Особливості емоційних реакцій в ранньому юнацькому віці

Одиннадцятикласникам, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Таких учнів виявилось шестеро. Представникам цього типу притаманна емоційна лабільність, тривожність, схильність до стресового реагування; разом з тим – екстравертність та товариськість.

З другого боку, виявилось 6 одиннадцятикласників, які мають явно виражений домінуючий патерн «радість», але їхня емоційна система характеризується емоційною збудливістю, тривалістю емоцій, а також має негативний вплив на спілкування та діяльність. Представникам цієї групи учнів властиві емоційна нестабільність (часті коливання настрою, підвищена збудливість, недостатня саморегуляція) спрямованість активності назовні (екстравертованість, потреба у спілкуванні, прагнення до домінування). Тому для цих емоційно нестійких особистостей варто провести практичну корекцію емоційного реагування, та емоційної сфери взагалі.

2.3 Психологічні рекомендації стосовно корекції нестійкої емоційної сфери

З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції. Наведене нижче заняття-тренінг знімає емоційну напругу у учнів раннього юнацького віку, нівелює небажані негативні емоційні реакції, та замінює їх на врівноважені.

Тренінгові заняття «Регуляція психічних станів»

Ціль: формування вмінь саморегуляції й саморозвитку емоційної сфери особистості

Завдання:

1. Зняття психоемоційної напруги

2. Досягнення стану релаксації

3. Заміна небажаних почуттів, нормалізація і урівноваження психічних станів і процесів

4. Стимуляція позитивного самосприйняття, загальне зміцнення психіки

Вік: від 15 років і більше (без обмежень)

Тривалість заняття: 45 хвилин

План заняття:

1. Вступне слово

2. Вправа «Знайомство»

3. Вправа «День буває»

4. Діагностика схильності до стресу

5. Робота з таблицею емоцій

6. Способи уникнення негативних емоцій

7. Вправа «Дощ у джунглях»

8. Релаксаційна вправа «Сонце»

9. Рефлексія заняття

1. Вступне слово

Я не хотів би стати грозою –

У ній занадто багато грому.

Я б краще зробився росою,

Їй щастя тихе знайоме.

Я б краще зробився квіткою,

Як цвіт розцвів би найменший.

Йому не потрібний шум і грім,

Щоб бути щасливим у мрії червоній.

К. Бальмонт

…Вони називаються по-різному: розчулення, солодке томління, дивовижний спокій, радість, яка п'янить, тихий смуток, сумна тривога, безтурботне блаженство, сумовитий розпач, неспроможна злість. Про що це я? Звичайно, про почуття.

Емоції, настрої, переживання, почуття – все це «звуки нашої душі». Вони грають у нашому житті величезну роль. Ми сумуємо, радуємося, засмучуємося, захоплюємося, тужимо, сердимося, тривожимося або веселимося – все це прояви емоцій – емоційні реакції, «звуки» нашої душі.

Емоційні реакції бувають позитивні й негативні. Позитивні емоції офарблюють наше життя в яскраві, ошатні кольори; негативні викликають стан депресії й стресу. Про те, як позбуватися від негативних емоцій і стимулювати позитивні й піде сьогодні мова.

Але спочатку ми познайомимося.

2. Вправа «Знайомство»

Ціль: зняття напруженості, встановлення контакту, довірчих відносин

Кожен учасник заняття по колу представляється в такий спосіб: «Мене звуть... Найбільше я люблю...»

3. Вправа «День буває»

Мета: розширення емоційного поля особистості, формування вміння усвідомлювати пережиті почуття

Відомо, що ті самі події в різних людей викликають різні почуття. Я пропоную вам продовжити початі мною фрази першим, що прийде вам у голову. Працюємо по колу.

Отже:

День буває…

Друг буває…

Урок буває…

Людина буває…

Мрія буває…

Життя буває...

Діагностика схильності до стресу

Життя не завжди буває таким, яким ми малюємо його у своїх фантазіях. Воно повне неприємних подій, які можуть викликати в нас негативні переживання. Коли ці переживання накопичуються, вони починають давити на психіку людини, викликаючи стан стресу. Наскільки кожний з нас підвладний стресу? З'ясувати це допоможе тест «Знервований чи спокійний»

Отже, чи дратує вас:

1. Зім'ята сторінка газети, що ви хочете прочитати?

2. Жінка «у літах», одягнена як молоденька дівчина?

3. Надмірна близькість співрозмовника?

