а б Б

68.   Чим швидше слабшають зв'язки дітей з родиною, тим швидше діти навчаться розв'язувати своїх проблеми. А а б Б

69.   Розумна мати робить все можливе, щоб дитина до й після народження перебувала в гарних умовах. А а б Б

70.   Діти повинні брати участь у рішенні важливих сімейних питань. А а б Б

71.   Батьки повинні знати, як потрібно поступити, щоб їхні діти не потрапили у важкі ситуації. А а б Б

72.   Занадто багато жінок забувають про те, що їхнім належним місцем є дім. А а б Б

73.   Діти мають потребу в материнській турботі, якої їм іноді не вистачає. А а б Б

74.   Діти повинні бути більше турботливі й вдячні своєї матері за працю, вкладену в них. А а б Б

75.   Більшість матерів побоюються мучити дитину, даючи їй дрібні доручення. А а б Б

76.   У сімейному житті існує багато питань, які не можна вирішити шляхом спокійного обговорення. А а б Б

77.   Більшість дітей повинні виховуватися більш строго, ніж це відбувається насправді. А а б Б

78.   Виховання дітей - це важка нервова робота. А а б Б

79.   Діти не повинні сумніватися в способі мислення їхніх батьків. А а б Б

80.   Більше всіх інших діти повинні поважати батьків. А а б Б

81.   Не треба сприяти тому, щоб діти займалися боксом і боротьбою, тому що це може привести до серйозних порушень тіла й інших проблем. А а б Б

82.   Одне з поганих явищ полягає в тому, що в матері, як правило, немає вільного часу для улюблених занять. А а б Б

83.   Батьки повинні вважати дітей рівноправними стосовно себе у всіх питаннях життя. А а б Б

84.   Коли дитина робить те, що потрібно, вона перебуває на правильному шляху й буде щасливою. А а б Б

85.   Треба залишити дитину, якій смутно, у спокої й не займатися нею. А а б Б

86.   Найбільше бажання будь-якої матері - бути зрозумілою чоловіком. А а б Б

87.   Одним із самих складних моментів у вихованні дітей є сексуальні проблеми. А а б Б

88.   Якщо мати керує домом і піклується про все, вся родина почуває себе добре. А а б Б

89.   Так як дитина - частина матері, вона (мати) має право знати все про її життя. А а б Б

90.   Діти, яким дозволяється жартувати й сміятися разом з родителями, легше сприймають їхні поради. А а б Б

91.   Батьки повинні прикласти всі зусилля, щоб якомога раніше навчити дитини справлятися з фізіологічними потребами. А а б Б

92.   Більшість жінок мають потребу в більшій кількості часу для відпочинку після народження дитини, чим їм дається насправді. А а б Б

93.   У дитини повинна бути впевненість у тому, що її не покарають, якщо вона довірить батькам свої проблеми. А а б Б

94.   Дитину не потрібно привчати до важкої домашньої роботи, щоб вона не втратила охоту до будь-якої роботи. А а б Б

95.   Для гарної матері досить спілкування із власною родиною. А а б Б

96.   Часом батьки змушені чинити проти волі дитини. А а б Б

97.   Матері жертвують усім заради блага власних дітей. А а б Б

98.   Найголовніша турбота матері - благополуччя й безпека дитини. А а б Б

99.   Природно, що двоє людей із протилежними поглядами в шлюбі сваряться. А а б Б

100.        Виховання дітей у строгій дисципліні робить їх більше щасливими. А а б Б

101.        Природно, що мати «божеволіє», якщо в неї діти егоїсти й дуже вимогливі. А а б Б

102.        Дитина ніколи не повинна слухати критичні зауваження про своїх батьків. А а б Б

103.        Перший обов'язок дітей - довіра стосовно батьків. А а б Б

104.        Батьки, як правило, хочуть мати спокійних дітей ніж  забіяк. А а б Б

105.        Молода мати почуває себе нещасною, тому що знає, що багато речей, які їй хотілося б мати, для неї недоступні. А а б Б

106.        Немає ніяких підстав, щоб у батьків було більше прав і привілеїв, ніж у дітей. А а б Б

107.        Чим раніше дитина зрозуміє, що нема рації гаяти час, тим краще для неї. А а б Б

108.        Діти роблять все можливе, щоб зацікавити батьків своїми проблемами. А а б Б

109.        Деякі чоловіки розуміють, що матері їхньої дитини теж потрібна радість у житті. А а б Б

110.        З дитиною щось не в порядку, якщо вона багато розпитує про сексуальні питання. А а б Б

111.        Виходячи заміж, жінка повинна усвідомлювати те, що буде змушена керувати сімейними справами. А а б Б

112.        Обов'язком матері є знання таємних думок дитини. А а б Б

113.        Якщо включати дитину в домашні роботи, вона стає більше пов'язаною з родителями й легше довіряє їм свої проблеми. А а б Б

114.        Треба якомога раніше припинити годувати дитину грудьми й з пляшечки (привчити дитину «самостійно» харчуватися). А а б Б

115.        Не можна жадати від матері занадто великого почуття відповідальності стосовно дітей. А а б Б

Ключ

А - 4 бали; а - 3 бали; б - 2 бали; Б - 1 бал

Ознаки

1.                 Вербалізація.

2.                 Надмірна турбота.

3.                 Залежність від родини.

4.                 Придушення волі.

5.                 Відчуття самопожертви.

6.                 Побоювання скривдити.

7.                 Сімейні конфлікти.

8.                 Дратівливість.

9.                 Надмірна строгість.

10.            Виключення позасімейних впливів.

11.            Сверхавторитет батьків.

12.            Придушення агресивності.

13.            Незадоволеність роллю господарки.

14.            Партнерські відносини.

15.            Розвиток активності дитини.

16.            Відхилення від конфлікту.

17.            Байдужість чоловіка.

18.            Придушення сексуальності.

19.            Домінування матері.

20.            Надмірне втручання в світ дитини.

21.            Рівні відносини.

22.            Прагнення прискорити розвиток дитини.

23.            Несамостійність матері.

Додаток 5

Таблиця результатів дослідження поведінкового компоненту майбутньої ролі батька чи матері в уявленні старшокласників (PARI)

Страницы: 1, 2, 3