4. Коли якась людина кашляє у вашу сторону?

5. Коли хтось гризе нігті?

6. Коли хтось сміється невлад?

7. Коли хтось намагається вчити вас, що і як потрібно робити?

8. Коли кохана людина постійно спізнюється?

9. Коли в кінотеатрі ваш сусід постійно крутиться і коментує сюжет фільму?

10. Коли вам переказують сюжет книги, яку ви хочете прочитати?

11. Коли вам дарують непотрібні предмети?

12. Голосна розмова в транспорті?

13. Занадто сильний аромат парфумів?

14. Людина, що жестикулює під час розмови?

Підрахуйте суму балів: кожна відповідь «дуже» – 3, «не дуже» – 2, «ніколи» – 0.

40 і більше. Ви запальні, легко виходите із себе, вас дратують навіть незначні події, а це розхитує нервову систему, приносить незручність навколишнім.

Від 12 до 39. Ви не робите драму з повсякденного безладу. Вас дратують тільки найбільш неприємні речі, але ви вміє повертатися до них спиною.

11 і менше. Ви дуже спокійна людина, реально дивитесь на життя, вас нелегко вивести з рівноваги. Правда, може бути, ваші найбільш уразливі сторони не виявилися в цьому тесті.

Стрес не небезпечний для організму, якщо він знаходить доцільний вихід, компенсується розслабленням, виступає як фактор, що активізує життєдіяльності організму. Причинами стресової напруги можуть бути:

Постійний поспіх

Недосипання

Конфлікти

Невдоволення собою

Коли вам доводиться робити те, що вам потрібно, а не то, що ви хочете

Коли ви бачите надто багато снів, особливо коли ви втомилися

Коли немає з ким поговорити про свої проблеми

Всі ці причини викликають негативні емоції, впоратися з якими вам дуже важко. Найкраще, звичайно, усунути причину стресу – виспатися, відпочити, усунути конфлікти.

Однак не все в житті залежить від нас самих, і ми часто не в змозі уникнути тих ситуацій, які викликають стрес і пов'язані з ним негативні переживання.

Тому дуже важливо вміти управляти своїми емоціями. А для цього необхідно навчитися розрізняти емоційні стани.

5. Робота з таблицею емоцій

Рівень емоцій

Щастя

Сум

Злість

Страх

Низький

Задоволення

Бадьорість

Пожвавлення

Задоволення

Прикрість

Смуток

Самітність

Гіркота

Невдоволення

Роздратування

Досада

Напруженість

Розгубленість

Нерішучість

Непевність

Побоювання

Настороженість

Середній

Веселощі

Радість

Наснага

Життєрадісність

Замилування

Зневіра

Туга

Сум

Страждання

Безпорадність

Злість

Ворожість

Агресія

Переляк

Скутість

Острах

Занепокоєння

Тривога

Високий

Радість

Захват

Торжество

Екстаз

Пригніченість

Безвихідність

Горе

Розпач

Лють

Ненависть

Гнів

Паніка

Жах

Заціпеніння

Кошмар

Навчившись розпізнавати свої емоції й оцінювати їхню силу, ми можемо навчитися управляти ними. Як приручити свої емоції?

Дуже прості способи, які кожен може випробувати на власному досвіді:

Спортивні заняття: саме повне розвантаження дають заняття якимсь видом спорту. Тому спортсмени володіють не тільки фізичним, але й психічним здоров'ям.

Фізична праця: прання білизни, миття посуду, прибирання квартири й т.п.

Природа: прогулянка по лісі, споглядання руху ріки або спокійної гладі озера, лісові звуки й аромати здатні повернути щиросердечну рівновагу й працездатність навіть у самих важких ситуаціях.

Споглядання вогню: говорять, що людина нескінченно довго може дивитися на три стихії – вогонь, воду, що біжить й пливучі по небу хмари.

Контрастний душ: змушує м'язи поперемінно розслаблюватися й напружуватися, а м'язове розслаблення, як відомо, гарний спосіб зняти психічну напругу.

Проекція негативних емоцій на сторонні предмети: виразити свій гнів, зім'явши або порвавши в дрібні клаптики газету, побивши подушку, вичавлюючи рушник, навіть якщо він сухий. Більша частина енергії гніву збирається в м'язах плечей, у верхній частині рук й у пальцях.

Потанцювати під музику, причому як спокійну, так і енергійну.

Покричати то голосно, то тихо, проспівати голосно улюблену пісню.

Висловитися, озвучити свої емоції в колі друзів, які зрозуміють і поспівчувають.

Сміх і плач – відмінні засоби захисту нашого організму від (психічних перевантажень. Сміх є своєрідним захистом нервової системи. Його можна розглядати як серію коротких видихів. Ці видихи дроблять небезпечний потік імпульсів.

6. Способи порятунку або уникнення негативних емоцій

Для рятування від негативних емоцій психологи рекомендують кілька простих спеціальних вправ:

• Подих уступами: три-чотири коротких вдихи підряд, потім стільки ж коротких видихів (заміняє сміх, якщо вам не хочеться сміятися)

• Порахувати зуби язиком із внутрішньої сторони

• Злегка промасажувати кінчик мізинця

• Стиснути пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем.

Як відновити бадьорість, зняти втому за невеликий проміжок часу?

Є кілька простих способів м'язової релаксації:

1. Швидко потріть пальці долоні – 5 сек.

2. Швидко потріть теплими пальцями щоки вниз-вниз – 5 сек.

3. Стисніть руку в розслаблений кулак. Енергійно погладжуйте внутрішню й зовнішню сторони передпліччя – 3 рази.

Вправа «Дощ у джунглях»

Ціль: досягнення м'язового розслаблення, зняття внутрішнього напруження

Стаємо в тісне коло один за одним.

Представте, що ви виявилися в джунглях. Погода спочатку була чудова, світило сонце, була спека. Але от подув легкий вітерець. Доторкніться до спини людини, яка стоїть поперед й робіть легкі рухи руками. Вітер підсилюється (тиск на спину збільшується). Почався ураган (сильні рухи). Потім пішов дрібний дощик. А от почалася злива (руху пальцями долоні вниз). Пішов град (сильні рухи, ніби стукіт, всіма пальцями).

Снову пішла злива, застукав дрібний дощ, пронісся ураган, подув сильний вітер, потім він став слабким, і все в природі заспокоїлося. Знову виглянуло сонце.

8. Релаксаційна вправа «Сонце»

Ціль: зняття втоми, напруги, досягнення психоемоційної рівноваги
Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі, відчуєте, як приємне тепло розливається по вашому тілу…

Представте себе на пляжі на світанку. Море майже нерухоме, гаснуть останні яскраві зірки. Відчуйте свіжість і чистоту повітря. Подивіться на воду, зірки, темне небо.

Якийсь час вслухуйтеся в досвітню тишу, у нерухомість, просочену майбутнім рухом. Темрява повільно відступає й кольори міняються. Небо над обрієм червоніє, потім стає золотим. Потім вас торкаються перші промені сонця. І ви бачите, як воно повільно піднімається з води.
Коли сонце наполовину показується через обрій, ви бачите, що його відбиття у воді утворює доріжку золотого мерехтливого світла, що йде від вас до самого його центра. Вода тепла, приємна, і ви вирішуєте ввійти в неї. Повільно, насолоджуючись, ви починаєте плисти в золотому сяйві. Ви відчуваєте зіткнення тіла з водою, повного світла, що іскриться. Ви почуваєте, як легко вам плисти, і насолоджуєтесь рухом по морю.
Чим далі ви пливете по морю, тим менше усвідомлюєте навколишню вас воду, і тим більше стає навколо світу. Тепер ваше тіло купається в життєдайній енергії сонця. Ваші почуття перейняті її теплом. Ваш розум осяяний її світлом. Ви повертаєтеся. Одночасно зберігаючи в собі часточку світла й тепла.

Відкриваємо очі.

9. Рефлексія заняття

Кожен учасник заняття по колу завершує фразу: «Мої почуття…»

Висновки

З 30 учнів 11 класу у 14 юнаків виявилася домінуючою емоція радості, у 7 учнів – домінуюча емоція гнів, у 5 учнів – страх виявився домінуючою емоцією, і, відповідно, у 4 учнів домінуючої емоцією є печаль. Найбільш вираженою рисою для осіб з переважаючою модальністю «радість» виступає емоційна стійкість у спілкуванні, яка характеризується здатністю до мобілізації, до керування своїм емоційним станом, до контролю над власною експресією та поведінкою.

Особи з домінуванням емоційної модальності «гнів» характеризуються, в першу чергу, свободою думок та вчинків, вони прагнуть до незалежності від оцінок оточуючих, мало звертають увагу на враження, яке вони справляють на інших людей. Особи, у яких мають перевагу емоції патерну «страх», у спілкуванні переважно характеризуються вираженою покірливістю та поступливістю, вони схильні керуватися думкою оточуючих; та незважаючи на це, їх визначає високий рівень знань про способи та особливості комунікації, при необхідності вони можуть використовувати ці знання в своїх інтересах у спілкуванні. Представників груп з домінуванням емоційної модальності «печаль» характеризує деяка скупість міміки та жестів, вони в цілому стримані в зовнішній прояві своїх емоційних переживань.

Емоційна збудливість притаманна 6 учням, інтенсивність емоцій переважає серед емоційних особливостей у 8 учнів, емоції тривалі і чинять негативний вплив на спілкування та діяльність у 6 одиннадцятикласників. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули, з деякими вкрапленями рефлекторної та дисфоричної сфери.

Висновки

Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. На підставі теоретичного аналізу літератури показано, що емоційність є стійкою властивістю індивідуальності, однією з психологічних складових темпераменту. У контексті континуально-ієрархічного підходу під емоційністю розуміється інтегральне утворення особистості, яке характеризується сполученням її різнорівневих показників (формально-динамічних, якісних, змістовних та імперативних). При цьому якісні (модальність та знак) характеристики емоційності визнані основними в її структурі. Функціональний аспект аналізу емоційності може бути зведений до таких положень: емоційність виконує системоутворюючу функцію відносно всієї структури особистості і окремих її якостей; значною мірою визначає чутливість до емоціогенних умов діяльності та спілкування, обумовлює фільтрацію впливів середовища, пропускаючи одні і блокуючи інші; є ланкою, що пов’язує діяльність та актуальні емоції, які при частому та тривалому повторюванні закріплюються і, в свою чергу, можуть переходити в стійкі стани, якоюсь мірою підтверджуючи або маскуючи вихідну індивідуальну структуру емоційності; емоційність є регулятором діяльності та спілкування, однією з детермінант їх успішності.

У підлітковому віці емоційність також виявляється в стійкій схильності до переживань емоцій певного знака і модальності, комбінація яких характеризує тип емоційності підлітка (емоційну диспозицію). Якісні характеристики емоційності у підлітковому віці представлені не тільки патернами емоцій «радість», «гнів», «страх», «печаль», а й такими емоційними модальностями, як «гумор», «спокій», «байдужість».

2. Підібрано комплекс традиційних психодіагностичних методик, який спрямовано на вивчення пов’язаних з емоційністю індивідуально-психологічних властивостей особистості підлітка, в тому числі з типом характеру підлітка. У психодіагностичний комплекс увійшли традиційні стандартизовані методики. До методик належать: опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова, тест-опитувальник — «Діагностика домінуючої емоційної модальності юнаків» (Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо), методика діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища (В.В. Бойко), самооціночний тест «Характеристики емоційності». Вибірку склали 30 школярів раннього юнацького віку — учні 11 класу Рівненської ЗОШ №13. Вибірка орієнтована на другу фазу підліткового (раннього юнацького) віку за міжнародною класифікацією — 14-18 років.

3. Між показниками емоційності юнаків та індивідуально-психологічними особливостями їх характерів існують значущі взаємозв’язки. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули. Представникам невизначеного типу темпераменту, для яких характерні показники активності й емоційності, які перебувають у межах норми, притаманні такі типи емоційних реакцій на стимули зовнішнього оточення: ейфорично-рефрактерна, ейфорично-рефрактерно-дисфорична. Представникам цього типу темпераменту характерні емоційна стійкість, тривалість та інтенсивність емоцій.

У учнів яким притаманний змішаний низько емоційний та змішаний високоактивний тип характеру виявляють в переважній більшості рефлекторно-дисфоричні емоційні реакції на стимули навколишнього середовища, серед емоційних особливостей у таких учнів домінують емоційна збудливість, тривалість емоцій та негативний вплив емоційних проявів на спілкування та діяльність.

4. За результатами дослідження домінування емоцій у модальній структурі емоціональності у учнів раннього юнацького віку можна узагальнити, що домінування патерну «радість» виявили 46,6% досліджуваних, провідна емоція «гнів» проявилася у 23,4% учнів, «страх» – 16,6% , емоційний патерн «Печаль» виявився у 13,4 % учнів.

Учням, яким притаманна домінуюча емоція «радість» та «страх» відповідає ейфорично-рефракторний та ейфоричний напрям емоційних реакцій. Представники цього типу характеризуються високою активністю та врівноваженістю, що виражається в екстравертності, емоційній стабільності, товариськості, упевненості в собі, оптимістичності.

Юнаки, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули.

Стосовно розподілу особливостей емоційної системи (відповідно до самооцінного тесту «Характеристики емоційності»), то взаємозв`язок з типом характеру та емоційними реакціями на впливи стимулів зовнішнього середовища не був виявлений.

У ході дослідження виявилось декілька учнів, які мають явно виражений домінуючий патерн «радість», але їхня емоційна система характеризується емоційною збудливістю, тривалістю емоцій, а також має негативний вплив на спілкування та діяльність. Одиннадцятикласникам, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Для таких емоційно нестійких особистостей варто провести практичну корекцію емоційного реагування, та емоційної сфери взагалі.

5. З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми і потребує подальшого вивчення. Перспективами подальшого дослідження є: а) розробка конкретних психологічних рекомендацій та програм, призначених для корекції підвищеного емоційного фону у учнів раннього юнацького віку; б) вивчення емоційності на різних етапах онтогенезу; в) вивчення не тільки якісних, а й змістовних характеристик емоційності.

Список використаної літератури:

1. Азаров В.Н. Индивидуальные различия по импульсивности в соотношении с типологическими свойствами нервной системы человека. — М., 1988.

2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232 с.

3. Анохін П.К. Теория функциональной системы. - Успехи физиол. Наук, 1970, Т. 1, № 1. - С. 19-54.

4. Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологии. - 1989. - №21. - С.92-100.

5. Белоусова Р.В. Соотношение показателей эмоциональности и коммуникативной креативности // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців: “Психологія сучасності: наука і практика”. — Одеса, 2004. — С. 4-7.

6. Бех І.В. Виховання особистості: У 2 кн. — К.: Либідь, 2003. — 276 с.

7. Бодалев А. А. Личность и общение. — М., 1983. — 272 с.

8. Бойко В В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других. — М., 1996.

9. Божович Л.И. Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1976. - №6. - С.45-54.

10. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: (Навч.-метод. комплекс) / АПН України; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти. Факультет менеджменту та психології. — К.: Міленіум, 2003. — 24 с.

11. Вилюнас В К. Перспективы развития психологии эмоций // Тенденции развития психологической науки. – М., 1988.

12. Вилюнас В К. Психология эмоциональных явлений. – М.: Изд-во МГУ, 1976.

13. Витт Н. В. Эмоциональная регуляция речевого поведения // Вопр. психол. — 1981. — № 4. — С. 60—69.

14. Вундт В. Очерки психологии. - СПб., 1997.

15. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М., 1984. - С. 64-76..

16. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 336 с.

17. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 140 с.

18. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М.: Политиздат, 1978. - 272 с.

19. Драгунова Т.В. Психологический анализ оценки поступков подростками.// "Вопросы психологии личности школьника". — М., 1991.

20. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие — М.: ИНФРА-М, 1997.—256 с.

21. Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога. - М., 1995.

22. Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 96с.

23. Запорожець А.В. Основные проблемы онтогенеза психики. - М., 1988.

24. Запухляк О. З. Блок-тест акцентуацій характеру як нова авторська методика // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: , 2006. — т. 7, вип. 7. – С. 110 – 120.

25. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб: Гиппократ, 1995. - С.56.

26. Ігнатенко І.В., Чебикін О.Я. Залежність розвитку емоційної сфери від змін у структурі особистості дитини //Политика и политическая культура в условиях становления и развития украинского общества. Материалы Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых. – Одесса, 1999. – С. 138-139.

27. Игнатенко И.В. Исследование эмоциональной сферы в структуре развивающейся личности //Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Третьої Всеукр. конф. молодих науковців. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2000. – С. 80-81.

28. Игнатенко И.В., Чебыкин А.Я. Особенности развития эмоциональной устойчивости у детей разного возраста //Наука і освіта. – Одеса, 2000. –№1-2. – С. 15-18.

29. Изард К.Е. Психология эмоций. — СПб.: Питер, 2000.

30. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. — СПб., 2002. — С.38-68.

31. Кепалайте А.П., Суворова В.В. Экспериментальное изучение положительных и отрицательных эмоций. // "Вопросы психологии". — 1991, № 2.

32. Колесов Д.П. Современный подросток. Взросление и пол.: Учебное пособие. — М.: МПСИ Флинта, 2003.

33. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений: Учебн. пособ. — Минск: ТетраСистем, 2000. — 432 с.

34. Кон И.С. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - 216 с.

35. Кон И.С. Психология старшеклассника. - М.: Просвещение, 1980. - 192 с.

36. Костюк Г.С. Принцип развития в психологии //Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1969. - С. 118 - 152.

37. Кошлань И.Г. Психологические особенности юношей – представителей мономодальных типов эмоциональности. // Наука і освіта, 2004. — № 4 - 5 — С. 36 – 40.

38. Кошлань И.Г. Сочетания индивидуальных типов эмоциональности юношей: попытка классификации / Психологія сучасності: наука і практика (тези). ІІ частина. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2004. — С. 41 – 43.

39. Крайг Г. Психология развития. 7-е межд. Издание: Пер. с англ. - СПб.: 2000. - 987с.

40. Кузикова С.Б. Основы возрастной психокоррекции: Учебно-методическое пособие. Часть первая. — Суми: ВВП "Мрiя-1" ЛТД, 1996.— 168с.

41. Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 5-е изд. — М.: Изд-во УРАО, 1999.

42. Левитов Н.Д. Психология старшего школьника. - М., 1955. - 214 с.

43. Леонтьев А. Н Потребности, мотивы и эмоции: Конспект лекций. – М., 1971.

44. Личко А.Е. Подростковая психиатрия. - Ленинград: Медицина, 1985. - 416 с.

45. Малімон Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості. // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. — №7. – С. 59-65.

46. Малімон Л.Я. Теоретико-методологічні аспекти вивчення емоційності особистості // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Наук.-метод. ж-л Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України. – К., 2002. – Вип. 4. – С. 125-132.

47. Мельничук І.В. Генеза емоційних особливостей у сучасних дітей. //Наука і освіта. – Одеса, 2002. –№5. – С. 42-44.

48. Мельничук І.В. Особливості емоційного розвитку дітей різного віку та статі. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського \ Зб.наук.пр. – 2002. – № 11-12. – С. 149-154.

49. Методика диагностики типа эмоциональной реакции на воздействие стимулов окружающей среды В.В.Бойко / Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Ред. и сост. Райгородский Д.Я. - Самара, 2001. – C.184-192.

50. Небиліцин В. Д., Психофізіологічні дослідження індивідуальних розходжень, – М., 1976. – С. 185.

51. Ольшаникова А.Е. Соотношение некоторых особенностей эмоциональной сферы подростка с физиологическими показателями. // Проблемы дифференциальной психофизиологии.— М., 1977. — Т.9.

52. Ольшанникова А. Е. Эмоции и воспитание. — М., 1983. — 80 с.

53. Ольшанникова А. Е., Рабинович Л. А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности // Вопр. психол. — 1974. — № 3. — С. 65—73.

54. Ольшанникова А.Е., Семенов В.В., Смирнов Л.М. О методах, диагностирующих некоторые параметры эмоциональности, связанные с детерминацией эмоциональной устойчивости. // Спорт, психофизическое развитие и генетика. — М., 1976.

55. Ольшанникова А.Е., Ямпольский Л.Т. О структуре качественных характеристик эмоциональности. (Оценка гипотезы средствами факторного анализа). // Психология и психофизиология индивидуальных различий. — М., 1977.

56. Павлов И. П. Полное собр. соч. – М., 1951.

57. Палей И.А. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. - 1982. -Т. 1. - С. 118 - 126.

58. Походенко С.В. Особливості соціалізації юнаків у мікросередовищі. //Проблеми соціалізації сучасних підлітків. — Запоріжжя. —1998. — С.6-56.

59. Плоткин А. А.Структура качественных индивидуальных особенностей эмоциональности // Вопр. психол. — 1982. — № 5. — С. 114—118.

60. Прихожан А. М., Толстых Н. Н. Подросток в учебнике и в жизни. - М.: знание, 1990. - (Новое в жизни, науке и технике. Педагогика и психол., №5).

61. Проблемы дифференциальной психофизиологии. — М., 1977.

62. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. 8-е издание. — СПб.: Питер, 2000.

63. Реан А.А. Психология изучения личности: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. - 288 с.

64. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. — M.,1979.

65. Рубинштейн С. Л Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 1999.

66. Санникова О. П.Эмоциональность и регуляция активности общения // Вопр. психол. —1984. — № 3. — С. 123—128.

67. Смирнов В. М. Трохачев А. И. О психологии, психопатологии и физиологии эмоций // Чувства, влечения, эмоции / Под ред. В. С. Дерябина. – Л., 1974.

68. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. — М., 1982.

69. Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. – М.; 1961. – 536 с.

70. Тихомиров О. К. Эмоции в структуре мыслительной деятельности // Тезисы докладов к XX международному психологическому конгрессу. – М., 1972. – С. 183-186.

71. Фетискин Н. П. Влияние мотивации на устойчивость к однотипной деятельности // Ананьевские чтения-99: Тезисы научно-практической конференции. – СПб., 1999. – С. 127-128.

72. Чебыкин А. Я. Об эмоциях, детерминирующих познавательную активность // Психологический журнал. – 1989. – № 4. – С. 135-141.

73. Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. – Одесса, 1992.

74. Якобсон П.М. Проблема психологии эмоций. // Психологическая наука в СССР. — М., 1960 — Т.2.

Додатки

Опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова.

Інструкція: Вам пропонується відповісти на 150 питань, спрямованих на з'ясування Вашого звичайного способу поводження. Постарайтеся представити найтиповіші ситуації й дайте першу природну відповідь, що спаде Вам на думку. Відповідайте швидко й точно. Пам¢ятайте, що немає «поганих» і «гарних» відповідей. Поставте «хрестик» або «галочку» у тій графі, що відповідає твердженню, що найбільше правильно описує Вашу поведінку:

· не характерно,

· мало характерно,

· досить характерно,

· характерно.

1. Я часто відчуваю потребу в русі.

2. Я не шукаю нових рішень відомих проблем.

3. Я постійно хочу здобувати нові знання.

4. У вільний час я із задоволенням займаюся фізичною працею.

5. Я швидко рахую.

6. Я сильно переживаю, коли здаю іспит менш успішно, ніж очікував (а).

7. Я віддаю перевагу самоті, а не великій компанії.

8. Мені легко одночасно виконувати кілька справ, наприклад, дивитися телевізор і читати.

9. Мені легко виконувати розумову роботу, що вимагає тривалої уваги.

10. Я переживаю, коли виконую завдання не так, як варто було б.

11. Я — легкий(ка) на підйом.

12. Я засмучуюсь, коли виявляю свої помилки при виконанні інтелектуальної роботи.

13. Я легко перемикаюся з однієї справи на іншу.

14. Я швидко вирішую арифметичні завдання.

15. Мені не важко включитися в розмову.

16. Я рухлива людина.

17. Я утомлююся від тривалої розумової роботи.

18. Я легко перемикаюся з рішення однієї проблеми на іншу.

19. Я віддаю перевагу швидкій ходьбі.

20. Моя мова повільна й некваплива.

21. Я часто висловлюю свою думку, не подумавши.

22. Я засмучуюся, якщо мені не вдається щось змайструвати самому(ой).

23. Я люблю інтелектуальні ігри, у яких потрібне швидке прийняття рішення.

24. Я відчуваю незручність через те, що в мене поганий почерк.

25. Я часто відчуваю побоювання того, що можу не впоратися з роботою, яку вимагає розумової напруги.

26. Я ранима людина.

27. Я неохоче виконую термінову розумову роботу.

28. Я часто не можу заснути тому, що мені не вдається знайти рішення якоїсь проблеми.

29. Я завжди виконую свої обіцянки незалежно від того, зручно мені це чи ні.

30. Я засмучуюся, посперечавшись із друзями.

31. У мене псується настрій, коли я довго не можу вирішити якусь проблему.

32. |Мені легко займатися фізичною працею тривалий час.

33. Я почував(а) би себе дискомфортно, якби на тривалий час був(а) би позбавлений(а) можливості спілкування з людьми.

34. Я ніколи не спізнювався(а) на побачення або на роботу.

35. У мене багато друзів і знайомих.

36. Я регулярно читаю про нові досягнення науки й техніки.

37. Я сильно хвилююся перед майбутнім іспитом.

38. Зазвичай я думаю неквапливо.

39. Мені подобається майструвати речі своїми руками.

40. Я успішно виконую роботу, що вимагає тонких і скоординованих рухів.

41. Мені легко готуватися до декількох іспитів одночасно.

42. Буває, що я говорю про речі, у яких не розбираюся.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5